«Пори року» Юрія Базавлука

«Пори року»  Юрія Базавлука

Сама назва спонукає до роздумів про унікальність людського існування на Землі. Все, що ми маємо для щасливого життя, отримали в дар від Творця, в тому числі й різні пори року. У першій книзі Біблії написано, що Господь був задоволений тим, що створив, і для панування нерукотворним раєм створив людину. 

Юрій Комінтернович Базавлук в особливій живописній манері з неймовірним натхненням створює свою оазу краси та духовності. Незважаючи на те, що його мрія малювати стала реальністю лише у зрілому віці, художнику вдається знайти відгук у шанувальників образотворчого мистецтва.

Юрій Базавлук прагне передати свої почуття від побаченого через сюжети, наповнені артефактами. Тому картини набирають вагомості не тільки вдалим втіленням художніх образів, а тим, що відображують певний історичний період із життя українського народу.  

Народився майбутній художник у Харкові, виріс та сформував свій світогляд у Путивлі, на тих землях, де «плакала Ярославна», наповнених історичними пам’ятками, традиціями, вагомими творчими надбаннями. Місцевий краєзнавчий музей став його Меккою, а дитяча художня студія направила творчі здібності у мистецьке русло. Він з вдячністю згадує настанови перших вчителів малювання О. Ткачова та А. Дашкєєва, участь у мистецьких проєктах, які влаштовувала відома художниця  Ніна Кибрик. 

Незважаючи на постійний потяг до живопису, Юрій Комінтернович не отримав вищої художньої освіти, але природні здібності  та тяжіння до малювання допомогли врешті розпочати постійно малювати вже у Києві.   «Я завжди у всіх подорожах відвідую музеї, виставки, бо відчуваю нездоланний потяг до живопису. Мабуть, настав мій час реалізувати свою місію, на яку вплинула ще й творча діяльність батька художника», - зізнався у розмові Юрій Базавлук.

З першого погляду, виставка, на якій я побувала, а це Муніципальна галерея мистецтв ЦРБ ім. П. Загребельного, має явні ознаки власного стилю художника. Відчувається енергія внутрішнього стану автора, який не тільки вміє побачити унікальність плинних коливань природи, а й через яскраву палітру передати зворушливий стан оточуючого середовища. 

Насамперед увагу привертають мотиви рідного Путивля та знайомі краєвиди Києва. Художник щедро насичує свої картини позитивним настроєм, бо саме у такому стані знаходиться сам, коли бере в руки пензлі. Так народилися такі мотиви, як «Стара хата», «Весняна повінь», «Зачарований ліс», «Озеро Спадщина», «Яблуневий садок». Прості краєвиди наповнені вишуканим музичним станом, який впливає на глядача, переповнюючи почуття душевним теплом. 

Окремо слід відзначити серію на сакральну тематику. Автор з благоговінням передає неспішне життя Мовчанського монастиря, до якого він звертається в різні пори року. Питливе око митця вдало передає архітектурні деталі храмових будівель, які надають йому величності та неповторності, пізнаванності. Якось Базавлука зворушила бесіда двох монахинь, силуети яких він побачив у середині арки. Так народився сюжет з глибокою символікою відокремлення життя служниць від мирської суєти.  Інша картина приваблює станом святості, який створюють паломники зі свічками, що неспішно крокують до церкви. Ритміка силуетів людей в русі, дерев, архітектурних частин храму буде неодноразово використана в композиціях митця як передача плідності нашого життя. 

Цілу серію творів Базавлук присвятив храмовому зодчеству історичного Києва. Увагу художника привабила «Вечірня лавра», «Трапезна»,  «Вулиця Софійська», знайомі багатьом із нас.  Такі картини не тільки цікаві як історичні куточки, що створюють обличчя столиці України, а й зворушують своїм духовним станом, впливаючи на пробудження моральних чеснот, які необхідні сучасному соціуму. 

Через серію картин, присвячених суспільно-політичним подіям 2004 року, відчувається громадянський голос Юрія Базавлука, який зобразив на своїх картинах прояв народної волі проти свавілля уряду. Вибух активності українського народу художник закарбував на полотнах «Ніч перед штурмом»,  «Мітинг на Михайлівській», «Київ, вставай!».  Набат дзвіниць Михайлівського Золотоверхого монастиря зібрав численний люд мітингуючих, які й стали головним героєм представлених картин. У цих картинах стан наповнення тривогою, єдністю, прагненням перемін на справедливе життя. 

Творча манера художника нагадує постімпресіоністичний період в історії образотворчого мистецтва. Юрій Комінтернович зізнався, що хотів відійти від методу соціалістичного реалізму і знайти свою образну живописну мову. Тому він сміливо порушує встановлені  правила, переосмислюючи творчість Поля Гогена, П’єра Боннара, Вінсента ван Гога, Анрі Матісса, Поля Сезана, Анрі Дерена.  На картинах Базавлука з’явилися широкі декоративні площини, наповнені яскравими сполохами помаранчевого, падаючого жовтого, кіноварі.  Силуети людей спрощені, з ознаками рухів, художника цікавить більше середовище існування людини, сільське чи міське. В калейдоскопі блакитних, теракотових, зелених кольорів виграшно беруть гору білі акорди, які надають картинам особливої музичності. Так художник намагається створити свою оазу краси, і йому це вдається.  

Біля хати.Путивль

 

В монастирі

 

Вечір

 

куточок виставки

 

Молчанський монастир

 

Валентина ЄФРЕМОВА, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України, лауреат премії ім. П. Білецького, володар ордена Святої Великомучениці Варвари 

Фото автора

 

мистецтвознавець, заслужений працівник культури України