Вовк, Лисиця та Журавель

Це було дуже давно, ще тоді, коли Лисиця, Вовк і Журавель товаришували. Дружба дружбою, а їсти хочеться завжди. Лисичка була хитра і захотіла їсти першою.

Журавлик, я так зголодніла, не міг би ти підманити куріпку, а я тоді підбіжу і схоплю її. Журавель погодився. Так і сталося. Згодом і Вовк зголоднів. Каже він до Журавля:
Журавлику, якщо ти друг, то полети на дах того господаря і дай мені знак, коли хазяїна і собак не буде вдома. Тоді ти змахнеш крилами, а я побіжу і спіймаю овечку. Журавель погодився. Він дочекався, коли хазяїн і його собаки пішли, злетів на дах і змахнув крилами. Вовк схопив ягня і наївся досхочу. Згодом і Журавель зголоднів. От він і каже:

Лисичко, я тобі допомагав?
Допомагав, Журавлику, допомагав.
А тобі, Вовчику, я теж допоміг?
Допоміг, Журавлику, допоміг.

Отож, допоможіть і мені знайти їжу. Захотілося мені жабок молоденьких. Ти, Лисичко, залізь з одного боку болота, а ти, Вовчику, з іншого, та й женіть.

А я стоятиму посередині, от і наїмся. Лисиця і Вовк подумали та й кажуть:
Не хочемо ми, Журавлику, лізти у холодне болото лапи мочити, лізь сам. Журавель розсердився на них та й полетів геть.

З того часу Журавель не товаришує ні з Вовком, ні з Лисицею.

Катя Приліпко 5 клас