Skip to main content
Несподіванки під час спадкування: як від них захиститися?

Несподіванки під час спадкування: як від них захиститися?

Якщо після смерті когось із родичів залишається будинок, квартира, земельна ділянка, тобто нерухоме майно, то необхідно встигнути звернутися до нотаріуса для оформлення свідоцтва про право на спадщину. Чому на практиці різні несподіванки під час спадкування стають реальними проблемами для пересічних громадян? Як захистити свої права, які порушуються в нотаріальній конторі? З чого варто починати свої дії? Про це та інше дізнаємося докладніше.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Це визначено у статті 1221 Цивільного кодексу України. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з дати смерті спадкодавця (ст. 1270 ЦК).

Перше, що варто зробити, уточнити, чи може спадкоємець вважатися таким, що фактично прийняв спадщину? Найпростіший варіант ― це спільне проживання із спадкодавцем протягом тривалого часу, що підтверджується однаковим місцем реєстрації цих осіб. Можливо й таке, що спадкоємець (донька чи син) раніше проживав разом із татом чи мамою, а потім створив свою сім’ю та переїхав до іншого міста. При цьому попередня адреса реєстрації залишилася (що є цілком законно), і це теж має спрацювати на користь спадкоємця. Адже доказ спільного постійного проживання цілком знадобиться для нотаріуса під час оформлення спадщини. Ще необхідно не пропустити 6-місячний строк, аби встигнути подати в нотаріальній конторі заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину. Саме така заява є первинним документом, на підставі якого буде заведено спадкову справу.

Ось перші важливі кроки у цьому бюрократичному «марафоні». А далі збирайте гроші, запасайтеся часом, здоров’ям і терпінням. Бо візити до нотаріуса можуть стати додатковим життєвим випробуванням. Але для отримання свідоцтва про право на спадщину, скажімо на квартиру, будинок, земельну ділянку (об’єкти нерухомого майна) доведеться пройти цей тернистий життєвий шлях. Хоча ситуація ускладнюється для тих клієнтів, яким доведеться спеціально приїхати з іншого регіону до нотаріуса. Якщо хочете дещо зекономити, то варто звертатися саме до Державної нотаріальної контори. Хоча невеличкий будинок у місті та земельна ділянка розташовані поруч, в процесі отримання свідоцтва про право на спадщину в нашому випадку влітку 2020-го обійшлися спадкоємиці близько 5 тисяч гривень. При цьому кожен рік державні розцінки збільшуються, а у приватних нотаріусів навряд чи вам це зроблять дешевше.

Дзвінок до органу юстиції реально допоміг…

Знання діючого законодавства у сфері нотаріату і безпосередньо спадкування у реальному житті не завжди повністю можуть вирішити проблему. Адже маємо навчитися боротися із чиновницькою бюрократією. 

Тому з особистого досвіду порадив би заздалегідь уважно почитати законодавство (Книга шоста ЦК) про спадкування, підготувати конкретні запитання стосовно тих чи інших процедурних, фінансових нюансів спадкування у вашому конкретному випадку. І таке письмове (електронне) звернення (додатково через «Урядову гарячу лінію») варто завчасно направити до Міністерства юстиції, міжрегіонального управління юстиції, де знаходиться ваш об’єкт нерухомості, тобто де проживав померлий спадкодавець. Це, певною мірою, спростить ваші «блукання» колами «нотаріального лабіринту». Принаймні, під час візитів до державної нотаріальної контори у разі якихось суперечностей чи не надання вам усієї необхідної інформації можна сміливо акцентувати увагу нотаріуса, помічника, консультанта на отриманій письмовій відповіді від органу юстиції. Це налаштує їх на більш якісну роботу з вашою справою, бо скарги і перевірки державних нотаріусів органом юстиції навряд чи їм потрібні… І обов’язково знайдіть та занотуйте у блокнот усі необхідні контакти міжрегіонального управління юстиції, особливо це може знадобитися, коли поїдете до іншого міста, регіону оформляти спадщину, і телефонний дзвінок як усне звернення допоможе оперативно вирішити проблему. 

Куди варто одразу звернутися із усною скаргою, якщо є проблема потрапити до державної нотаріальної контори через великі черги, коли ви приїхали з іншого міста та чекаєте вже спозаранку? Вочевидь тут порушується принцип доступності, визначений Правилами професійної етики нотаріусів України. Саме так відбувалося, коли автор з дружиною приїхали влітку 2021-го до міста Суми, там довелося з самого ранку зайняти обидві вуличні черги в державній нотаріальній конторі, одну до нотаріуса, а другу до помічника, консультанта. Це вже був не перший наш візит до нотаріуса. І, витративши не одну годину чекання у чергах, які майже не просувалися через велику кількість людей та обмежену кількість працівників нотаріальної контори з банальної причини відпусток і лікарняних, особисто зателефонував до відділу нотаріату міжрегіонального управління юстиції. Поскаржився на проблему. Там уточнили прізвище спадкодавця, спадкоємиці, де ми зараз перебуваємо. І Еврика! Не встигши оговтатися від стресу, буквально через кілька хвилин назвали наші прізвища та запросили у приміщення нотаріальної контори. Хоча там працівники нотаріату нам поскаржилися на інше, мовляв, пані нотаріус дуже зайнята, але таки прийняли й видали необхідне свідоцтво спадкоємиці упродовж того дня.

Про «побічні ефекти» нотаріального обслуговування…

Коли отримаєте платіжні документи про вчинення нотаріальних дій, то не дивуйтеся тому, що там будуть зайві позиції приблизно 200-400 грн за додаткові платні послуги правового характеру. По суті відбувається нав’язування клієнтам додаткових послуг. У нашому ж випадку відверто сказали, що нас обслуговують «поза чергою» в обідню перерву, а тому доведеться за це офіційно сплатити.

Які є основні нюанси вчинення нотаріальних дій нотаріусами України? Що варто знати клієнту в першу чергу, аби не розгубитися у вітчизняному «нотаріальному лабіринті»?

«Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджений Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстровано в Мін’юсті 22.02.2012 р. за №282/20595 (глава 10, «Видача свідоцтв про право на спадщину») передбачає наступне. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. При зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність ужиття заходів щодо охорони спадкового майна. Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Слід встигнути відкрити спадкову справу

Ази «нотаріального лабіринту» для пересічних споживачів цих послуг є доволі простими. Принаймні, якщо говоримо про перші необхідні кроки. Варто встигнути вчасно, не пізніше 6 місяців з дати смерті спадкодавця подати до нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, і того ж дня відбудеться відкриття нотаріальної справи. Але перед цим варто знайти в інтернеті телефони нотаріальних контор, які територіально обслуговують клієнтів за адресою знаходження об’єкту нерухомості. В залежності від того, в якому населеному пункті розташовано державні нотаріальні контори (там дещо дешевше оформляти спадщину, хоча можна звернутися і до приватного нотаріуса, якщо маєте більше коштів та менше часу й бажання чекати у чергах), можливі й варіанти вибору. У великих населених пунктах державні нотаріальні контори відповідного нотаріального округу можуть бути розташовані у різних містечках конкретної області. Тоді вам насправді пощастило, бо зможете обрати варіант територіально більш зручний. А далі зверніть увагу на основні норми нотаріального законодавства.

Відповідно до пп. 2.1. «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі). Найпоширеніший випадок стосується ситуації, коли спадкоємець подає заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину. З цього моменту має бути присвоєно номер спадкової справи. На підставі пп. 2.5., пп. 3.3. Порядку номер спадковій справі присвоюється один раз і складається з порядкового номера, за яким вона зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ, та зазначається через дріб (дефіс) рік, у якому вона заведена. Заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Заявнику необхідно мати при собі внутрішній український паспорт.

Наступний аспект суттєвий для кожного заявника. У разі заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій, яка визначена державним нотаріусом або щодо якої було досягнуто домовленості між приватним нотаріусом та спадкоємцем до заведення спадкової справи. Така довідка має бути підписана нотаріусом та скріплена його печаткою (пп. 3.29. Порядку). Тому в кожному конкретному випадку для клієнтів перелік документів у цій довідці буде різним, бо визначається нотаріусом індивідуально.

Які несподіванки виникають при видачі  свідоцтва про право на спадщину?

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. На практиці, коли спадкоємиця влітку 2020-го оформляла спадщину, то нотаріус у базі даних знайшов людину із такими самим ПІБ, як і померла людина (спадкодавець). І тоді довелося клієнту додатково оплатити за вчинення запитів нотаріуса для перевірки відповідних даних. Потім з’ясувалося, що та людина не має відношення до спадкування, але було витрачено додатковий час. 

І ще цікавий аспект. «Правила ведення нотаріального діловодства» (розділ XI, зі змінами 2021 року, затверджені Наказом Міністерства юстиції України 22.12.2010 №3253/5, зареєстровані в Мін’юсті 23.12.2010 р. за №1318/18613) визначають, що заяви про прийняття спадщини; заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину тощо реєструються в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ і формуються у спадкові справи. Практично важливий нюанс для клієнтів: головне встигнути не пропустити 6-місячний термін для подачі заяви про видачу свідоцтва щодо права на спадщину. Інакше доведеться вже через суд поновлювати пропущений строк, а це обійдеться у зайві грошові та часові витрати, можливі й певні бюрократичні ризики.

Візити до нотаріуса потребують значних психологічних, часових і фінансових витрат. Тому важливо встигнути вчасно відкрити спадкову справу, в якій буде описано усі об’єкти спадкового майна. А дооформлювати це можна і через рік, і пізніше. Бо здолати «нотаріально-фінансовий лабіринт» багатьом доведеться не одразу, а в міру наявних часових, матеріальних та інших можливостей. 

І останнє. Якщо нотаріальна контора, де відкрито вашу нотаріальну справу, знаходиться в іншому регіоні, тоді варто відстежувати стан виконання вашої справи по телефону. Також можна писати запити на інформацію про особу. Тобто ви є спадкоємцем, і нотаріус в ваших інтересах зробив свій запит, скажімо, до банківської установи, де є залишок банківського вкладу, який ви маєте успадкувати. Якщо вже чекаєте інформації більше 2-3 місяців, то варто поцікавитися в нотаріальній конторі, чи надійшла інформація у відповіді нотаріусу. Якщо ж нотаріальна контора не надає вам інформацію, то можна до неї звернутися письмово. Або ж направити звернення до Міністерства юстиції чи міжрегіонального управління юстиції. Ці профільні державні органи мають повноваження перевіряти якість роботи державних і приватних нотаріусів України.

Леонід ГАПЄЄВ