Неймовірно важкий час для української спільноти. Діти, учнівська молодь переповнені стресовими враженнями. Свої творчі хвилювання вони намагаються передати через творчі доробки.

Кожне місто в Україні має своїх Янголів-Охоронців, емблему, раритетні пам’ятки, неповторні краєвиди, особливі архітектурні споруди, монументальні витвори мистецтва. Але дійсну візитівку створюють люди. На березі Дніпра милує око скульптурна композиція засновників Києва братів Кия, Хорива, Щека та їхньої сестри Либеді (автори архітектор М. Фещенко, скульптор В. Бородай, присвячена 1500-й річниці з дня заснування Києва). А на гірських кручах благословляє місто київський князь Володимир Великий. Пам’ятник відкрили у 1853 році, автори архітектор Олександр Тон, скульптори Василь Демут-Малиновський та Петро Клод.

«Нещодавно молитовно згадали велику людину в історії Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря – Миколу Омеляновича Макаренка. Незважаючи на тиск тоталітарного режиму він все ж не поставив свого підпису під актом руйнації Злоточолої святині, яка в 2000 році постала з небуття і відіграє величезну роль в житті Києва та всієї України» – так написав на своїй сторінці у Фейсбуці протоієрей, священник, професор з наукової роботи Київської Богословської православної академії, доктор наук з богослов’я Віталій Клосс.