Наймит, кухар і пан

Naimyt, kuhar i pan.jpg

Жив колись на світі пан. Мав він у своїх володіннях величезні пташарні, де вигулювало безліч різної птиці: курей, гусей, качок. Узяв пан собі наймита доглядати всю птицю: годувати, поїти та на ніч заганяти. Сам пан приходив до пташарень раз на два-три дні перевіряти, чи є вся птиця.
Важко працював наймит, ніколи було й вгору глянути бідоласі, та жодного разу йому не пощастило курятини покуштувати, все пан пожирав. Задумався одного разу наймит про гірку несправедливість на світі, зловив гусака, зварив у казані та й наївся досхочу.
Став якось пан рахувати свою сотню гусей, а їх лише дев'яносто дев'ять.
– Гей! – гукнув пан до наймита. – Нема одного гусака.
– Що ви, пане! Усі на місці.
– Як на місці, коли їх лише дев'яносто дев'ять?!
– Ні, всі сто, – став на своєму наймит.
– Хай тобі очі повилазять, я з тебе самого гусака зроблю! – зарепетував пан.
– Чого ви, пане, причепились до мене? Всі гуси цілі!
Довго вони сперечались. І звелів пан покликати сто своїх наймитів. Перелічив їх та й каже впертому:
– Бачиш сто наймитів?
– Бачу.
– Якщо всі гуси цілі, то на кожного з них припадає по гусці. Так?
– Звісно.
– Гей! – наказує наймитам пан. – Нумо, хапайте кожен по гусці!
Наймити кинулись на гусяче стадо. Довго ганялись по лузі і нарешті всіх переловили. Дев'яносто дев'ять молодців виструнчились з гусаками в руках, лише один залишився без нічого.
– А тепер скажи мені, негіднику, чому оцей наймит без гуски?
– Та хто ж йому винен, пане, коли він якийсь вайлуватий. Загаявся, то й не зумів собі впіймати.
Одного разу збирався той пан на гулянку і сказав своєму кухареві: «Поки я повернусь, засмаж гуску, але якщо з'їси з неї хоч крихту – битиму, катуватиму тебе, як жабу, роздеру, примушу забути, яке те м'ясо на смак».
– Гаразд, пане.
– Коли я повернусь, щоб засмажена гуска була ні гаряча, ні холодна, а саме добра до обіду.
Пан поїхав, а кухар взявся смажити гуску. Коли вона розрум'янилась на вогні, дуже захотілося йому гусятини покуштувати.
Ковтав, ковтав слину, а тоді не стримався – відрізав одну ніжку і з'їв.
Повернувся пан і, побачивши гуску з одною ніжкою, сплеснув руками:
– Ось який ти ненажера! Я ж казав жодної крихти не чіпати.
– Гуска ціла, пане.
– А ніжку хто з'їв?
– Пане, гуска була тільки з одною ніжкою.
– Що ти теревениш, дурню?! Хто коли бачив гуску з одною ногою? – закричав пан, відсуваючи смаженю.
– Якщо ви, пане, не вірите, ходімо до озера – побачите.
– Ходімо, але як брешеш, то не знаю, що зроблю з тобою!..
Вийшли вони на берег. А день був сонячний, теплий. Гуси повиходили з води і стояли, кожна на одній нозі, та шолопали своє пір'я.
– Пане, бачите, в кожної гуски лише одна нога.
А пан змахнув руками та як крикне:
– Гиля! Гиля!
Гуси сполохалися, схопилися на обидві ноги і ну тікати хто куди.
– Бачиш, кухарю, що в кожної по дві ноги.
– Бо ви, пане, крикнули на цих. Треба було й тій, смаженій, гукнути «гиля, гиля».
Пан витріщив очі й похнюпився. Більше він не казав кухареві, щоб той не куштував печені.

Category

Пов'язані новини

07 грудня 2019 - 17:09
07 грудня 2019 - 17:07
07 грудня 2019 - 17:06