Українки у Бельгії: між культурами та творчістю

У культурному центрі «Дельта», в Намюрі, столиці Валлонії, що у Бельгії, постійно відбуваються цікаві заходи. Тут завжди охоче зустрічають українців. Окрім звичного четверга, коли українок збирає Наталка Заболотна, представниця  громадської організації «La voix des femmes» /Голос жінок/ на майстер-класи, літературні зустрічі, пізнавальні екскурсії, представники «Дельти» запросили українських жінок відвідати  презентацію виставки художників «Перехресні погляди» й підготували цікаві сюрпризи.

 Наприклад, влаштували фотостудію й подарували українкам неймовірно оригінальні фотосесії. По-різному побачили  наші образи майстри фото  Stanislas Verhaegen та Alice Delchambre. 

Ще одна приємна несподіванка – майстер-клас від відомої далеко за межами  Бельгії художниці Крістін Кейє /Christine Keyeux/. Творили у техніці – паперовий колаж. 

Крістін – дивовижна художниця. Понад тридцять років працює з папером у  колажі, складанні і в’язанні вузлів, плісировці. Художниця вибирає папір,  який їй підходить і творить чудеса. А ще вона проводить майстер-класи та літні стажування в «Дельті». Свого часу вона розробила власні методи використання паперу, який адаптується до її робіт.  Крістін брала участь у виставках багатьох країн.  Десять років тому, в рамках марокканської асоціації допомоги одиноким матерям заснувала  майстерню з виготовлення текстильних прикрас. Її роботи є у постійній колекції Музею мистецтв Кобе /Японія/, в Музеї текстилю Угорщини, ЮНЕСКО. Вона володарка мистецької премії Валлонський Брабант.

Крістін ретельно підготувалася до майстер-класу: заготовила необхідний матеріал, розповіла про техніку, а вже творчим фантазіям не було меж. Художниця лише зауважувала на технічні моменти. Картини народжувалися на очах. Вміле поєднання текстури паперу, кольорів відігравало значення. Поруч зі мною творила бельгійка Aline. В її роботі переважали теплі кольори. Спробувала освоїти цю техніку і я. Спочатку, підбираючи й поєднуючи кольори, навіть не підозрювала, що рука тягнеться до блакитного, оранжу. Словом, рідні, національні кольори перемогли. У моїй роботі – Переможна Україна. Більшість земляків також у своїх колажах відтворювали рідну квітучу землю. І це добре, що поруч зі зболеними душами українців творили бельгійці, які вчасно прийшли нам на допомогу. Так буває, що людські стежки перехрещуються задля великих корисних справ.

Людмила ЧЕЧЕЛЬ