Давно   колись   ішов   собі   узбережжям чоловік. Аж бачить — риба б'ється на піску.
—    Добрий чоловіче, кинь мене у воду, а то люди спіймають! — заблагала вона.

Жив собі колись у провінції Ямато бідний-пребідний, але добрий душею парубок.

Давно це було.
Одного дня вийшли мавпа та рачиха погуляти. Коли це бачать — в придорожній траві рисовий колобок котиться.

Це було дуже давно, ще тоді, коли Лисиця, Вовк і Журавель товаришували. Дружба дружбою, а їсти хочеться завжди. Лисичка була хитра і захотіла їсти першою.

Ніч. Усе спочиває. А чи усе? Прислухайтесь! Саме вночі оживають предмети, речі, які нас оточують. Так, так.