Запрошують замки України

Запрошують замки України

Українська земля спов­не­на самобутньої краси та уні­кальних архітектурних па­­м’яток, які варто відві­дати. Досить згадати сім природних чудес України та при­єднати до них рукотворні замки, фор­теці, монастирі. Інтернет-ресур­си допомогли нам скласти цікаві маршрути, які збагатять наше уявлення не тільки історично, а й порадують своїми захоплюючими історіями, розмаєм архітектурних стилів. За­пропонована віртуальна подорож доповнить наші знання про історичне минуле українського народу, сповнене інтригуючих таємниць, легенд, самовідданої любові до свого родоводу, рідної землі сповненої традицій, фольклорних надбань.

Чимало унікальних історичних пам’яток архітектури України будувалися на прикордонних територіях як оборонні комплекси, деякі з них зруйновані часом, але в тих, що збереглися, варто побувати, відчути відгомін історії та отримати духовну насолоду.
Щороку в Україні влаштовуються археологічні експедиції, проводяться розкопки, які вражають сенсаційними знахідками. Так у 1971 році коман­да археологів на чолі з Борисом Мозолевським досліджувала курган Товста Могила у Дніпропетровській області. Новина про знайдену золоту пектораль зі скіфського поховання облетіла увесь світ.
Не перестають і сьогодні вражати знахідки старожитностей Києва, Чернігова, Любеча, Батурина, Седнєва, Новгород-Сіверського. Після певних досліджень знайдені артефакти поповнюють колекції державних музеїв, архітектурних заповідників. Чимало їх прикрашають замки, про які піде розмова у цій статті.

замок

За даними історика С. Трубчанінова, в Україні налічувалося понад 5000 пам’яток фортифікаційних споруд. Згідно з показниками «Вікіпедії», до нашого часу збереглося 116 твердинь, але більша частина з них знаходиться в руйнівному стані, чимало потребують значного фінансування для реставраційних робіт. Найвідомішими є замки на заході України — Тернополі, Львові, Кам’янець-Подільському, Хотині, Мукачеві та ін. Маємо констатувати, що безслідно втрачені Городнецький замок-фортеця — свідок панування Речі Посполитої, Гологірський — найстаріший на Галичині, Рівненський, Корсунський, Стрийський. Зараз в Україні існує 25 замків, 8 прикрашають Львівщину, і кожен має свою особливу родзинку, яскраво виражений архітектурний стиль. Наприклад, Високий замок у Львові зберігає історію Галицько-Волинського князівства, а Підгорецький замок, розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області, побудований у стилі бароко і Пізнього Ренесансу. Запорізька область має свою унікальну таврійську садибу (родовий маєток дворян Попових), розташований у селі Василівка. Садово-палацовий комплекс має вишукану архітектурну будівлю, в якій поєдналися неоготика з елементами романського стилю та бароко. Литовські князі Коріатовичи побудували Кам’янець-Подільський замок-фортецю, який нині перетворився у пам’ятник-музей. Так Хме­ль­ницька область отримала одне з «Семи чудес України», згадки про яке сягають до 1374 року.

Замок Любарта вважається символом міста Луцька Волинської області. Він має статут національної пам’ятки та історичного музею. Кожне століття, починаючи з 1350 року, деякі елементи образу будівлі змінювалися, але загальна його краса вражає і сьогодні.
На гранітній скелі часів палеоліту виситься замок Радомисль. Найкрасивіша історична будівля приваблює туристів до Житомирщини. До найстаріших замків України відноситься родовий маєток князів острозьких у Дубно Рівненської області. Його історія сягає ХV століття і вражає міцністю та неприступністю. Досить згадати, що укріплення захищала річка Іква і 73 гармати. У бенкетному залі замку можна помилуватися гербами його власників — унікальними творами образотворчого мистецтва.
На Тернопільщині знаходиться Збаразький замок, що був зведений у 1626—1631 рр. Він поєднує в собі риси палацу і оборонної фортеці. Стіни замку були свідками Хмельниччини, коли гетьман свого часу облягав цю фортецю.

Згадаємо і перлину Слобожанщини — Шарівський замок Богодухівського району Харківської області. Поміщик Павло Ольховський будував його для себе ще у ХІХ столітті, коли заможні родини змагалися на кращий зразок палацо-садового комплексу.
Століттями український народ жив у тривозі поневолення. Цьому сприяли і відкриті земельні простори, які були легкою здобиччю для загарбників. Від нападів плюндрувалися села, міста, історичні реліквії. Тому, починаючи з Середньовіччя, архітектура набула рис цілеспрямованого оборонного напрямку. Чимало замків мали бастіонні ознаки, оточувалися глибокими ровами з перекидними мостами, мали високі сторожеві вежі, мали підземні сховища для збереження запасів провіанту, зброї, а в середині прикрашалися церквами, костьолами, палацами. Увага приділялася торговим шляхам, на перехресті яких будувалися важливі стратегічні комплекси. Як правило, їх розташовували на мальовничих узбережжях морів або повноводних річок, на гірських верхівках. Такі природні оази впливали на концептуальне рішення цитаделей, замків, фортець, монастирів.

Будівництву ХІХ століття притаманні великі за розмірами комплекси, сповнені парадності, помпезності та величності. Будівлі мали явні ознаки різних історичних стилів і свідчили про художній смак своїх замовників. Перебудова замкових комплексів того часу у світські заміські резиденції набула загальноєвропейського процесу. Лідирували Чехія, Словаччина, Баварія, але є чим здивувати читачів й Україні. Яскравим підтвердженням цього напряму є Воронцовський палац у Криму, палац Мсциховського на Луганщині, палац Шенборнів, замок Даховських в селі Леськове, садиба Попова у місті Василів Запорізької області, палац Шувалова та ін.

Слід зазначити, що у Тернопільській області було біля сотні замків, на Львівщині понад трьохсот населених пунктів мали унікальні оборонні споруди. Руїни залишків величних замків Криму — свідки Візантійської епохи. Такі замки, як Генуезька фортеця у Судаку, омита морем, Інкерманська красується на березі Дністровського лиману. Хотинський оборон­ний комплекс на Закарпатті розташований в оточенні водного басейну Дністра, є одним із семи чудес України. Деяким замкам, як Золочівський або Олеський на Львівщині, величності та самобутності надають гори. Хотин та Кам’янець-Подільський чудово збереглися і знайомі широкому загалу через захоплюючі фільми.

Відомості про будівництво Золочівського замку з рицарськими ознаками сягають Середньовіччя. Розкішний комплекс під містом Львовом приваблює своєю самобутньою красою. І недаремно, бо спочатку він будувався як оборонне укріплення, але потім отримав риси королівської резиденції, коли король Ян Собеський усе зробив для улюбленої дружини, француженки Марії Казимирівни д’Аркуни. Гостей зустрі­чають величезне каміння з таємничими написами від ХІV—ХV ст., є припущення про їхню належність ордену Тамплієрів. Сучасних туристів приваблює двоповерховий палац в китайському стилі, в оточенні дивовижного саду з рисами пізнього ренесансу. Будівля реставрована під художню галерею імені Б. Г. Возницького, збагачена вражаючою колекцією творів мистецтва.

Чимало замків, які увійшли під охорону держави, отримали статут Національних заповідників і перетворилися на культурно-мистецькі центри. Кожен з них має свої унікальні колекції декоративно-прикладного мистецтва, шедеври живопису, скульптури, старовинної зброї, предметів сакрального значення. З часу націоналізації деякі будівлі перебудували під музеї, картинні галереї, бази відпочинку, осередки для проведення культурно-масових заходів, спрямованих на потреби туристів. Чимало художніх фільмів знімалися в цих мальовничих комплексах: «Три мушкетери», «Борис Годунов», «Пастух Янко» в Олеському замку; «Дике полювання короля Стаха», «Королева Бона», «Захар Беркут» або «Чорна стріла» чи «Балада про доблесного лицаря Айвенго» в Хотині, пригоди Робіна-Гуда та ін.
Київ теж має свій унікальний приклад фортифікаційної споруди — Мистецький Арсенал. Комплекс був побудований в стилі класицизму архітектором Йоганом Міллером наприкінці ХVІІІ ст. Нині це будівля, яка функціонує як культурно-мистецький центр Києва.

Оборонні комплекси і до сьогодні зберігають красу та відгомін історії своєї епохи. Маємо надію, що, познайомившись з цими захоплюючими архітектурними спорудами, читач зможе не тільки доповнити своє уявлення про художні стилі, культуру та мистецтво минулих епох, а й доповнити свої знання про дивні часи наших пращурів, дізнатися, як вони жили, про що мріяли, як піклувалися про свою державу.
Збережені комплекси цитаделей, про які ми будемо розповідати на сторінках «Справ сімейних», сприяють наближенню Української спільноти до європейського рівня. Колектив видавництва бажає своїм читачам позитивного настрою та гордості за історичне минуле свого народу. А отримані знання про унікальні архітектурні перлини України нехай спонукають нас до подорожей.

Валентина Єфремова

мистецтвознавець, заслужений працівник культури України