Skip to main content
Дошкільник і цифрові технології

Дошкільник і цифрові технології

Цифрові технології невпинно   заповнюють простір життя людини   — професійний, сферу дозвілля,   побуту, спілкування… І дитина,   навіть найменша, оточена ними з   усіх боків. Добре це чи погано?
 Дослідження щодо застосування   інформаційно-комунікаційних   технологій для розвитку дітей   дошкільного віку в зарубіжних   країнах ведуться з початку 70-х років минулого століття. За результатами цих досліджень, а також розвідок українських науковців періоду незалежності, було зроблено висновок про доречність використання інформаційно-комунікаційних технологій у дошкільному віці, зокрема, у навчально-педагогічній практиці дошкільних закладів. Думка на користь позитивного твердження така: використання інформаційно-комунікаційних технологій у дошкільному віці сприяє розвитку в дітей елементів логіко-математичного мислення, наочно-образного мислення, активізації дитячої творчості.

Але не можна не враховувати й міркування тих, хто висловлює побоювання щодо безпеки дітей в інформаційно-комунікаційному середовищі.
Міжнародна група експертів ЮНЕСКО у 2011 р. запропонувала класифікацію потенційних ризиків, що можуть виникати під час застосування інформаційно-комунікаційних технологій у дошкільному віці:

Таблиця

Заборонити і не використовувати в дошкільному віці інформаційно-цифрові технології — один з найпростіших, але не дієвих шляхів. Запобігти можливому негативному впливу інформаційно-комунікаційних технологій — шлях конструктивний.
Дошкільник через провідний вид діяльності — гру, присвоює надбання дорослого світу, соціалізується в ньому. А дорослий світ — наповнений інформаційно-кому­ніка­ційними технологіями, що застосовуються в науці, на виробництві, в навчанні й побуті. І виключення цих технологій з життя дошкільника штучне. Завданням дорослих є спрямування інтересу дошкільника до інформаційно-комунікаційних технологій в корисному напрямі.
По-перше, спробуйте ставитись до сучасних інформаційно-комунікаційних техно­логій врівноважено: самі по собі ці технології не є ні хорошими, ні поганими. Все залежить від того, який саме засіб інформаційно-комунікаційних технологій використано, з якою метою й ким.

По-друге, враховуйте, що інформаційно-комунікаційні технології виступають допоміжним, а не основним інструментом організації процесу виховання і навчання дошкільника. Застосування технологій в дошкільному дитинстві не зменшує важливості інших видів діяльності дитини та ролі й участі дорослого в житті дитини. Дитина потребує постійної уваги і турботи дорослого, проте ми часто спостерігаємо, що цифрові технології потрапляють до рук дитини як засіб, що відвертає увагу дитини від дорослих, розв’язуючи їм руки.

По-третє, науковці не рекомендують застосовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні й вихованні дітей, що не досягли дворічного віку. У цей час формуються відносини з важливими для дитини дорослими, розвивається сильна прихильність, зв’язок, що закладає основу для взаємовідносин дитини протягом усього життя.
Будь-яка цифрова техніка для дитини має відповідати наступним цілям. За своїм призначенням бути розвивальною і навчальною. Взаємодія з технологіями має формувати вміння дитини діяти як самостійно, так і в команді. Засоби інформаційно-комунікаційної техніки (ІКТ) мають використовуватися заради вирішення конкретних задач, а також якнайбільше інтегруватися з іншими традиційними видами діяльності дошкільника (грою, малюванням, конструюванням, дослідницькою діяльністю). Загалом, дитина керує засобами інформаційно-комунікаційної техніки, а не навпаки, закладена в засіб програма керує діями дитини через програмоване навчання або будь-який інший поведінковий алгоритм.

Функції засобу ІКТ мають бути чітко визначеними й інтуїтивно зрозумілими, тобто можна виконати кожне певне завдання за один крок. Як приклад, можна навести «перетягування» об’єкта на екрані за допомогою мишки. Сцени насилля та нав’язування сте­реотипів поведінки, присутні у відеоряді, не можуть виправдати ніяку освітню мету.
Отже, якщо ви задумалися над придбанням сучасного цифрового гаджету для своєї дитини, пропонуємо декілька тверджень, які допоможуть вибрати корисний пристрій:

— використовуючи обраний засіб, моя дитина засвоїть грамоту (розвине логіко-математичне мислення, ознайомиться з досягненнями науки, опанує зображувальне мистецтво, розвине музичні здібності тощо);
— діяльність із засобом спонукатиме дитину до спілкування з іншими дітьми та дорослими;
— дитина зможе використати засіб у сюжетно-рольовій грі;
— у засобі передбачена варіативність у діях;
— засіб простий і зрозумілий: за один крок виконується одна певна дія;
— через засіб не нав’язуються стереотипи поведінки, в ньому немає сцен насилля.
Якщо ви можете застосувати більшість даних тверджень до придбаного ґаджету — вітаємо з удалим вибором.

У будь-якому випадку батькам доведеться докласти зусиль, аби навчити дитину правильно поводитися з обраною цифровою технікою. Певною мірою, навчання дитини існуванню у цифровому світі схоже з навчанням її переходити дорогу. Спочатку батьки міцно тримають свою дитину за руку. Вони невпинно розповідають про правила переходу, вчать читати дорожні знаки. З часом, коли дорослі помічають, що дитина розуміє і засвоїла правила поведінки, вони дозволяють їй переходити дорогу поруч із собою, не тримаючись за руку. З певного моменту батьки дозволяють переходити своїй дитині дорогу самостійно, спостерігаючи спочатку з певної відстані, а потім і без нагляду. Такі ж кроки має пройти дитина при знайомстві з цифровими технологіями:

Переходимо дорогу

Крок 1
• разом, тримаючи дитину за руку
Крок 1
• разом, демонструючи роботу пристрою
Крок 2
• навчаємо правил, обговорюючи їх
Крок 2
• навчаємо, обговорюючи умови і час користування ґаджетом (пам’ятаємо, що робота дитини з ґаджетом не може бути засобом похвали чи покарання)
Крок 3
• рухаємося поруч, здійснюючи нагляд
Крок 3
• самостійне використання ґаджету дитиною під контролем дорослого
Крок 4
• самостійний рух вулицями, періодичне нагадування правил
Крок 4
• самостійне користування дитини ґаджетом з періодичним контролем дорослого

Сподіваємося, що застосування такого поетапного підходу до використання інформаційно-кому­ні­каційних технологій допоможе дітям стати впевненими користувачами й уникнути потенційних небезпек (комп’ютерної та ігрової залежності, асоціальної поведінки тощо).

Валентина Горленко,
молодший науковий співробітник Українського НМЦ практичної психології
і соціальної роботи НАПН України