Геморой: симптоми, лікування та профілактика
Розвитку геморою сприяє застій крові в кавернозних венах прямої кишки та малого тазу, тобто тривале переповнення їх кров’ю при хронічних запорах, сидячому способі життя, під час вагітності. Певне значення мають також вроджена слабкість венозної стінки та особливості анатомічної будови гемороїдальних вен. Гемороєм частіше хворіють чоловіки середнього та похилого віку, але нерідко він зустрічається і у молодих. У більшості випадків геморой розвивається поступово. Спочатку виникає відчуття деякої незручності, важкості та свербіж в області заднього проходу, нерідко відмічаються болі, запори.
Ці відчуття посилюються після вживання алкоголю, іноді після фізичного навантаження. В подальшому з’являються так звані гемороїдальні кровотечі (краплі поверх кала, бризки або значна кількість яскраво червоної крові). Якщо геморой ускладнюється запаленням гемороїдальних вузлів, виникають напади гострого болю, які супроводжуються підвищенням температури тіла, запорами. В запущених випадках запалення може перейти на оточуючу клітковину. Геморой протікає хронічно, з періодичними загостреннями. Між загостреннями хворі почувають себе практично здоровими. З прогресуванням хвороби проміжки між загостреннями стають коротшими, кровотечі частішають і стають більш рясними. При випадінні та защемленні внутрішніх гемороїдальних вузлів хворий відчуває різкий біль; вузли стають набряклими, синюшного, іноді майже чорного кольору, щільними.
При появі перших ознак геморою — печіння в задньому проході, відчуття дискомфорту під час дефекації, наявності крові в калі чи виявленні гемороїдальних вузлів — слід звернутися до лікаря. Хворі на геморой мають знаходитися під наглядом хірурга поліклініки. При кожному загостренні — у випадках запалення чи защемлення вузлів, почастішання кровотечі під час дефекації — треба негайно звертатися до лікаря. Спроби самостійного вправлення гемороїдальних вузлів при їх защемленні неприпустимі, бо можуть привести до рясної кровотечі або інших серйозних ускладнень. Лікування геморою Лікування геморою проводить лікар-хірург. Його ефективність набагато в чому залежить від ступеня розвитку захворювання, своєчасності звернення до лікаря та неухильного виконання його призначень.
Рекомендується дієта, багата фруктами та овочами, виключають гострі приправи, алкоголь, продукти, що сприяють запорам. Приймають заходи для систематичного випорожнення кишечника. Часто вдаються до оперативного втручання. Профілактика Профілактика направлена на усунення факторів, які сприяють виникненню геморою, в першу чергу запорів, і на відмову від алкоголю. Необхідно прищеплювати з раннього дитинства гігієнічні навички, зокрема держати в чистоті область заднього проходу, проводити ретельне і нетравматичне підмивання після кожної дефекації. При малорухливому способі життя слід займатися гімнастикою; тому, хто вимушений працювати стоячи (продавці, парукарі), рекомендуються вправи в положенні сидячи, а тим, хто працює сидячи, — рухи, що виконуються стоячи та при ходьбі. Корисна також гімнастика протягом робочого дня — через 3 години після початку роботи та потім через 2—2,5 години.
