Наймиліший голос Мами
Ніч. Усе спочиває. А чи усе? Прислухайтесь! Саме вночі оживають предмети, речі, які нас оточують. Так, так. Коли ми, люди, засинаємо, наші іграшки, ляльки, речі і навіть меблі навпаки пробуджуються і тихесенько розмовляють.
Ось яку розмову одного разу мені довелося почути. (Певно, вони думали, що я сплю, а я просто сопів і довго не міг заснути, бо не дихав ніс). Чую, хтось вихваляється:
— Як тільки мене любить Сашко! Просто обожнює. Дивиться і футбол, і «Найрозумнішого», і фільм про Гаррі Поттера, я аж стомився розважати його сьогодні. (Ви, мабуть, здогадалися, що це розмовляв телевізор). Я навіть образився на нього трохи. Він стомився! А я не стомився з ним? Один канал не показує, другий мигає, третій — нема трансляції. Коли чую:
— Та що там ти. Мене Сашко любить найбільше. Скільки він на мені грає! Його улюблені ігри: GTA San Andreas, Worms, Vice City — забили мені усю пам’ять. А як клацає по кнопках?! Просто жах.
Я слухав, і мені не вірилось. Невже мій комп’ютер таке може говорити про мене? А клацаю, бо клавіши западають.
— Годі вам вихвалятися! Найбільше Сашко любить мене, — почулося з кутка, де на поличці стоїть старий телефон.
— Ха-ха-ха, — засміялись одночасно телевізор і комп’ютер.
— Тебе?! Ти вже зовсім з глузду з’їхав, старий?
— От і ні. З ким би з вас Cашко не грався, та коли подзвоню я, він усе вмить кидає і поспішає до мене, бере слухавку, а я передаю йому Голос його Мами, яка дзвонить з роботи. А чи можете ви передати Сашкові голос його мами, на який він так чекає. Мій дзвінок для нього — найдорожчий.
Наступного дня я прокинувся пізно. Мами вдома вже не було. Вона рано йде на роботу, а на столі записка: «Сніданок на столі». Снідати не хотілось. Я навіть не кинувся до комп’ютера, не увімкнув за звичкою телевізор і навіть не подзвонив зранку Антону, щоб поговорити про футбол чи нову гру. Мені так захотілося почути голос мами. Я вирішив подзвонити їй на роботу. Але я забув (це просто жах), я забув номер телефону маминої роботи. Мені стало сумно і соромно, адже я знав напам’ять усі телевізійні канали, коди комп’ютерних ігор і раптом забувся мамин номер. Мені хотілося плакати. Я так хотів почути зараз її голос...
Я глянув на годинник і став чекати.
Приблизно о такій порі мама завжди телефонує додому і запитує, чи я поснідав, чи прийняв ліки. Я із жахом подумав: а раптом телефон не працює? Я підняв слухавку — гудок був. Я чекав... Просто сидів біля телефону і не зводив із нього очей...
І раптом — дзвінок. Я схопив слухавку. То був Мамин голос. Голос найкращої мами у світі.
А ви пам’ятаєте голос своєї мами? Чи не забули, бува, номер маминого телефону? Подзвоніть їй просто зараз — і ви почуєте найкращий голос у світі — голос Мами.
Приліпко Олександр, учень 6-го класу Козелецької гімназії №1 Чернігівської обл.
