Що спільного між Кореєю та Україною

Що спільного  між Кореєю та Україною

З Південною Кореєю нас розділяє 7000 кілометрів, різні культура та мова, але українські науковці бачать в історії двох народів історичні паралелі. Незважаючи на те, що історія кожного народу є унікальна, в історії двох країн спостерігається подібність піднесення та спаду глобальних хвиль рівня цивілізованості, які виявляються подібні в просторі й часі. 

Наприклад, уже в 3500—2000 роки до нашої ери для всього Корейського півострова стає масовою поява гончарних предметів, що поширилися згодом і в регіонах Монголії, Маньчжурії та Приморського краю. Це нагадує нам добу Трипільської культури IV—III тисячоліть до н. е., що побутувала на просторі від Прикарпаття до Дніпра.

Корею було поділено на Південну та Північну 74 роки тому таємною згодою між США та СРСР (правонаступником якого є Російська Федерація). Згодом у 1948 році було створено дві держави, а Корейська війна закріпила розкол країни. Ситуація дуже схожа на конфлікт на Донбасі, тільки ніхто не давав своєї згоди на те, що чужа країна буде контролювати частину нашої території. Досвід Кореї доводить, що коли не змогли вирішити ситуацію з конфліктом одразу і справа дійшла до появи нової держави, яку визнали в світі, то об’єднання країни може зайняти десятки років. І зараз Корея залучає світовий досвід громадських організацій, членів уряду, релігійних діячів, засобів масової інформації для об’єднання країни. 

На нашу думку, те, що Південна Корея набагато розвинутіша порівняно з Північною, грає не останню роль у перспективі об’єднання країн. Республіка Корея показала позитивний ріст населення, з аграрної країни перетворилася на індустріальну. 

Економіка Південної Кореї, за підсумками 2018 року, збільшилася на 3,1%. Це максимальні темпи зростання за три роки, як свідчать остаточні дані Банку Кореї. Інвестиції в будівельну сферу Південної Кореї в 2017 році на тлі проведення Зимової Олімпіади в Пхенчхані підскочили на 7,6%, в засоби праці — на 14,6% (рекордний підйом за сім років). Споживчі витрати збільшилися на 2,6% (найзначніший приріст за шість років). Підвищення експорту, на частку якого припадає близько половини ВВП країни, склало 1,9%. Імпорт зріс на 7%.

ВВП в розрахунку на душу населення в Південній Кореї в 2017 році зріс на 7,5% і досягнув 29,745 тис. доларів. Як очікують експерти, даний показник вперше перевищить позначку в 30 тис. доларів у 2018 році. У світі зараз налічується всього дев'ять країн з населенням понад 20 млн осіб, де ВВП на душу населення більше цього рівня. В минулому 2018 році ВВП склав 2,7%. Південна Корея знаходиться на 22-му місці з 50 країн з високими темпами росту.

Корея багато уваги приділяє демографії країни. Якщо в 1960 році чисельність населення в Південній Кореї складала 25 мільйонів, то на 2015 рік — понад 53 мільйони (територія України в 7 разів більше за Корею). Середня тривалість життя — 81,9 року (чоловіки — 77,5, жінки — 84,5). Робочі місця такого численного населення забезпечує промислове виробництво. 

Корея багато зусиль прикладає в освіту населення. З мого власного досвіду неодноразового відвідування Південної Кореї я помітив, що культура нації стала політикою держави. Такого «святого» відношення до навчання своїх власних дітей я не бачив у жодній країні світу. Держава величезні кошти вкладає в розвиток потенціалу своїх громадян. 

Стає зрозумілим, чому Південна Корея досягла значних успіхів у науці й технологіях. Завдяки розвитку людських ресурсів.

Можливості оволодіння новітніми технологіями залежать від рівня та якості освіти в країні. Це ми можемо взяти собі на озброєння. Ще що кидається в очі в Кореї, так це величезний розвиток малого бізнесу. Навіть важко описати. Це і величезна кількість «шіктанов» (щось схоже на різного виду та розміру ресторанчики), і багато невеликих магазинчиків, де торгують всім, чим можна. Крізь снують мотоцикли з доставкою їжі. Ви не повірите, але поки ще Корея це єдина країна, де я бачив доставку з Макдональдза. 

Які уроки ми можемо засвоїти з досвіду Кореї? Це те, що саме розвиток людського потенціалу сприяє науково-технічному розвитку, та як наслідок — економічному росту країни. Другий урок — ринкова економіка сприяє тому, щоб приватний бізнес інвестував у розвиток технологій. 

Україні потрібно реально оцінити свою ситуацію та зрозуміти, на якому рівні ми знаходимось. Національний інститут стратегічних досліджень в національній доповіді за 2018 рік наводить сумну статистику. Чомусь на тлі росту патріотичного настрою країни у нас збільшився потік заробітчан до країн ЄС, збільшилась кількість освітньої міграції. І не відомо, скільки з 37 тисяч українців, з тих, хто навчається за кордоном, повернеться до Батьківщини. Чому 55% молоді має наміри покинути Україну? Згідно з прогнозами до 2050 року населення України зменшиться до 32 млн. 

Історично Україна завжди була миролюбною нацією, водночас українці вміли захистити свою культуру, територію та сім'ї. Зараз ми боронимо країну зі зброєю в руках, але важливо не забувати правильно виховувати своїх дітей, щоб вони стали чесними і гідними людьми з великим і вдячним серцем, щоб вони залишалися вірними ідеалам і стали патріотами своє країни, любили свою батьківщину і шанували українську спадщину. Щоб повернувшись після навчання за кордоном, вони з радістю захотіли будувати нову Україну.  

Category
Головний редактор