Комп’ютерна графіка в сучасному екслібрисі
У світі сучасних технологій важко не бути причетним до еволюції у всіх сферах культурного та соціального життя. Все більше митців в Україні та світі цікавляться комп’ютерними технологіями, як засобом для художнього самоствердження, набуття досвіду та збагачення ідеями.
В мистецтві комп’ютерної графіки розкривається великий спектр можливостей для мистця з навичками роботи в станковій та книжковій графіці. Класична школа дає неймовірно стійке підгрунтя для роботи в подальшому мистецькому житті.
Митці екслібриса, мініатюрного книжкового твору, що прийшов до нас з XVI століття, активно використовують комп’ютерні технології. Графічні редактори, серед яких найпопулярнішими для роботи над екслібрисами є — Adobe Photoshop та Adobe Illustrator, є зручним інструментом для відтворення, тобто імітації графічних ефектів (таких як гравюра чи літографія) та створення авторського «штриха» для більшої виразності твору.
Серед українських художників екслібриса, що працюють в техніці комп’ютерна графіка, можна виділити В. Окрутного, Р. Виговського та В. Вишняка. Їхні екслібриси різняться за технікою та тематикою, проте впевнено відстоюють сучасне мистецтво графіки.
В екслібрисі Р. Виговського бачимо більше прагнення до реалізму, проте він використовує підхід ілюстративний — обирає міфологічний мотив з образом Св. Георгія, що поборює змія, який передається глядачеві у вигляді гіпертрофованому — у вигляді дракона. Пошарове накладання кольорів створює неймовірно насичені кольори, що додає драматичності та символізму.
А от в екслібрисі В. Окрутного бачимо більш графічну мову. Він, очевидно, відштовхується від своїх навичок художника-графіка, адже використовує штрих та лінію, як елементи забарвлення та надання зображенню виразності, контрастності. Його робота поєднує в собі презент автору книгозбірні — в даному випадку П. В. Нестеренку, а ще він присвячений 200-річчю з дня народження Великого Кобзаря. Таким чином, в одному екслібрисі поєднується посвята автору книгозбірні та ювілейна дата. Кольорова гама стримана, автор екслібриса використовує лише кілька кольорових акцентів на тлі чорно-білого зображення.
Мова графіки трактує митцю його творчий шлях. Він відштовхується від базових знань, задля створення чогось зовсім небаченого. Митець шукає нове, прагне виділитись в мистецькому середовищі. Комп’ютерна графіка, здавалося б, у такому традиційно графічному мистецтві екслібриса має місце бути і все більше набирає популярності, чим підносить і сам екслібрис у світі сучасному. Методи роботи в графіці різноманітні.
Технологічний прогрес трактує більш вічні техніки створення та збереження витвору мистецтва в «цифрі».
Книжкова графіка та її невід’ємний мініатюрний об’єкт — екслібрис займають значне місце в історії розвитку українського мистецтва. Комп’терні технології лише допомагають його увічнити та підняти на інший, більш сучасний рівень. Для молодих митців графіки це чудова можливість розвиватись та підіймати саме українське, проте у таких популярних та загальноєвропейських технологіях.
Екслібрис, в якій би техніці він нам не зустрічався, завжди буде приємною традицією книголюба. Факт, що українське книжкове мистецтво досягло рівня світового за жанром та технологією, лише надихає на подальші звершення та мистецькі відкриття.
Юлія Каменецька
