Для мене мама – найдорожче, що в мене є. Вона дала мені життя. Хочу сказати велике спасибі їй за те, що вона навчила мене доброті, порядності та чесності. Я в усьому намагаюся брати приклад зі своєї матусі.

Перше моє слово – мама. Кожна дитина у світі хоча б раз на день говорить його. Це слово розуміють у всіх країнах, і навіть звучить воно майже однаково в більшості мов. Скільки віршів, поем та романів присвячено любові до матері… Саме це слово ніби вміщує щось таке ніжне й тепле. І одразу в уяві з’являється її тендітний та ніжний образ.

Тихий весняний вечір полинув у місто. Уже перші зорі з’явилися на небі, а місяць заглядає в моє віконце. Навкруги не чути навіть звуку,тиша окутала кімнату.

Пройшов вже тиждень, як тато відвіз тебе до лікарні, а мені все ж здається, що ти десь поруч, напевно, в іншій кімнаті, або на кухні. Приходячи зі школи, я не одразу намагаюся відкрити двері, спочатку натискую кнопку дзвінка, прислухаюся до твоїх кроків. Ось-ось ти мені відчиниш…

Матусю дорогенька, доброго дня!

Вітаю мою ріднесеньку з першими проявами весни! Нехай сонячні промінчики освітлюють твоє життя, легенький вітерець несе віру та надію, а ніжні і зелені паростки дарують радість душі, пророкують успіх на обраному шляху.