Моторек та Тракторець

Кожного вечора, коли мої золотоволосі хлопченята були в своїх теплих ліжечках, я розповідала їм казочки. Вигадувала їх сама. Тож у нас щовечора була нова, цікава, нікому не відома казочка. Ми вигадували разом її головних героїв, місця, куди вони ходили та їздили,  хлопчики закінчували їх самі. Кожен по-різному. Зараз ми поділимося ними з Вами.

Моторек та Тракторець

Був прекрасний літній ранок. Сонечко лагідно лоскотало пелюсточки квітів і зігрівало кожну травинку, кожну стеблинку. Один неслухняний промінчик зазирнув в гараж, де спав Моторек: 

• Пора прокидатися, сонько! Сьогодні ж День народження в Їжачка. Ти сам просив мене вчора розбудити тебе раніше, - сказав Промінчик.
• -А-А-А... Пх-Пх-Пх... Що?.. Вже встаю.  Сонно відповів Моторек і виїхав з гаража. Він, набравши для Їжачка гостинчиків, одразу вирушив до нього. 
•    Дорогою Моторек наспівував веселу пісеньку і не помітив, як вїхав у величезну калюжу.
• Рятунку! Хто небудь! Допоможі-і-ть! - став кричати Моторек, після багатьох невдалих спроб виїхати з калюжі самому.
• Крик про допомогу почув Дятел. Він саме доїдав свій сніданок, сидячи на величезному старому дубі. 
• Вже лечу! - простукотів і злетів з дерева. Він полетів шукати свого приятеля Тракторця. Колись давно Дятлик допоміг витягти з-під сидіння Тракторця маленького неслухняного Павучка, який лоскотав його і не давав працювати. 
• Коли Дятлик підлетів - Тракторець орав поле  і був такий зосереджений, що, навіть не помітив свого товариша.
• Тракторцю, мені потрібна твоя допомога! - щосили закричав Дятлик, але Тракторець продовжував працювати, він зовсім не чув тихенького голосочка Дятлика. Раптом Тракторець став підстрибувати на місці і їздити зі сторони в сторону.
•  Ой, що це? Допоможіть! - кричав він, аж поки не вимкнув мотор і не зупинився.
• Це ж я, Дятлик, мені довелось трішки постукати по твоєму даху, щоб ти мене помітив. Мені потрібна твоя допомога. Їдьмо швидше, тільки захопи з собою мотузку!
• Вона завжди зі мною, - сказав Тракторець, і вони швидко поїхали в сторону лісу.

Сумний і виснажений Моторек уже втратив надію на порятунок і мовчки стояв серед калюжі. Фари були вимкнені, двигун не працював, колеса застигли в безрусі. І тут він почув голосне дирчання. То Дятел з Тракторцем поспішали йому на допомогу.  Тракторець кинув мотузку Мотореку і за одним разом витягнув його на сушу.

• Мої рятівники! Дякую  Вам! - вдячно сказав Моторек.
• Немає за що. Я добре пам’ятаю, як одного разу ти допоміг  мені виїхати під велику гірку, коли я віз повен причіп яблук, і їх було так багато, що я став котитись назад. А ти мене підштовхнув,  і я доїхав до ферми. Я просто тобі віддячив. Треба ж допомагати один одному.

На день народження до Їжачка друзі поїхали разом. Він був радий, що в нього з’явилися нові знайомі і щедро їх почастував.

    Це був прекрасний день. Насичений, радісний, сповнений доброти та підтримки. 

Зіна ГОРДІЄНКО