«Життя триває» – така назва персональної виставки живопису художниці Лідії Почекайлової. Ця фраза має широке суголосся, бо в ній ми відчуваємо наші складні, драматичні будні, які випали на долю українців. Попри жахіття, які приносить війна, люди не просто захищають свою землю, виборюють волю та мирне життя, а й продовжують працювати, спрямовуючи усі зусилля на перемогу. До цієї когорти відносяться представники культури та мистецтва, які через створені художні твори докладають зусиль, щоб підняти настрій, пробудити позитивні почуття. Однією із рис мистецького процесу є енергетична сила творчого образу, який торкається найпотаємніших струн душі інших. Унікальність творчого процесу художника віддавати позитивну енергію іншим. Натхнення авторів передається через музичні акорди, поетичні рядки, живописні полотна, монументи, архітектурні ансамблі.
До цієї категорії носіїв краси відноситься художниця Лідія Почекайлова, яка має дар передбачити сенс життя через створені художні образи. Особливість її світосприйняття в унікальному синтезі лірики й однієї з точних наук, фізики. Їй близькі складні категорії, фундаментальні ствердження, розвідки таких вчених, як Гедель, теореми якого мають колосальні наслідки в розвитку штучного інтелекту, комп’ютерних програмах і не тільки.
Вона симпатизує Родену, скульптури якого наповнені надзвичайною динамікою та життєдайністю, а художні твори у бронзі та мармурі віртуозно передають пульсацію життя, тепло людського тіла та силу почуттів. Лідія Петрівна зачарована Моцартом, музика якого створює гармонійний баланс між вибуховими емоціями та витонченими почуттями, що породжує стримана класична формула саме цього композитора.
Але головним джерелом натхнення є Кобзар, з глибин мудрості якого Лідія Петрівна черпає життєдайну силу та натхнення. Емоційна наснага Шевченкових образів, асоціативне мислення, використання фольклорних мотивів живлять творчий потенціал художниці. Так виникають світлоносні образи, які мають виховну роль, додаючи не тільки позитивних емоцій, а й почуття національної гордості.
Вищескладена мозаїка формує внутрішній стан Лідії Почекайлової, духовні сенси та мотивацію народження художніх образів, які наповнюють її творчу криницю.
В чому секрет творів, наповнених магією гідності, духовності, людяності. Звернемося до афіші, яка має назву «Життя триває - поки ми здатні бачити красу, творити, любити, пам’ятати та мріяти». Саме про це говорить щойно сформована виставка, яка стає дивним оберегом для кожного, хто зупиняє свій погляд на картинах. Оскільки виставка розташована на мистецькому просторі «Мистецької світлиці» в приміщенні однієї з Київських клінічних лікарень, то постійними глядачами є пацієнти та працівники закладу. Для них ця творча оаза є місцем для зняття емоційної напруги, яка супроводжує специфічне середовище. Тому організатори взяли за основу своєї діяльності крилатий вислів філософа й лікаря Гіппократа, що потрібно лікувати не тільки тіло й душу….
Виставка наповнена позитивною силою, яка діє на глядачів через створені камерні образи. Характерною родзинкою представлених творів є завершеність. Це як віртуозний музичний акорд, після якого артист отримує шквал аплодисментів. Вдало розставлені акценти привертають увагу глядача через колір, композицію, продуману атрибутику. Так створюються мотиви, сповнені філософських роздумів про сенс життя, естетику та культуру Північної Пальміри України.
Художниця запалює свічку пам’яті про мужній козацький край, світовий український бренд – Кролевецький тканий рушник, шукає красу та позитив у мотивах, наповнених сонцем, світлом та вірою у щастя.
Перед нами пейзажі, натюрморти, квіткові симфонії, які милують душу. Кожен твір має свою увертюру, в якій закодована розповідь з реального життя. Пейзаж не просто передає природний мотив, в ньому відчувається яскрава миттєвість, яка зачарувала та спонукала мисткиню до творчості. Такі сюжети викликають бажання подорожувати та наповнюватися потужною енергетикою щедрого на красу Полісся, де збереглися ковила та пряні пахощі цілющих трав.
Культура Східної України, сформована історичною Гетьманщиною, козацтвом, сповненим гідності, мужності, вірності державі та пріоритетами громадського служіння людям. На цих гуманних принципах сформувався характер художниці, уроджениці цього прикордонного краю. Оцей стрижень має Почекайлова, яка сама стає берегинею не тільки свого роду, а й священної Кролевецької землі. Недаремно справжнім брендом Північної Пальміри України стали Кролевецькі рушники, які з неймовірною любов’ю малює на своїх картинах мисткиня.
Вихована на артефактах трипільської культури, музейних реліквіях священної Скіфії, Лідія Почекайлова наповнює свою творчу криницю яскравими образами. З цього історичного джерела вона черпає натхнення для створення своїх картин із закодованими символами наших пращурів – зірками, ромбами, розетками, древом життя, берегинями. Все це можна побачити на представлених натюрмортах з вишивкою, керамікою, які не тільки прикрашають картини, а й створюють метафоричний складник. Там серед глечиків, горщиків, різьблених поличок вирує життя миролюбного народу, який вміє виростити хліб, зберегти вогник рідної хати та наповнити життя вірою, надією і любов’ю. Такий емоційний заряд передає виставка, яку створила художниця, призвання якої дарувати радість та красу іншим.
Валентина ЄФРЕМОВА
