Відвідини Кашперівки федерацією жінок
Шість років триває дружба між Міжнародною громадською організацією «Федерація жінок за мир у всьому світі» та жителями села Кашперівка, що в Тетіївському районі на Київщині.
Осінньої вересневої днини київська делегація на чолі з Головою правління МГО «Федерація жінок за мир у всьому світі» Тетяною Коцебою вирушила на День народження села. 454 роки відзначала Кашперівка.
На сільському стадіоні було людно. На свято зійшлися і старі й малі. Учні місцевої школи підготували осінній вернісаж із плодів, квітів, ягід. Неймовірно чудові композиції викликали усмішку, радували око.
На столику проти сонця вигравали неймовірно чудові вироби з бісеру вже давньої приятельки громадської організації Тані Лукашенко. Красива, талановита дівчинка успішно закінчила місцеву школу, та біда підкралася непомітно. Таня пересувається у візочку, але свято вірить, що невдовзі подолає недугу. Вона прекрасна майстриня. І не лише створює вироби з бісеру, а ще й прекрасно вишиває. Всі зароблені кошти витрачає на лікування. Підтримала дівчину на День села волонтер, керівник відділу по роботі з інвалідами і людьми літнього віку МГО «Федерація жінок за мир у всьому світі» Наталія Ільїна. Вона надала Тетяні посильну матеріальну допомогу. Милосердя і добро врятують світ!
Чудовий подарунок з Києва привезла для селян Людмила Грабовенко — колекціонер українських хусток і рушників. Виставка хусток і рушників приваблювала і старших, і молодших жителів та гостей села. Була на виставці й чародійна хустка, яка виконує побажання. Хустці за триста літ. Кажуть, що варто прикласти до неї праву руку, загадати бажання і… мати надію на здійснення.
Господині села припрошували й пригощали вареничками, смачними напоями. Ароматно провокував шашлик.
А зі сцени лунали пісні, привітання селянам. Щирими оплесками нагороджували учасників хореографічного дитячого колективу «Полум’я», солістку Валентину Ясько, Людмилу Миколаєнко, директора Будинку культури, Олену й Олександра Поліщуків, маму й сина.
— Кашперівка — це велика дружня родина — трохи більше трьох тисяч жителів, — розповідає Лариса Степаненко, сільський голова.
— Сьогодні на святі ніхто не залишився без уваги. Подарунки, квіти й подяки отримали найстарші жителі, яким за 90, іменинники цього дня. Запровадили ми це свято ще у 2012 році. Пару років, у важкі для країни роки, не проводили урочистостей.
Яких тільки номінацій не вигадала сільський голова. Це і «Гордість села», «Відкриття року», «Кращий господар двору»…
Вже не вперше влаштували на День села безпрограшну лотерею. І яких тільки призів не було! Комусь дісталася мітла, що знадобиться у господарстві, хтось дістав мило, а комусь пощастило на відро!
Згадали й вшанували на святі тих, хто оберігає мир і спокій селян… Загалом в АТО перебуває 36 селян, троє поранених…
Гучними оплесками, квітами зустрічали відому українську співачку Ірину Персанову. Після її «Чорнобривців» жінки втирали сльози й аплодували, просили на біс.
На свято прибули, й не без подарунків, вихідці з села, почесні гості, керівники установ і організацій. Серед них — Олександр Ференець, голова благодійного фонду «Фортеця», який привітав жителів села подарунками. Ніколи не залишаються осторонь життя селян Олег Мар’янович, Микола Каплун, Оксана Корчемна, депутат від народу Віталій Гудзенко. На рахунку цих людей багато добрих справ. Селяни люблять своїх героїв, а ще не дозволяють схибити.
На гостину до світлиці
Наша київська делегація не могла не завітати на гостину до вже давньої приятельки Валентини Іванівни Гереги. Валентина Іванівна все своє життя вчителювала. Вона має відзнаку «Відмінник народної освіти», удостоєна звання — заслужений вчитель України. А п’ять років тому МГО «Федерація жінок за мир у всьому світі» нагородила Валентину Герегу кришталевим кубком «Жінка-педагог-2010». Своє життя вона віддала дітям і школі.
Разом із сестричкою Надією та сусідками-подругами, як і годиться, зустрічають гостей біля двору. А на столі вже тепленька картопелька, різносоли й смаколики, овочі й фрукти з саду, городу.
Вчительські хати — вони особливі. Образи, портрети, вишиті картини. А ще альбоми фотографій, які за одну мить можуть перевернути усе життя.
Цього року Валентина Іванівна навесні відсвяткувала свій черговий ювілей. А гості йдуть і йдуть до оселі. Хіба ж можна забути, оминути ту, яка дорога серцю? Час від часу на порозі з’являються сусідки. Вони знають, що серед нашого гурту є відома співачка Ірина Персанова. Старші жінки просять заспівати «Місяць на небі…» І котиться надвечірнім селом пісня, забігаючи у кожен двір й несучи позитив і радість. Ірина Персанова співає не тільки голосом, а й душею. Сусідка Валентини Гереги Тетяна Іллівна Кукса, коли вже наша машина розчинилася в нічній темряві, тихенько так сказала: «Це ангели в твоєму дворі співали, Валентино»… А ще — мрії сусідок Валентини Гереги здійснилися — вони сфотографувалися з киянами на пам’ять.
Справжній, теплий осінній день, настояний на добрі і любові, подарував багато приємних миттєвостей, усмішок і обіймів. Не забувайте своє рідне село…
Людмила Чечель
