День Матері, День сім’ї, День Вишиванки… Так гарно ці свята увібрав у себе і презентував травень. Українці Бельгії свято й урочисто вшановують ці дні.
Історія моєї мами…
Саме так назвала свято до Дня Матері Ніна Бориславська, Президент громадської організації «Пшеничне Зерно».
«Ой маю я три Матері та всі три хороші. Три Матері, як три квітки, як три красні рожі! Перша мати – Непорочна, як лілея біла, із дитятком-немовлятком, Пречиста Діва. Друга Мати – це найкраща на світі країна, земля наша, наша славна ненька Україна. Третя Мати – що ж про неї гарного сказати? Це ласкава, люба, мила, рідна моя Мати», – цими прекрасними словами розпочали свято Матері в Намюрі ведучі подружжя Ніна Бориславська та Максим Власюк.
Вчителька-емеритка християнської етики Марія Власюк надіслала відеопояснення про свято Матері. Відеопривітання надійшло і від військових ЗСУ, які боронять Україну. Зокрема, з вітальним словом звернувся до українських матерів, які мешкають у Бельгії молодший лейтенант Віктор Кравцов.
Музичний твір «Мамина пісня» подарували присутнім сімейний дует Андрій та Іван Куц.
Теплі слова привітань передала учасникам свята Оксана Пекун, народна артистка України.
На свято з Льєжа завітала майстриня ляльки-мотанки Галина Соколянська. Її ляльки заворожили усіх присутніх. У залі була представлена експозиція українських вишиванок, рушників, виробів з дерева.
Поки дорослі святкували, спілкувалися, дітки взяли участь у конкурсі на кращий малюнок для Матусі. Перемога дісталася Даші Гуляєвій. Для Мами вона виграла чудове намисто.
Мама… це слово звучало, мов молитва. Кожен згадував свою Маму. У когось вона у за світах, у когось далеко, на відстані, а у когось поруч. Приємно було бачити на святі Маму Ніни Бориславської, організаторки свята, пані Світлану, яка багато років присвятила педагогічній діяльності.
День української вишиванки в Антверпені
День вишиванки відзначають українці по всьому світу. Благодійний фестиваль української культури «Коріння», що в Антверпені, зібрав українців у вишиванках не просто помилуватися яскравими вишиванками, а й влаштували свято.
На столиках – українські книжки, вишивані вироби, ґердани, віночки, хустки. А яке різноманіття українських страв! Борщ, холодець, голубці, пиріжки, канапки з салом. Наша культура унікальна, неповторна.
На ярмарку були представлені шедевральні ґердани майстрині народного мистецтва Євдокії Візнюк. Її роботи на ярмарку презентувала донька Антоніна Торончук. Антоніна займається виробами з натуральної шкіри: сумки, рюкзаки, гаманці, браслети. Роботи Євдокії Візнюк вже розлетілися по всьому світу. Присутніх вражала самобутністю і неповторністю фотозона в українському стилі. Українську музику і пісню було чути далеко за межами парку Альберта.
Для дітей і дорослих організовані майстер-класи з писанкарства, розмальовування пряників. Для наймолодших діток працював надувний замок.
Усі виручені кошти з ярмарку перераховані на гуманітарні проєкти ЗСУ.
Маріуполь. Невтрачена надія
В одну із субот травня громадська організація «Пшеничне Зерно» запросила українців і бельгійців на спільний перегляд фільму «Маріуполь. Невтрачена надія».
Приємно, що на перегляд фільму завітали й бельгійці. Фільм викликав щем, біль і сльози на обличчях. В залі були ті, хто пройшов крізь болі та втрати.
Після цього документального фільму важко щось обговорювати й аналізувати. Особливо тоді, коли хтось із рідних, знайомих навічно лишився в розрушеному місті. Замість червоних троянд, місто-згарище болю й крові. «Але українці сильна і мужня нація, – ствердно говорить голова громадської організації «Пшеничне Зерно» Ніна Бориславська. – Українці відбудують села і міста, насіють квітів, посадять дерева. Україна розквітне».
Вчергове своїм виступом зворушила талановита родина Куц. Вони виконали кілька душевних і щемливих мелодій.
Окрім перегляду фільму для присутніх провели інформаційну сесію про інтеграцію в Бельгії, яка є важливим джерелом підтримки та практичних знань для українців.
