Чи можна виростити дитину без пустушки?

Поки ми чекали на народження малюка, я і не задумувалася, чи потрібна йому пустушка. Хоча, купуючи речі для малюка, ми захопили і її. В пологовому будинку педіатр була налаштована рішуче: ніякої пустушки, краще зайвий раз прикласти до грудей. І тут я задумалася: чого ж лікарі так категорично налаштовані?

Вже вдома, прочитавши статті і методичну літературу, я зрозуміла. Виявляється, що на це, справді, є вагомі причини:

— формування неправильного прикусу у дитини;
— раніше з’являється карієс;
— пригнічується нервова система;
— викликає звикання.

І, дійсно, з тих кількох разів, коли дала дитині пустушку, я помітила, що погляд у нього спрямований… в нікуди! Саме так! Він дивився в одну точку і лише зрідка відводив погляд.

Хоча пишуть, що пустушка заспокоює, розвиває смоктальний рефлекс, але ж не ціною того, що дитина нічим не цікавиться, крім неї.

Заспокоїти можна, поносивши на руках чи заспівавши колискову. Рефлекс смоктання задовольняє перебування біля грудей… То навіщо ж тоді вона? Аби не займатись дитиною? Аби просто закрити їй рот, щоб не плакала? Навіщо ж тоді мама і тато, як не на те, щоб завжди бути поруч і втішати та заспокоювати? Звичайно, є дітки, які народилися хворими чи з певними вадами, яким важко смоктати груди, тоді так — пустушка необхідна, щоб розвивати смоктальний рефлекс. А здорова дитина може обходитись і без неї. Кажу це з власного досвіду. 

Ми, на щастя, обходимось без «смочка», як кажуть поляки, бо дуже вже лякає той погляд в нікуди… Наш малюк демонстративно викидає пустушку і смішно-смішно кривиться при цьому, наче каже: «Мамо, що це ти мені дала? Ні, мене не обманеш!» 

Отож без пустушки таки можна виростити дитину — перевірено на власному досвіді.