Мати, як білокрила лебідонька, веде своїх діточок по річці життя. Охороняє, захищає від негараздів. Та чи всіх матерів, справді, можна назвати найкращими, чи всі діти щасливі зі своїми матусями? Якщо так, то чому тоді так багато дитячих будинків, у яких зростають маленькі крихітки без материнської любові?

Для мене вона найгарніша у світі. Мама все встигає: готує їсти, прибирає у квартирі. Я не уявляю своє життя без неї. Моя ненька лагідна, добра, чемна. Вона виховує мене доброю, лагідною.

У кожної дитини на світі є матуся. І для кожного хлопчика чи дівчинки своя мама найкраща, найкрасивіша, найдобріша.

Мама, матуся, матінка! Скільки ніжних слів хочеться сказати про найріднішу людину. Мама завжди думає про мене, бажає мені щастя, сподівається від мене найвищих злетів. Вона мудра, терпелива, ніжна.

Хто раненько торкається моєї щічки, а потім цілує мене? Хто тихенько шепоче: «Вставай, моє сонечко!». Так, це моя рідненька, моя найкраща мама Таня.

Я люблю свою матусю, люблю її голос, її очі, її чарівну посмішку.