Як фотографувати дітей на природі

11/30/2023 - Comments

Фотографія дітей була завжди для мене легкою справою, можливо тому, що в двох і вони вже слухняно витерпіли позування для десятків тисяч знімків. Тим не менш, діти є діти, вони можуть раптово стати для мене випробуванням, коли підходжу з фотоапаратом для того, щоб зробити кадр. Тому я мушу використовувати і техніку, і всі свої здібності. Недолік навіть одного з цих компонентів створить певний дискомфорт та погіршить якість фотографій.

Зараз я перестав працювати в студії і почав вчитися знімати на природі. Тут є переваги та недоліки. Наприклад освітлення, я пробую фотографувати, коли погода трохи тьмяна, як вранці або в обідній час. Ось коли з'являється магічне жовте світло та інтенсивність зображення стає дуже проникливою. Нестача в обмеженості часу, придатного для зйомки найкращим чином.

Інша справа – пора року. Живучи у Швеції, де сезони дуже відрізняються один від одного, довелося пристосовуватися, адже потрібно підкреслити особливості кожного з них. Наприклад, влітку тут гарні квіти, але все це лише невелика частина року. Кожен сезон має свою родзинку і я відкрив це завдяки дітям, з якими виходив на прогулянку незалежно від пори року. Попадаються на очі різні пейзажі і відкривається нескінченна кількість можливостей для зйомки.

Якщо ви коли-небудь фотографували дитину, яка не підозрює про це, порівняйте це з тим, коли вона знає, що її знімають, — перший варіант набагато простіше. Тому я намагаюся зайняти дітей чимось, тоді в них не вистачає часу думати, знімає їх хтось чи ні; вони концентруються на своїх поточних іграх чи заняттях. Чим старша дитина, тим складніше відобразити на фото її природні почуття. Тому що діти стають свідомими і з'являється думка про те, як їх краще фотографувати. Тому іноді я дозволяю їм керувати і діяти на їх розсуд, це приносить їм радість, потім я підштовхую їх йти грати або зайнятися чимось корисним і зазвичай відбуваються дива. Вони продовжують займатися своїми справами, а я спостерігаю збоку та впевнено виловлюю моменти в міру їхньої появи. Можу покликати дитину по-імені, щоб упіймати погляд або сфотографувати обличчя в певному ракурсі, і доки вони грають або зайняті своїми справами, то посмішки завжди істинні та непідробні.

Якщо говорити про кути, як варіант опустіться до дітей ближче. Вони — маленькі люди, і якщо я попри все залишаюся на висоті, для них продовжуватиму здаватися гігантом. Тому, щоб відкривалися цікаві перспективи для вашої фотографії, падайте на підлогу і лежите або присядьте, приземліться. Поговоріть з дітьми, можете показати їм цікаві речі на околицях, або прийти додому з чим-небудь, що дітям було б цікаво для гри. Іграшки та інше приладдя майже завжди відкривають більше можливостей для зйомки, оскільки вони займають дітей і ви можете позиціонувати їх для фото будь-яким зручним способом.

Трюк, який я часто використовую для фотографії власної дочки — це питання про те, чи пролітають над нами чи наді мною якісь птахи? Це зазвичай її спантеличує і майже заморожує на кілька секунд, даючи мені безліч можливостей сфотографувати хороші вирази і погляди.

Якщо хочете зняти чистий портрет у роботі з маленькими дітьми, завжди можна попросити їх знайти щось у вашому фотоапараті, до чого діти мають певну прихильність, наприклад “Чи бачиш у камері слона?”. Це зазвичай дає кілька секунд, щоб вловити інтенсивний погляд. Старшим дітям не так легко розслабитися, найлегший прийом для них - це запитати на їхню думку яке слово з усіх відомих найсмішніше (або погане), попросити їх сказати його голосно і пояснити, що незважаючи на які обставини завжди можна сміятися! Це майже завжди викликає у них сміх.

Найважливіша порада тут просто бути креативною і спробувати відчути, що спрацює індивідуально для цієї дитини. Всі вони різні, і в той час як з одними легко працювати, можна вкластися в 5 хвилин часу, для інших потрібно більше часу та особистої рішучості.

Я згадую фотосесію дворічної дівчинки, яка була не в настрої. Я пробував багато того дня, але зрештою, що перемогло її заклинання туги — це ведмедик, підкинутий вгору і приземлився мені прямо на голову. Вона миттєво розтанула, почала одночасно і сміятися з мене, і грати своїм плюшевим ведмедиком. Ми того дня скреативили чудові фотографії на тлі осінніх пейзажів.

Щодо мого обладнання, то зазвичай використовую Canon 6D разом із Canon 135mm f/2.0. Я працюю на коротких витримках, щоб бути впевненим, що рухи дітей не розмиваються, а також із максимально великою діафрагмою, тому що мені подобається різкі зображення дітей на розмитому фоні. Щоб досягти цього ефекту, необхідно дотримуватися дистанції між дитиною та фоном. Чим більша дистанція, тим менша розмитість фону. Використання телеоб'єктивів також дуже корисно, персонально мені подобається короткий телевізор 135mm, схожий ефект досягається з використанням 85mm і 200mm або їм подібних. Об'єктив з фокусною відстанню 50mm ідеально підходить для фотографії портретів поблизу, а також для захоплення навколишнього середовища, коли виникає така потреба.

Але в реальності є всього 2 речі, які обмежують ваші можливі досягнення: ваша уява та уважність дитини. Якщо не давати собі про це звіту, то через якийсь час ви перестанете бути ефективними. Якщо у вас поганий день, а потрібно фотографувати дитину, то результатом у неї може вийти лише погане враження про вас. Все одно будьте уважні, намагайтеся, але якщо все піде нанівець, майте на увазі, що завтра можна все переробити.

На жаль, діти зазвичай дуже швидко втомлюються. Мої фото сесії з маленькими дітьми зазвичай не тривають довше ніж хвилинна стрілка проходить позначку 30 хвилин. Примушувати позувати довше цього часу не принесе особливого результату — це не дуже мудро, діти відмовляються дотримуватись інструкцій та починають розсіювати свою увагу на щось інше. Будьте ефективними в той короткий проміжок часу, який у вас є, приходьте з підготовленими ідеями, обладнанням, іграшками, знаннями про гарні цікаві місця і ви будете винагороджені найвеселішими та найсимпатичнішими моментами.