Skip to main content

Військова музика — патріотична творчість!

Кожне професійне свято можна сприймати по-різному. Про професію військових музикантів, з нагоди Дня Збройних cил України, діти-учасники гуртка «Точка зору» ЦДЮТ №5 з Харкова дізналися під час мініконцерту онлайн, коли слухали класні музичні записи у виконанні Заслуженого академічного ансамблю пісні й танцю Збройних сил України.

фото 1.jpg

 

Провели й обговорення почутих сюжетів. Адже у військовій сфері є і журналісти, і музиканти, і медики, і не тільки.

В ефірі пролунали наступні музичні композиції: Д. Антонюк, слова П. Маги «Ніхто, крім нас» (соліст заслужений артист України Олексій Шпортько), І. Матушев, слова Д. Луценка, «Для мене багато не треба» (соліст Олексій Жмуденко). Також велике символічне значення у контексті війни та миру має композиція «Я повернусь» (музика і слова С. Юрченка, виконує заслужений артист України Сергій Юрченко). Особлива пісня-подяка пролунала на адресу лікарів. Це композиція «Українські медики» (соліст Дмитро Антонюк, слова П. Маги, ключова ідея сюжету показує сумні реалії з життя: «Нас згадують коли стає найгірше»).

У виконанні цього музичного колективу є дуже різні за характером та жанрами музичні композиції. Ліричні сюжети теж дуже пасують образу військових музикантів, які не зброєю, а музикою, поезією і словом передають світові естафету миру і творчості. 

Так, в мініконцерті під час заняття онлайн пролунала лірична пісня. І. Кириліна, слова М. Сингаївського «Колискова зорі», виконує Юлія Олійник. А на завершення ми послухали сучасну композицію із символічною назвою «Гастролі в полі» (музика і слова Р. Лоцман, солістка Руслана Лоцман). Ця пісня вже присвячена друзям-волонтерам. Маємо гастролі в полі, де немає інтернету, заради волі…

Військова музика у виконанні Заслуженого академічного ансамблю пісні й танцю Збройних сил України є класним і сучасним проявом патріотизму в музичній творчості. Користуючись нагодою, дякуємо цьому колективу за наданий у подарунок диск, в рамках Міжнародного фестивалю «Щастя у творчості».

Леонід ГАПЄЄВ,

Харків

Фото автора