Тіфен Анрі: «Учні — джерело натхнення та енергії»
Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен вручив Орден Академічних пальм Тіфен Анрі, директорці Міжнародної французької школи, що в Пущі-Водиці.
Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен не приховував свого приємного зачарування й здивування, що в Україні є справжній острівець Франції, де збережені дух, культура й традиції країни. Посол приїхав заздалегідь: оглянув школу, познайомився з учнями й колективом школи.
До слова, Орден Академічних пальм — почесна нагорода Франції за заслуги в освіті та науці. Вручається за рішенням міністерства освіти Франції викладачам та членам викладацького співтовариства. Крім педагогів, даної нагороди можуть удостоюватися особи за заслуги в одному з видів діяльності, пов'язаної з національною освітою, або видатні особистості, які зробили значний внесок у збагачення культурної спадщини. Іноземні громадяни також можуть нагороджуватися Орденом Академічних пальм.
Юрій Кононенко, директор департаменту загальної та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, привітав мадам Тіфен з високою нагородою Франції й наголосив, що вона заслуговує й на нагороду України.
«Я хочу, щоб ви побачили, з чого починалася кар’єра Тіфен Анрі, — звернулася до присутніх Таміла Тищенко, заступник директора Міжнародної французької школи й почала гортати фото на моніторі. — Мадам приїхала до України 1993 року. З першого дня мала велике бажання творити і прагнення віддавати, №1 (273) 2020 р. 9 нести свою культуру, мову».
На той час французів у Києві було зовсім мало. Посольство Франції в Україні відкрилося лише через рік. Отож у власній квартирі на вулиці Саксаганського спочатку з двома, а згодом з трьома учнями починався вчительський шлях Тіфен Анрі. А вже у віці 25 років мадам Тіфен стала директоркою школи, де було 18 учнів-іноземців. Увесь життєвий шлях важко передати коротко. Крок за кроком мадам Тіфен створювала школу, додавала й ремонтувала приміщення. І ось результат — сьогодні у Міжнародній французькій школі, що в Пущі-Водиці, навчається 250 дітей. Це школа, яка формує в учнів сучасний світогляд, дозволяє вільно почувати себе і навчатися в будь-якій країні світу. Ця школа сьогодні гордість не лише Тіфен Анрі, а й усіх, хто там працює. Тіфен — людина, яка ніколи не зупиняється, в якої безліч планів, ідей і проектів. Отож у 2013 році розпочала ремонт і будівництво дитячого садка. Сьогодні це ще одна її гордість.
Тіфен Анрі приїхала в Україну на один рік, а залишилася на все життя. Ось уже двадцять сім років вона віддає себе Україні, дітям й улюбленій справі. Робота педагога сьогодні не є престижною, але мадам Тіфен робить все для того, щоб колеги мали професійний ріст, європейський підхід і задоволення від роботи.
Директорка Тіфен Анрі розчулена й зворушена від вручення такої високої нагороди. Вона дякує своїй країні Франції за особливу увагу до неї.
«Насамперед я вдячна своїм батькам, — говорить мадам Тіфен. — Моїй мамі 89 років. Більшу частину свого життя вона присвятила Педагогіці з великої літери. В дитинстві я не заздрила її професії вчителя та директора школи, оскільки половину ночей вона проводила під світлом настільної лампи, перевіряючи зошити та пишучи програми, а також без упину шукаючи шляхи покращення своєї школи. Я вважала її професію надзвичайно складною та відповідальною. Проте вона ніколи не скаржилася та була щасливою. У моєї мами було 7 дітей. Вона намагалася дати кожному з нас належну підтримку та допомогу, щоб ми стали на ноги. Я п’ята дитина у родині. Саме мені вона передала свою силу вірити в те, що немає нічого неможливого, що ніколи не варто боятися своїх мрій, навіть найбожевільніших».
Мама Тіфен Анрі отримала свій Орден Академічних пальм 11 липня 1985 року у віці 55 років. Тепер у родині два ордени. Тато — людина більш стримана: вчив доньку терпінню й доводити почату справу до кінця.
Особливі слова подяки мадам Тіфен проголосила своєму чоловікові Геннадію: «Він є моєю рівновагою. Я ціную його щодня ось уже 25 років за підтримку, розуміння, мудрість».
Безсумнівно, що причиною успіху є й діти: Антуан і Катерін, які страждали через те, що були дітьми мами, яка дуже захоплюється своєю роботою. Та все ж вони завжди підтримували її вибір. У Тіфен Анрі чудова команда. Колеги завжди і в усьому підтримують, розуміють, вчаться, довіряють. І, звісно, учні — справжнє джерело натхнення та енергії.
