Cім’я — основа щастя та розвитку людства

Cім’я — основа щастя  та розвитку людства

Міжнародний день сім'ї щорічно відзначається у країнах світу 15 травня. Цей день установлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році з метою привернути увагу людства до цінності родини та нагальної необхідності її існування і поглибити знання соціально-економічних і демографічних процесів у світі. Сім’я продовжує залишатися центром соціального життя, забезпечуючи благополуччя всіх її членів, починаючи з навчання дітей і закінчуючи турботою про літніх людей. 

Родина в усьому світі має схоже поняття. В Конституції України записано, що Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

сім'я

За визначенням американського суспільства, Сім’я (family) — це основна одиниця в суспільстві, що традиційно складається з двох батьків (чоловіка та дружини), які виховують своїх дітей, де батьки та діти проводять час разом. Тут уже з’являється емоційний аспект, вказуючий на бажання батьків та дітей бути разом. 

На сході є кілька визначень сім’ї. Наприклад у Японії є поняття 家族 (кадзоку) — подружжя та родичі, які живуть в одному будинку. Та 家庭 (катеі) — невелика група, де пари, батьки і діти діляться своїм життям. Також це включає місце, де живуть усі разом. Тобто група родичів теж розглядається як сім’я, але «розширена», не тільки одне подружжя. 

У корейській культурі поняття сім’я теж має схоже значення, але є деякі нюанси. Західні люди зазвичай говорять «моя» сім'я, «мій» будинок, «мої» сусіди, а корейці кажуть «наші». Західний вираз підкреслює індивідуальність предмета, корейський — цілісність. Коли ми говоримо «наша сім'я», ми повинні пам'ятати, що сім'я процвітає або страждає разом. Я не можу відокремити мою удачу від удачі моєї сім'ї. «Моя» сім'я означає, що вона є моєю власністю. Я уявляю, як я залишаю її, розлучаюся з нею. Я можу думати про те, як продовжити кар'єру за рахунок моєї родини. «Наша» сім'я не є моєю власністю, вона належить усім її членам. Моє єство пов'язане з удачею всіх інших у сім'ї. Сім'я забезпечує форму мого існування, цілісність, якій я належу.

Отаке маленьке слово «наш» означає універсальний закон, що кожна людина в космосі існує, насамперед, на благо чогось більшого, загального. Корейське слово 가정 (каджон), «сім'я», означає щось більше, ніж просто батько, мати і діти.

сім'я

Наша сучасна сім'я — продукт урбаністичного індустріального життя — багато в чому позбавила сім'ю початкового багатства. Подумайте про традиційну сім'ю, що живе на маленькій фермі в Кореї, або традиційну сім'ю в Африці, Південній Америці, або в будь-якій іншій культурі, яка все ще близька до землі. Такі сім’ї ми можемо зустріти і в Україні. 

Три покоління живуть в одному будинку, з дідусями і бабусями, які також беруть активну участь у сім'ї, особливо піклуючись про дітей у той час, коли батьки працюють у полі. Сім'я отримує кошти для існування з землі, розділяючи її щедрість з птахами, коровами і свинями, які бродять по двору і навіть сплять у хаті. У будинку встановлено вівтар богам, які захищають сім'ю і дарують процвітання й успіх. (У нашій культурі це домашні ікони). На найближчому до будинку пагорбі розташовані могили предків. (Бачив на власні очі, що ті корейці, які живуть на землі, а не в мегаполісах, ховають своїх померлих на пагорбі поряд із домом). Вони також згадуються і вшановуються на сімейному вівтарі або в спеціальній кімнаті, відведеній для цього. Слово «сім'я» має викликати в уяві образ усіх цих елементів. Всього їх сім.

Перший — це люди. Ідеально, щоб три покоління жили разом в одному будинку.

Другий — це сам будинок як частина родини. Він являє собою середовище, в якому родина живе і розростається, і є обличчям сім'ї для зовнішнього світу.

Кожен будинок повинен мати кімнату, куди сім'я може запросити гостей. Навіть у скромній квартирі має бути невелике місце, де гості могли б зручно розташуватися.

Третім елементом сім'ї є її майно і земля. Як і будинок, наша земля також повинна приносити користь не тільки нашій родині, а й служити заради вищої мети. У сільськогосподарському товаристві земля була джерелом багатства і благословень. Улюблена і оточена турботою, земля давала родині їжу і прибуток. Сьогодні багато хто з нас покинули землю. Ми присвячуємо себе бізнесу, накопиченню майна і багатства. Ніхто не може процвітати без праці, не вкладаючи піт і сльози в продуктивну роботу.

Четвертий елемент сім'ї — її тварини і сад. Ми дбаємо про наших домашніх тварин, і вони стають подібними членам сім'ї. Можемо ділити ліжко з нашою собакою, а бідні фермерські родини в старі часи спали з коровою або свинею в одому домі. Тварини вчать наших дітей відповідальності та батьківської любові.

Деякі з нас з любов'ю доглядають за садом. Поділяючи свій урожай із сусідами і друзями, ми можемо зміцнити зв'язки дружби і любові.

Звертаючись від землі до неба, п'ятим елементом у сім'ї є Бог. Для Бога сім'я — це ідеал і мета Його творіння. В кожній культурі релігія займає своє місце в сім’ї. 

Духи-охоронці, які захищають рідний дім і дах, у традиційних культурах є ангелами. Всі вони сьогодні з нами, хоча багато сучасників намагаються їх вигнати зі своїх думок. Кожна людина має духа-наставника, місія якого сприяти їй і направляти до спасіння та духовної зрілості. Ангели і добрі духи є джерелом сили й мудрості — це шостий елемент.

Наші предки є ще одними небесними учасниками сьомого елементу нашої сім'ї. Сім'я поширюється вертикально через покоління. Сім поколінь предків безпосередньо надають духовний вплив — добрий чи поганий. Традиційні корейські сім'ї вітають своїх предків щодня і живуть зі ставленням синівської шанобливості. Є навіть місце за столом, яке відведене для них. Наші предки відвідують нас духовно і шукають здійснення своїх мрій через нас. 

Сім'я, таким чином, є спільнотою, що охоплює небеса, людей і землю. Ці три виміри тісно взаємопов'язані в нашому житті.

Сім’я складає основу нашого щастя та процвітання. 

Для більш як 90 відсотків людей у всьому світі, повідомляє «Демографічний щорічник» ООН, один із найбільш прийнятних варіантів близьких взаємин — це шлюб. Існує безліч даних, які показують, що люди, перебуваючи у шлюбі, щасливіші тих, хто не пов'язаний шлюбними узами. Опитування, проведені в Європі та Північній Америці, дають один і той же результат: у порівнянні з тими, хто ніколи не був одружений, і особливо, хто розлучився або живе окремо, люди, які перебувають у шлюбі, отримують більше задоволення життям, рідше страждають від депресій. Однак у кого шлюб не дуже щасливий, щасливі менше, ніж неодружені (незаміжні) і розведені. А ті, хто назвав свій шлюб «дуже щасливим», становлять 57 відсотків найщасливіших людей.

Три чверті одружених переконані, що їхній чоловік або дружина — це найкращий друг, а 4 із 5 вважають, що, якби їм довелося укладати шлюб знову, вибрали б ту саму людину.

Отже, чому одружені й заміжні щасливіші? Може, це щастя сприяє шлюбу? Мабуть, процес двосторонній. Щастя впливає на задоволеність шлюбом і навпаки — людина відчуває себе щасливою, коли в неї щасливий шлюб. 

Дослідження психологів одразу після Другої світової війни довели, що сім'я мала найбільш важливий вплив на особистість і характер трирічних дітей. Одним із найважливіших прикладів значення батьківської поведінки є той факт, що діти, які осиротіли, втратили домівки внаслідок війни і не змогли вчасно розвинути ранні навички, якщо були всиновлені, виявилися здатними їх виробити — інтелектуальні та соціальні.

Друзі та сім'я надають підтримку багатьма шляхами. Вони можуть зміцнити самоповагу, люблячи нас з усіма нашими проблемами. Можуть надати інформацію або пораду, скласти компанію, щоб відвернути від тривожних думок, а також фінансову або матеріальну допомогу. Все це сприяє зниженню почуття безпорадності й підвищує впевненість у своїй здатності впоратися з ситуацією.

Іноді сім'я і друзі можуть збільшувати стрес. Заниження серйозності проблеми або сліпе запевнення, що все буде добре, може викликати ще більшу тривогу, ніж просто відсутність підтримки. Обстеження студентів-випускників, які складали вирішальні іспити, показало, що реалістична підтримка з боку їхніх шлюбних партнерів виявлялася корисніше, ніж заперечення ними можливої невдачі («Я не турбуюся, я знаю, що ти складеш»). В останньому випадку студенту доводилося турбуватися не тільки про провал на іспиті, але й про втрату поваги в очах партнера по шлюбу.

Що потрібно для формування щасливої сім’ї? 

Перш ніж почати щось у житті, ми повинні усвідомити мету. Чи є любов, яка глибоко таїться в серцях закоханих, істинною або хибною? Передумовою для життя в справжній любові й становлення справжньої сім'ї є наша орієнтація на справжню мету. Якщо вона істинна, тоді все, що ми робимо, сприяє нашому успіху. Коли ми шукаємо партнера, який зробить нас щасливими, це хибна мета. А коли хочемо зробити свого чоловіка/дружину щасливими, то й самі отримаємо щастя. Саме в цьому полягає незрима відмінність. Це досвід людей, які прожили разом у шлюбі більше 30 років. 

Є ще другий аспект справжньої любові. Це особисті зміни. Зазвичай є один із стереотипів любові, який оспіваний у пісні: «полюби меня такой, какая я есть». Якщо людина так каже, то це означає, що вона не буде докладати зусиль змінюватись, розвиватись, ставати кращою, не буде вдосконалювати свій характер і вимагати цього від чоловіка або дружини. У своїх відносинах ми часто використовуємо «третій елемент». Наприклад, чоловіки вважають істинним та найсильнішим проявом любові квіти, каблучку на ручку, намисто, похід у ресторан, відпочинок на морі, т. д. Жінки — вечерю на столі, прибрану квартиру, нову сукню… Але любов — це передусім душевні взаємовідносини чоловіка та дружини і застосування «третього», матеріального елементу врешті-решт не приносить бажаного результату. Чому? Цей елемент потрібен, але ми ж знаємо, що в заможних сім’ях багато конфліктів і вони не розуміють, чому ж немає щастя? 

Всі ми сваримося, але важливо, до якого результату прийдемо в результаті конфлікту. Якщо наблизимося — конфлікт був поштовхом до розвитку. Якщо відбувається конфлікт, значить, ми не змогли встановити гармонію. Важливо знайти причину і розібратися. Зазвичай ми шукаємо її в іншій людині. Але тоді ми все більше віддаляємося один від одного. А причину потрібно шукати в собі, розкрити свою проблему. І такі зусилля насправді будуть вираженням любові по відношенню один до одного.

Справжня любов — це коли ми зближаємося після конфлікту, розуміємо причину і змінюємо щось у собі. Прогрес та розвиток починається з власних змін. 
 

Category
Головний редактор