Виставка «Сталь нації» в музеї І.П. Кавалерідзе присвячена незламності українського народу

«Діду, я випущу свого снігура! 

Я не хочу, щоб він сидів у клітці!»

Іван Кавалерідзе «Перша борозна»

Нещодавно відбулися урочистості, пов’язані з ювілейною датою діяльності Музею-майстерні Івана Кавалерідзе. Проминуло 30 років з дня втілення в життя доброчинного дарунку Нони Капельгородської та Ростислава Синька, передачі державі творів геніального Майстра, який стояв у витоків українського національного відродження. З перших днів існування Артлокації, розташованої в самому серці столиці України, на Андріївському узвозі, заклад слугує мистецтву, культурі, іміджу України. 

Іван Петрович якось сказав, що настане час і його згадають добрим словом. А як не згадати митця, який втілив у життя образи Кобзаря, Сковороди, історичні постаті Ярослава Мудрого, княгині Ольги, Кирила та Мефодія, робітників і акторів, вчених, літературних діячів Української держави. В оточенні тоталітарного режиму Кавалерідзе був приречений похованим заживо, але Титан не тільки вижив, а своїми революційними кінострічками проклав шлях українському авангардному кінематографу! Дійсно, він, як той птах Фенікс, згорав та знову відроджувався всупереч жорстокому пригніченню владою. 

І. Кавалерідзе не тільки вистояв, а й зберіг для нащадків витоки українського державотворення. З часу проголошення Незалежності талант Майстра засяяв у всій повноті та набув національного звучання в багатогранних творчих аспектах: скульптурі, драматургії, кінематографії, режисурі. Досить назвати фільми «Злива», «Перекоп», «Коліївщина», «Прометей», «Запорожець за Дунаєм», «Григорій Сковорода» та ін., сповнені знаковими персонажами, філософським осмисленням історичних подій в Україні. Якщо переглянути драматургію, то це окремі історико-драматичні розвідки, свідки формування великої гуманної нації. Кавалерідзе ламає старі театральні стереотипи, органічно пов’язує пошук істини навіть під час комуністичного режиму. Інакше і бути не могло, бо Кавалерідзе товаришував з провідними режисерами України, видатними митцями, акторами, літературними діячами, які розкривали у своїй творчості соціальні проблеми. Він органічно відчував епоху, вболівав за долю власного народу, створював у своїх соціально-психологічних драмах підґрунтя для нового прогресивного суспільства. Згадаємо героїко-романтичну драму «Перекоп»,  «Вотанів меч», трагедію «Григорій Сковорода» та ін. В цих творах автор зумів передати пульс історії, характер мудрої, сильної нації, вартої європейського майбутнього. 

Все, що зробив Кавалерідзе, свідчить про талан високого  гатунку. Велетень духу багато пережив на своєму творчому шляху, але долаючи жорнова тоталітарного режиму, зумів зберегти історичну канву свого народу, на якій ми продовжуємо будувати свою гуманну та вільну спільноту. Про що і свідчать творчі проєкти, які ініціює колектив Музею-майстерні Кавалерідзе. А створена меморіальна кімната з речами Івана Петровича наповнена документами, фотографіями, кінострічками, які доповнюють життєвий та творчий шлях Майстра. Поряд розташована зала з малою пластикою, сповненою особливим духом стоїка. Експонати випромінюють потужну енергетику геніального літописця українського народу, монументами якого говорить держава.

Вдалося і автору статті втілити в життя проєкт «Міст дружби», присвячений Року Грузії в Україні, до якого приєдналися не тільки художники-земляки з Сумщини, а й завдяки підтримці Посольства Грузії в Україні митці з Тбілісі. Подія відбулася під час каденції Надзвичайного та Повноважного Посла Грузії в Україні Грігола Катамадзе, який висловив бажання побувати в Роменщині, де народився Великий український майстер з «краплиною грузинської крові». Всі ці проєкти – ланцюжки спільної справи, спрямованої на збереження імені людини з великої літери, який безмежно любив Україну та оспівував її чесноти у своїй творчості.

Нещодавно відбулося відкриття проєкту «Сталь нації», який засвідчив, як сучасні художники відгукуються на події, пов’язані в війною, що розгорнулася на українських землях. Відкриваючи виставку, генеральний директор Музею-майстерні І. Кавалерідзе, заслужений працівник культури України Олександр Юнін зазначив важливість цієї акції для підняття духу нашої доблесної армії. Створені картини, скульптури, перформанси демонструють прагнення митців створити художні образи, які додають позитивних емоцій, сприяють  єднанню різних верств суспільства.

Слова вдячності висловив на відкритті виставки старший радник Посольства Грузії в Україні пан Георгій Голетіані. Присутність поважного гостя свідчить про повагу до імені Івана Кавалерідзе на міжнародному рівні. На думку спав фільм «Прометей», сповнений суму за долю грузинського народу. Автор прагне привернути увагу до руської імперії зла, уряд якої під час Кавказької кампанії насильно вивіз групу грузинських вояків до маєтку генерала Ладонського (нині  село Новопетрівці на Сумщині). Серед полонених був прадід І. Кавалерідзе Васо Кхварідзе. Глибока туга за долю поневолених народів проходить через усю творчість Кавалерідзе. 

Про свою участь у проєкті розповіли художник-патріот Павло Шарко, журналіст Сергій Комісаров, скульптори, які здивували глядачів своїми сучасними оригінальними образами, створеними з металу від гільз різної смертоносної техніки.

Представлені на виставці твори живопису, графіки, фотографії, скульптури демонструють героїчний потенціал і незламність української нації. В них глибоке занурення в суть епохи та подій, які перегукуються з громадянськими поглядами Івана Кавалерідзе. Україна будувала мирне життя, як на картинах Даші Пустовіт, Ольги Кізуб, Марини Полякової. Але війна внесла свої корективи, і з’явилася портретна серія воїнів-волонтерів, які підтримують життєдіяльність держави в умовах воєнних подій. Після вторгнення раші на нашу землю українці взяли в руки зброю. Так з’явилися теми з сюжетами реалій сьогодення: у помешкання Олександра Юрченка з Кривого Рогу влетів снаряд, саме цей трагічний момент закарбував художник у своїй графічній композиції. Серію військової техніки українського виробника вдало передав Андрій Гука. Про милосердя говорить картина з трьома білими вівчарками, зображеними на ціпку. Автор закликає допомагати друзям меншим.

У виставці приймають участь студенти ФКМД КНУТД та члени Національної спілки художників України Л. Пуханова, О. Карпенко, П. Шарко, заслужені художники України С. Позняк, А. Кулагін, А. Марчук, Ф. Чорнобров та ін. Ціла плеяда новаторів – Ю. Цуканов, А. Кравченко, А. Серебряков, А. Клишин. У своїх виступах митці поділилися думками, які сприяли створенню таких динамічних та неординарних образів.

До роздумів привертає Артлокація зі скульптурними образами, створеними з уламків смертоносних снарядів. Діорама, присвячена захиснику Маріуполя полковнику СБУ Василю Богачу. Автор композиції Дмитро Чернобай стверджує, що сталь перемоги – це люди, які творять долю України. Цей зал, доповнений світловим ефектом, нагадує про жорстокі реалії, які приносить війна. Загалом проєкт перекидає духовний місток між ХХ та ХХІ століттями, і висвітлює ролі митців у формуванні української героїчної спільноти, яка є гарантом миру в Європі. Тяжкий час переживає український народ, коли проливається кров невинних людей, гинуть діти. Тому вкрай потрібні приклади незламності духу, який був притаманний Івану Кавалерідзе. На виставці поряд зі Святославом Хоробрим, драматичним образом «Бунту», скаліченим воїном «Журавлі летять» Кавалерідзе промовляють своєю могутністю воїни Івана Бєлова. 

Проєкт «Сталь перемоги» це шанс вшанувати та визнати внесок людей різних професій, які допомагають виборювати перемогу. Тому організатори та учасники проєкту пропонують донатити кошти для допомоги одному з підрозділів ЗСУ, де несуть службу працівники музею Данило та його брат Антон Гурін.

Ювілей музею не просто відзначення тридцятирічної діяльності, це осмислення ролі творчої спадщини Кавалерідзе для України. Сподівання великого майстра знайшли відгук у сучасних художників, які через представлений проєкт показали колосальні духовні зміни в нашому суспільстві. Так надійні мости через творчість єднають українське мистецтво з прогресивним світом. Україна стверджується як гуманна, незалежна, самобутня нація.

Птах, якого випустив хлопчисько у героїчній поемі Кавалерідзе «Перша борозна», розправив крила і звершує свій політ над Україною. Ера Івана Кавалерідзе продовжується нашою доблесною армією та підтримкою усієї прогресивної світової спільноти.

 Пам’ятаємо.

Фото збірне