Сьогодні в умовах складного економічного виживання наших багатьох співвітчизників варто подумати про один із практично дієвих способів економії сімейного бюджету.
Йдеться про батьків дітей, які легально працюють, сплачують податки та цілком офіційно оплачували навчання дитини. Такі працівники вже можуть почати збирати необхідні документи до кінця поточного року, аби подати їх до Державної податкової служби.
У більшості випадків вчасно та правильно подані документи дають шанс на отримання податкової знижки упродовж 60 днів з дати надання документів. Але на практиці трапляються випадки, що свідчать про проблемні ситуації, з якими стикаються платники податків. Спочатку органи державної податкової служби відмовляють заявникам в отриманні коштів податкової знижки. Але згодом суди захищають права та законні інтереси платників податків, відновлюючи на практиці їхнє право на отримання податкової знижки.
З яких причин податківці відмовляли заявникам в отриманні податкової знижки, чим це аргументували? На яких правових підставах та нормах діючого законодавства аргументували свою позицію захисту в судах позивачі (платники податків)? Про це та інше дізнаємося докладніше.
Вартість харчування тут ні до чого…
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В. Р. розглянув у м. Києві в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом платника податків до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Які є вимоги позивача?
Мати 2 дітей звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві з такими вимогами:
― визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в місті Києві №00378240105 від 03.01.2023;
― зобов`язати Головне управління ДПС України в місті Києві нарахувати заявниці податкову знижку за наслідками звітного податкового 2021 року за навчання її неповнолітніх 2 дітей.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження).
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що нею була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2021 рік, в якій зазначила суму понесених витрат, яка згідно з законодавством мала бути повернута. Вказуючи на безпідставність висновків перевірки, за наслідками якої було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, просить суд таке рішення скасувати.
В свою чергу, Відповідач (орган ДПС) подав відзив на позовну заяву, у якому виклав свої заперечення щодо позову, які є аналогічними висновкам проведеної камеральної перевірки.
Якими є висновки суду?
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
До ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДПС у м. Києві мамою дітей подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік від 24.06.2022 р. №153359, де сума задекларованих понесених витрат становить 596 101,73 грн. Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік позивача, за наслідками якої складено акт від 28.09.2022 р. №28409/Ж5/26-15-24-01-05-03.
За результатами перевірки встановлено, що у громадянки відсутні законодавчі підстави для нарахування податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2021 року, оскільки платником податків документально не підтверджено резидентський статус та місце реєстрації; а також відповідно до договорів від 02.04.2018 р. та від 30.06.2021 р. ідентифікувати вартість безпосередньо освітніх послуг без вартості харчування немає можливості; рахунки на оплату не завірено належним чином надавачем послуг; згідно з рахунком на оплату від 30.06.2021 р. №2021-06-30 ідентифікувати договір, по якому понесені витрати, немає можливості.
Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено повідомлення-рішення від 03.01.2023 р. №00378240105, яким визначено суму податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету у розмірі 107 298,31 грн.
Позивач оскаржила в адміністративному порядку повідомлення-рішення від 03.01.2023 р. №00378240105.
Рішенням за результатами розгляду скарги Державною податковою службою України повідомлення-рішення від 03.01.2023 р. №00378240105 залишено без змін, а скаргу без задоволення. Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Акценти на Конституцію та Податковий кодекс
Доволі пізнавальним та повчальним для широкого загалу читачів є акцент уваги у висновках суду на норми Основного Закону (Конституції) та Податкового кодексу України. Так, відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами Податкового кодексу України (далі ПК).
Як встановлено у підпункті 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 ПК, 14.1.170 податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, ― документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів ― фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених цим Кодексом. Підпунктом 166.1.1 пункту 166.1 статті 166 ПК передбачено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 ПК).
Згідно із підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов`язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Відповідно до пункту 166.3 ст. 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року наступні витрати. Підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 ПК передбачено суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім`ї першого ступеня споріднення.
Далі Суд встановив, що між ТОВ «Навчально-виховний комплекс «Новопечерська школа» та заявницею, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей, було укладено договори про навчання. Факт оплати навчання згідно з укладеними договорами підтверджується платіжними дорученнями від 05.07.2021 р. №7182 на суму 148784,00 грн, від 26.11.2021 р. №6785 на суму 111898,00 грн, від 17.03.2021 р. №1894 на суму 206588,50 грн, від 26.11.2021 р. №6738 на суму 128830,63 грн.
Як суд встановив безпідставність вимог проведеної податківцями камеральної перевірки?
Позивач на підтвердження права на отримання податкової знижки надала суду: копію паспорту громадянина України; РНОКПП; договори про навчання; довідку про нарахування заробітної плати за 2021 рік; платіжні доручення про сплату освітніх послуг; свідоцтва про народження дітей; довідки ТОВ «Навчально-виховний комплекс «Новопечерська школа» від 05.04.2023 р. №876, від 27.03.2023 №822.
Дослідивши копію паспорта та інші додані докази, суд встановив, що зареєстрованим місцем проживання жінки є м. Київ. Відповідно до пп. 14.1.213 ПК резиденти це, зокрема, фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Таким чином, в розумінні пп. 14.1.213 ПК позивач є резидентом України, тому висновки камеральної перевірки у цій частині (нібито платником податку документально не підтверджено резидентський статус та місце реєстрації) є необґрунтованими.
Висновки перевірки про неможливість ідентифікувати вартість безпосередньо освітніх послуг без вартості харчування відповідно до договорів від 02.04.2018 р. №M/H472/18-22 та від 30.06.2021 р. №КДП4П/Н946/21-22 суд також вважає безпідставними, оскільки пунктом 1.6 договору про навчання №M/H472/18-22 та пунктом 1.5 Договору про навчання №КДП4П/Н946/21-22 визначено вичерпний перелік безпосередньо освітніх послуг, які надаються, послуга харчування до вказаного переліку не включена. Такі обставини підтверджуються довідками ТОВ «Навчально-виховний комплекс «Новопечерська школа» від 05.04.2023 р. №876, від 27.03.2023 р. №822 та договорами про харчування учня від 02.04.2018 р. №Х/Н472/18-22, від 30.06.2021 р. №Х/Н946/21-22.
Документи про оплату за навчання спеціально завіряти не потрібно. Про це також стає зрозумілим із висновків суду.
В контексті доводів податкового органу про те, що рахунки на оплату не завірено належним чином надавачем послуг, суд погоджується з позицією позивача щодо достатності підтвердження понесення нею витрат платіжними дорученнями від 05.07.2021 р. №7182 на суму 148784,00 грн, від 26.11.2021 р. №6785 на суму 111898,00 грн, від 17.03.2021 р. №1894 на суму 206588,50 грн, від 26.11.2021 р. №6738 на суму 128830,63 грн.
З цих самих підстав є безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача (органу ДПС), що згідно з рахунком на оплату від 30.06.2021 р. №2021-06-30 ідентифікувати договір, по якому понесені витрати, немає можливості. Наведені висновки суду узгоджуються з положеннями пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК згідно з яким витрати платником податку підтверджуються відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
Отже, висновки відповідача в акті камеральної перевірки про те, що платником податків документально не підтверджено платіжними чи розрахунковими документами понесені витрати, а також не підтверджено резидентський статус та місце реєстрації, суд вважає безпідставними. Інших тверджень, як підстави для відмови позивачу у наданні податкової знижки, не вказано.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00378240105 від 03.01.2023 р.
Як суд підтримав цілком обґрунтовані вимоги позивача?
Мати дітей сформулювала свої позовні вимоги нарахувати податкову знижку, а суд їх підтримав, базуючись на нормах діючого Податкового кодексу України та нормах міжнародного права.
Щодо позовних вимог про зобов`язання нарахувати податкову знижку суд зазначає наступне.
Згідно з п.179.8 ст. 179 Податкового кодексу України сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Враховуючи висновки суду щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позовні вимоги у цій частині також є обґрунтованими.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Окрім того, суд вказує на те, що ефективний засіб правового захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Практичні діючі норми Кодексу адміністративного судочинства України, або доказування правомірності свого рішення покладено на державні органи
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Яким є остаточне рішення суду та як суд розподілив судові витрати?
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Натомість позивачем доведено та надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в місті Києві №00378240105 від 03.01.2023 р.
3. Зобов`язати Головне управління ДПС України в місті Києві нарахувати позивачці податкову знижку за наслідками звітного податкового 2021 року за навчання її неповнолітніх дітей.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.
Отже, згадуючи слова нашого Тараса Шевченка, висновок у цій історії простий: борітеся й поборете, якщо вчасно, послідовно та юридично грамотно захищати свої конституційні права.
Леонід ГАПЄЄВ
