Skip to main content

Мій тато

Семенченко Катерина
------------------------------------------------------------------------------------
Мій тато… Який він? Думаю, що для кожної дитини її батьки, дідусі, бабусі найкращі, найрідніші. За, що я люблю й ціную свого тата? Він не має професорських звань, високої посади, не є відомим діячем, артистом чи письменником. Ні, мій тато проста, звичайна людина. Хоча сказати, що він зовсім звичайний – нічого не сказати. Скільки пам’ятаю себе, він ніколи не був п’яним чи з цигаркою. Це мало? Можливо. Та коли бачу, як страждають родини, які не мають спокою через горілку, де в першу чергу страждають діти. Я щаслива, що в моїй родині цього немає. Мій тато навіть на свята не любить випити. Цим користуються любителі алкоголю, бо тоді татові доводиться розвозити їх по домівках, бо лише він може сісти за кермо автомобіля. Це багато. Цим визначається спокійне, розмірене життя нашої родини.

Мій тато справжній трудівник. Я ніколи не бачила його без роботи. Він постійно у праці. Навіть, іноді важко визначити коли він відпочиває. Тяжка в нього робота. Та я ніколи не чула від нього нарікань, не бачила роздратованим. Він усе робить тихо, спокійно, з почуттям обов’язку. Його співробітники теж з повагою ставляться до роботи, бо не можна поряд з татом працювати аби як. І ніхто, хоч і дивно, не вживає алкоголь та не палить.

Тато дуже любить техніку. Вона в нього аж сміється, бо завжди чиста, налагоджена для праці. Так, тато в усьому любить порядок. Пам’ятаю, як ми заселилися в нашу хату. Це була хатинка. Стараннями мого тата вона стала вишуканим домом. І це його тяжка щоденна праця.

Мій молодший брат із самого малечку з татом, у його трудах, турботах. Перейняв від нього любов до техніки, у всьому йому допомагає. Знає вже, де потрібна витримка, сила волі, велика відповідальність.

Я часто думаю, що дає сили моєму татові бути таким, як він є, що рухає ним? І знаю точно, що він інакше не може. Він любить нас, свою родину, своїх батьків, яким завжди допомагає. Усі негаразди, непорозуміння, що інколи трапляються в житті, тато спокійно сприймає й швидко дає їм раду.

Я люблю свого тата. Можна багато писати про нього, про те, що він любить тварин, береже природу, що завжди приходить на допомогу родичам, сусідам, друзям, які його теж поважають і цінують.

Отож, живе в Охтирці великий трудівник, проста людина, мій найкращий тато, якого не можна не любити!