Я пишаюся своїм татом!
Найголовнішим у житті кожної дитини є її сім’я. Я дуже люблю своїх батьків і гордо можу назвати їх найкращими. Зазвичай, ми звикли чути гучні розповіді про маму, але чомусь ми так рідко згадуємо тата. Мого татуся звати Олександр. Він приємної зовнішності, має чорняве волосся, великі карі очі та струнку поставу. Мій тато розумний, доброзичливий та цілеспрямований. Він завжди підтримає, заспокоїть, підкаже, як зробити краще.
Татусь приділяє мені багато уваги, тому до моїх звичок ввійшло їздити з ним по місту та розповідати про своїх друзів, про деякі проблеми, або ж про те, яким був мій шкільний день. Він завжди цікавиться моїм здоров’ям, навчанням, запитує про те, чи ніхто мене не ображає.
Особливо мені подобається активно відпочивати з ним в літню пору. Літо– це час розваг та подорожей. Я гарно пам’ятаю ту мить, коли тато подарував мені велосипед. Та перша моя спроба покататися на ньому була невдалою, але завдяки його наполегливості у мене все вийшло.
Швидко промайнули мої перші літні канікули. Пригадую як ми всією сім’єю ходили в похід до річки, разом з татусем ставили намет, збирали дрова, опісля грали в м’яча. А рано-вранці тато збирався на риболовлю й охоче взяв мене з собою. Це було неймовірно! Ми зловили багато риби, яка в кінці дня виявилася дуже смачною вечерею. Татко ніколи не сидить без діла: коли є вільний час, він любить ходити на полювання та готувати смачні страви. Із приходом осені ми всією сім’єю любимо їздити в ліс по гриби.
Мама говорить, що нам дуже пощастило з татом. Та я сама знаю, що мій дорогий і улюблений тато — найкращий в цілому світі! Я люблю, ціную й пишаюсь своїм татом! Я прагну бути схожою на нього!
Автор: учениця 2-Б класу Зіненко Софія
