НЕСПОДІВАНИЙ КАЛУШ

Гала-концерт-свято пісні за результатами проведення ІІ Міжнародного вокального конкурсу ім. Квітки Цісик вперше в Калуші, в Україні, розпочинається Гімном славній Жінці, голос якої лунав 22 мільярди разів у різних радіоефірах, з екранів кінотеатрів, на телебаченні, яка прославляла Україну та її пісню світом. Дебют пісні на слова і музику члена журі конкурсу Вадима Завади відбувся восени в іспанському місті Малага. Вже стало традицією вручення прапору Міжнародного вокального конкурсу ім. Квітки Цісик представникам влади міста (селища, обласного центру), в якому відбувається захід. Заступник голови Калуської районної ради Віктор Гільтайчук прийняв естафету проведення вокального конкурсу ім. Квітки Цісик з обіцянкою активного сприяння його проведенню.

«Я — людина, ми — родина, дім наш — Україна»

(Година спілкування для учнів 9-х класів) Мета. Виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбувалися в Україні; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до державних символів. «Україна починається з тебе» В’ячеслав Чорновіл

Тетяна Іванівна Стецюра: майстриня вишивки бісером

Тетяна Іванівна народилася 22 квітня 1974 р. у селі Мала Березянка Таращанського району Київської області. Закінчила середню школу та будівельне професійно-технічне училище №21 у м. Києві, отримала фах маляра-штукатура. Вийшла заміж у 1992 р. за Стецюру Сергія Вікторовича і подружжя стало мешкати у с. Велика Березянка Таращанського району. Має двох прекрасних дітей — Вікторію і Максима. Разом з чоловіком захоплюються дизайном і ремонтом квартир, будинків під замовлення. — Вишивкою ніколи не займалася, — говорить майстриня, — але почула про вишивку бісером. Зацікавилася і захотілося спробувати. Разом з донькою купили перший набір для вишивання бісером «Маки в полі» і почала самостійно працювати. Чоловік спочатку сприймав скептично, але коли побачив перші роботи, став підтримувати. Так почали з’являтися нові картини, які за півтора десятиліття вже складають цікаву колекцію.

Цікаві факти про японську культуру

Японці мають дуже цікаву особливість: з ними треба так спілкуватися, щоб виникала взаємодія замість «театру одного актора», тобто, щоб обидва співрозмовники активно приймали участь у розмові. Я багато разів бачив, що коли один із співрозмовників з якоїсь причини протягом довгого часу мовчить, то японці зазвичай припиняють спілкування. У них дуже розвинуте відчуття такту, тому якщо розмова не підтримується, вони її просто припиняють. У кінці розмови японці досить часто говорять іншим, а інколи, й мені, Gambatte kudasai! Буквально це позначає «зробіть все можливе, працюйте старанно». Через такі слова можна відчути ставлення японців до всього, чим би не займалися — чи то продаж вуличної їжі, чи робота у престижній компанії — вони дуже серйозно та з відповідальністю відносяться до будь-якої справи й дуже старанно працюють і підтримують людей навколо.

Дев’ять метрів вишитої історії

Трипілля, Київська Русь, Дерево життя, зірки та космос — це фрагменти презентованого у дзвіниці Успенського собору Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Рушника національної єдності. Далі слідує шикарне козацьке бароко, серцевиною якого є шишка — символ, що прийшов у козаччину з прадавніх часів. Два трикутники — це криниця. Два птахи — душі наших предків з гілками слави героїв-борців, які віддали своє життя за Україну. Трохи далі Берегині — жіночі фігури тримають у піднятих руках розшитий золотом Тризуб. Хранителі Рушника національної єдності — родина Степаненків — Тамара та Микола. Рушник національної єдності вирушає у тур з нагоди 100-річчя Соборності України. Саме звідси розпочнеться культурно-мистецька та соціально-політична акція «Рушник національної єдності — соборна Україна».

Про щастя, горе, любов і прощення

Два дні у Києві гостинно зустрічали відому й талановиту письменницю Марію Ткачівську, яка завітала з Івано-Франківська. Марія Ткачівська — українська поетеса, письменниця, кандидат філологічних наук, перекладачка та педагог. Лауреатка премій імені Івана Франка, премії імені В. Стефаника та літературного конкурсу «Коронація слова». Пані Марія успішно презентувала щойно видані у Харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» романи «Голос перепілки» та «Тримайся за повітря». Романи про щастя, горе, любов, прощення… Романи абсолютно різні, хоч і присутня об’єднуюча лінія: тема обездолених дітей.

Завершення грудного вигодовування

Мамине молочко — найцінніше, найсмачніше і найздоровіше. Так, для малюка немає нічого кращого, як мамине молочко, адже там містяться вітаміни, ферменти та мікроелементи, яких не замінять жодні штучні суміші та домішки. Зараз педіатри радять годувати дитину виключно маминим молочком перші 6 місяців і не поспішати завершувати грудне вигодовування впродовж аж до 2 років. Хоча відомий педіатр Євген Комаровський каже, що якщо мама годувала дитину 1 рік, то вона виконала свій материнський обов’язок на 100%.

«Для чого писати романи, якщо саме життя роман?»

«Шолом-Алейхем» — мир вам! Ось так, звертаючись до серця кожної людини, увійшов у світове письменство класик єврейської літератури Шолом Рабинович, якого світ понад сто років знає як Шолом-Алейхема. Його творчість витримала іспит часу і стала важливим внеском до скарбниці світової культури. 2 березня цього року в Києві відсвяткували подвійний ювілей: 160-річчя від дня народження видатного єврейського письменника та 10-річчя від заснування Музею Шолом-Алейхема — філії Музею історії Києва. Київ завжди посідав особливе місце у серці письменника, вабив його своєю чарівною красою і культурним життям. Тому й нестримно тягнуло його сюди у юні літа та й на схилі віку, на чужині, у Нью-Йорку, коли висловив побажання він, уже тяжкохворий, бути похованим у київській землі. «Київ — це моє місто… Те, що я не можу бути у Києві, навіває на мене журбу» — ось так своєрідно сповідувався він у своїй любові до нашого міста у відповіді на вітальну телеграму з Києва з нагоди 25-річчя творчої діяльності (згодом він згадає його як Єгупець). Урочисті заходи з нагоди цих ювілеїв проводилися під патронатом Україно-ізраїльського інституту підтримки громадянського суспільства імені Голди Меїр та Фонду імені Шолом-Алейхема.

Ювілейний рік моїх батьків

2019 рік — ювілейний у моїй родині: моїй матері, Кодьєвій (Кононовій) Ніні Федорівні, 6 серпня виповнилося б 100 років, моєму батькові, Кодьєву Петру Івановичу, 12 (25) липня — 120 років. Ці пам’ятні дати — звичайно, родинні, але не тільки. Батьки віддали багато сил, знань, творчого натхнення розвиткові культури, головним чином, на ниві мистецтва. Батьки зустрілися у 1943 році, коли кожен із них уже носив у серці власну трагедію. Мама втратила чоловіка, який загинув у боях під Великими Луками на самому початку війни, і маленького сина, що прожив лише півтора місяця. Тато зазнав страхіть Громадянської війни, будучи кавалеристом полку особливого призначення, пережив загибель брата, згодом — розпад власної родини. Зустріч відбулася в далекій Уфі, в Башкирському державному художньому музеї імені М. В. Нестерова, де в евакуації вже перебували Картинні фонди художніх музеїв України — цінності з музеїв Києва, Полтави, Сум, Одеси. Директором Картинних фондів у 1943 році було призначено одного з засновників Спілки художників України, організатора справи реставрації творів образотворчого мистецтва в Україні, першого директора Державної науково-дослідної реставраційної майстерні в Києві, людину мужню, чесну і відповідальну — П. І Кодьєва. А в цей час Н. Ф. Кононова працювала завідувачкою бібліотеки Башкирського музею. За доброзичливе і уважне ставлення моєї матері до своїх читачів їй були вдячні діячі української культури, які, перебуваючи в евакуації, працювали у чудово укомплектованій музейній бібліотеці: архітектор В. Заболотний, філолог С. Маслов, художники М. Шаронов, який зробив портрет моєї мами (переданий у Національний художній музей України), О. Шовкуненко та ін. «Пропадав» у бібліотеці й Петро Іванович Кодьєв. А Ніна Федорівна незабаром почала працювати за сумісництвом у Картинних фондах, спочатку науковим співробітником, а потім хранителем Фондів.

Міфологізми в екслібрисах Руслана Агірби

Володар більш ніж двадцяти міжнародних нагород за участь у виставках світового рівня, по-справжньому відданий своїй справі художник-графік Руслан Агірба майже все своє життя присвятив художньому ремеслу. Його твори — це не лише графіка, книжкова та станкова, але й живопис. Загальновідомим для поціновувачів книжкового мистецтва він став завдяки своїм екслібрисам. Фантазія в сюжетах не має меж, а техніки виконання приголомшують тонкістю та деталізацією. Часто він звертається до міфологічних сюжетів та прадавніх легенд, в яких багато нереального та фантазійного, що дає натхнення художнику. Його улюблені сюжети — «Викрадення Європи», «Ерос та Психея», «Артеміда», «Діоніс». Створюючи книжковий знак, художник використовує пластичні лінії, контрастні об’єми, візерунки та вигадливі форми, чим створює своє неповторне бачення тієї чи іншої сцени.

Коли я згадую рідний Ромен…

Де б ти не жив, чим би не займався, а спогади про рідне місто, в якому ти народився, залишаються дивовижною хвилею тепла і любові. Ромни — це ціла сага, завжди наповнена історичними, знаковими подіями, які спонукають бути корисним своїм землякам. Прикордонний козацький край має свої особливості для формування відданих державі людей, серед яких Петро Калнишевський, Микола Макаренко, Іван Кавалерідзе, Євген Адамцевич займають особливе місце. Мені пощастило народитися у 1947 році саме в Ромнах у будинку по вулиці О. Пушкіна поряд з будинком, де жила родина І. Кавалерідзе. А у дворі був особливий храм — приватна художня студія, якою керувала художниця від Бога — Ліна Семенівна Бреус. Все, що закладене в мені, — прагнення знань, творчі здібності, риси громадської активності були прищеплені в школі №2 ім. А. Йоффе. Почуття відповідальності перед державою, вірності заповітам Шевченка були пріоритетними в нашій родині від прадідів, але особлива подяка моїй мамі Раїсі Степанівні, яка своїм відношенням до роботи та громадських справ завжди була для мене прикладом.

Ювілей у півсторіччя

2019 рік ознаменований 50-річним ювілеєм з дня створення Київської організації Національної спілки художників України. Творчі проекти відбуваються на різних виставкових площадках столиці, але ретроспективна з 500 творів відбулася нещодавно в Будинку художників. Товариство налічує близько 1500 митців, поєднаних у 9 секціях, серед яких живописна сама найбільша, очільником якої є заслужений діяч мистецтв І. Пилипенко. Графічну секцію очолює заслужений художник М. Кочубей, скульптурну — заслужений скульптор А. Забой, монументально-декоративну — О. Григоров, декоративно-прикладну — В. Балибердін, художників театру, кіно та телебачення — В. Бариба, плакату та графічного дизайну — А. Будник, художнього проектування та оформлення — В. Гаврилов, критиків та мистецтвознавців — заслужений діяч мистецтв О. Роготченко, молодіжним об’єднанням керує заслужений художник К. Чернявський.

Стежина до Кобзаря

В останній день зими спеціалізована школа №239 міста Києва зустрічала гостей. Цього дня в її стінах відбулася визначна подія. За сприяння заступника редактора газети «Справи сімейні» Людмили Грабовенко було відкрито літературну студію імені Т. Г. Шевченка. Адже молодь прагне реалізації своїх талантів. А вона — найцінніше, що має наша країна. Учасники заходу ще раз пройшлися відомими і невідомими стежками життя і творчості нашого генія. Адже Шевченко все своє життя, відірвавшись від рідної землі, шукав підтримки, дружби, розуміння та кохання. Такої гіркої правди, оголеної до самого нерва національної гідності, ніхто ще не висловлював. Гнів і ненависть Шевченка були від великої любові до України і невтішного болю за неї. Він не писав, він плакав, він сміявся, благословляв людей і проклинав усіх, хто над простими людьми насміхався.

Допомога малозабезпеченим сім’ям: як скористатися?

Якщо людина має невеликі доходи або один з батьків не працює з поважних обставин, то варто оформити державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям. Це передбачено Законом «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та Постановою КМУ від 24 лютого 2003 р. №250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям». Ця державна допомога призначається та виплачується залежно від майнового стану та сукупного доходу сім'ї. Які доходи беруться до уваги? Враховується дохід усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом 6 місяців, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги на підставі «Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги». Є позитивна правова норма. На підставі Закону від 19.05.2015 р. №454-VIII «Про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту сімей, члени яких мають у власності чи володінні земельні ділянки», розширено коло сімей, які мають право на призначення такої допомоги. Тобто земельна ділянка, яка є у власності чи володінні заявників, незалежно від її розміру, тепер не є перешкодою для отримання цієї допомоги.

Праведна душа Кобзаря повертається…

Доля українського народу схожа з долею Кобзаря: кріпак, який завдяки своєму таланту, вмінню і бажанню багато працювати став вільним, але відчути себе господарем на власній землі так і не зміг. Будемо мати надію на те, що для нас, українців, буде по-іншому. Нащадки Тараса гордяться своєю причетністю до його великого імені, пишаються його мудрістю, захоплюються його потужною творчістю як художника і поета.

«Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених»

27 лютого в рамках засідання клубу «Краєзнавець» у читальній залі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка з нагоди 380-річчя від дня народження гетьмана України І. С. Мазепи відбулася презентація книги чернігівського історика та журналіста Сергія Павленка «Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених». Сенсаційні відкриття автора Сергія Павленка нових прижиттєвих зображень гетьмана України Івана Мазепи (1639—1709) та його наближених, безумовно, є непересічною сторінкою в історії країни та цілого світу. Іконографія портретів володаря булави, який був героєм багатьох літературних і художніх творів європейських авторів свого часу, багатомовна, але не досить достовірна через упередженість як до самого гетьмана, так і до його образу.

Фестиваль «Тато, мама, я — спортивна сім’я»

16 березня 2019 року в місті Біла Церква відбулися змагання міського Білоцерківського та Київського обласного 1-го і 2-го етапів Всеукраїнського фестивалю «Тато, мама, я — спортивна сім’я», організаторами яких є управління фізичної культури і спорту Київської обласної державної адміністрації, Київський обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради, комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківський міський центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх». Генеральним партнером фестивалю виступила ТОВ «Металобаза Бочаров» (директор — Сергій Бочаров). Підтримала змагання Громадська організація «Федерація жінок за мир у всьому світі».

Фестиваль родин

Цьогоріч наша країна вкотре згадує свого славетного Cина. 205 років минуло від дня народження Кобзаря, слова якого і досі звучать актуально, торкаючись всього українського, що є у наших душах. Шевченко часто писав про сім’ю, описуючи побут, оспівуючи материнство та любов до своєї рідної неньки України. Він ніби відкрив нову течію у поезії — поезію душі нації: його твори говорили бажаннями тисяч українців, та й зараз рядки поета чітко перекликаються з реаліями сьогодення. Щира любов до України, до народу — ось що несе силу, якої хочеться черпнути, до якої звертаються вже стільки років підряд. Багато людей були виховані на патріотичних словах Тараса Григоровича, наше бажання, щоб і нинішнє покоління не було позбавлене цієї можливості. Патріотизм починається з шанування батька та матері, сім'ї, роду, нації, країни та світу. Наголошуючи на важливості й цінності міцної сім'ї, був уже вкотре проведений Фестиваль родини. Фестиваль уже гостював у різних регіонах України, проте емоції кожного разу вражають своєю яскравістю. Незважаючи на вихідний, у суботу, 9 березня, зала Дарницької районної державної адміністрації була заповнена: більш як 60 родин (220 осіб) Дарницького та Деснянського районів зібралися вшанувати Т. Г. Шевченка, талановиті та активні родини районів.

Лесиними стежками

Шостий фестиваль сім’ї пройшов у Новограді-Волинському. У рамках відзначення 148-ї річниці від дня народження нашої славетної землячки — Лариси Петрівни Косач, більше знаної в усьому світі як Леся Українка — на Батьківщині поетеси, в Новограді-Волинському, культурна когорта, бібліотеки та школи протягом тижня проводили низку мистецьких заходів. Серед них особливу увагу до себе привернув Фестиваль сім’ї «Лесиними стежками», організований за ініціативи Громадської організації «Федерація жінок за мир у всьому світі» (Голова Правління Тетяна Коцеба) при сприянні Новоград-Волинської міської організації жінок на чолі з Ларисою Шутовою за участі міського Молодіжного центру та за фінансової підтримки депутата Житомирської обласної ради Віктора Мельника.

Всеукраїнський форум сім’ї

Першого березня в Українському домі відбувся IV Всеукраїнський форум сім’ї. На початку заходу глави церков разом із Президентом України та всіма делегатами помолились молитвою «Отче наш». До участі у форумі також було запрошено науковців, журналістів, освітян, представників громадськості, органів влади та органів місцевого самоврядування, релігійних організацій, батьківських комітетів, дитячих і молодіжних організацій з усіх областей України. У заході взяли участь близько 1000 делегатів.

Світ без СНІДу та презервативу

Суспільство і навіть цілий світ без СНІДу та презервативу реальний та можливий. «Чому ж ми досі не побудували його?» — спитаєте ви. Тому що продовжуємо боротися з наслідками, але не з реальними причинами проблеми. Наш загублений корабель має знову спіймати перевірений часом курс.

Про материнство

Материнство – найвідповідальніша та найприємніша місія жінки на планеті. Молоді матусі розповіли про те, як змінилось їхнє життя з появою дитини та що вони відчували в момент, коли вперше взяли на руки своїх малят. Юлія Гулевата З народженням дитини в житті кожної жінки розпочинається новий етап, який неминуче супроводжується втомою і недоспаними ночами, проведеними біля дитячого ліжечка. Але водночас — це прекрасний період, і всі складнощі в порівнянні з радістю материнства — ніщо, адже немає нічого приємнішого, ніж момент, коли ці маленькі рученята міцно тримають тебе за пальчик. Коли вперше взяла на руки свого малюка, відчувала ні з чим незрівнянні емоції. Сказати, що була щаслива — нічого не сказати. Таку теплоту, ніжність, радість, потік емоцій та енергії не відчувала ніколи в житті.

Національна спілка художників — 80 років суспільного досвіду

З нагоди ювілею НСХУ секція критики та мистецтвознавства Київської організації нещодавно провела Міжнародну науково-практичну конференцію. Ініціатором її проведення стала Київська організація НСХУ, яка за останні роки стала авангардом у розвитку культурно-мистецького процесу столиці України. Куратором заходу стала мистецтвознавець Ганна Ярова. Організаційний комітет склався з відомих вчених Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, МФК ім. М. Рильського, Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Питання, які піднімалися, показали, наскільки вагомою є багатогранна діяльність мистецтвознавців на культурному просторі українського народу. Задекларовані теми вказали на важливість співпраці з художниками, творчість яких впливає на формування національного обличчя Української спільноти, виховання естетичних поглядів соціуму.

Cила дієти в запобіганні й лікуванні хвороби серця

Тепер ми знаємо про важливість такого фактору способу життя в профілактиці та лікуванні серцевих захворювань, як дієта. Які найкращі продукти для здорового серця? Що ще сприяє хворобі серця? Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є провідною причиною смерті в усьому світі. За оцінками вчених, у 2016 році від ССЗ померло 17,9 млн осіб, що становило 31% усіх смертей у світі. 85% цих смертей відбулися в результаті інфаркту та інсульту. Більше 75% смертей від ССЗ відбувається в країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

Новий рік в Японії

Нещодавно відзначали по Східному календарю Новий рік. По нашому календарю це було 5 лютого. Цікаво, що японці зустрічають Новий рік по-західному, так само, як і ми з вами. Подарунки вони готують з початку грудня. Загортають їх у спеціальний папір, який називається Ноші. Ноші означає довголіття. Далі вони оформляють японські листівки, в яких пишуть привітання з Новим роком. Незалежно від того, коли японці відправляють листівки, їхня пошта працює так, що адресат отримує листівку саме 1-го числа. Це просто дивовижно! Для японців дуже важливо перед Новим роком зробити генеральне прибирання. Вони називають його Оосоуджі. Його роблять всюди: вдома, на роботі, у школах. У школі дітей навчають бути відповідальними та піклуватися про навколишнє середовище, а це означає, що спочатку потрібно прибрати весь бруд, а потім можна запросити Удачу.

Храм мистецтва «Берегиня» святкує 30-річчя

Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня» на сцені 30 років. З цієї нагоди у Центрі культури і мистецтв СБУ відбувся святковий концерт. Вщерть заповнена концертна зала. Серед бажаючих привітати «Берегиню» — відомі діячі культури, мистецтва і науки, народознавці, фольклористи, письменники, журналісти, колеги артисти. Серед гостей багато тих, хто у різні роки співав і танцював, зростав у цьому колективі. На сцені розгортається яскрава феєрія задушевної народної пісні, музики, запальних танців. Митці демонструють кращі фрагменти вистав та концертні номери з репертуару театру. Святковий концерт відкрив етнографічно-ретроспективний нарис «Русалії», і глядачі на мить перенеслись у часи Київської Русі. Разом з чумаками помандрували Україною (вистава «Чумацький шлях»), відгуляли на українському весіллі, побачили силу і міць наших славних козаків, побували на українських вечорницях. Артисти з таким запалом і так натхненно співали й танцювали, що глядачі ледь утримувалися в кріслах — ноги просились у танок. Час від часу зала вибухала вигуками «Браво!».

Скарби родинної криниці

Місто Кам’янське — осередок культури, традицій, працьовитих та талановитих людей. У самому серці лівого берега розташований позашкільний комунальний заклад Будинок дитячої творчості — місто дитячих мрій, бажань, сподівань, надій. Упродовж трьох десятиріч заклад є центром позашкільної освіти, культури і духовності Лівобережжя, успішно поєднує традиції та інновації, гідно входить до поза шкілля Дніпропетровщини. Колектив закладу, об’єднаний спільними цінностями та освітніми і духовно-культурними інтересами, намагається, щоб кожній дитині було комфортно у позашкільному закладі, щоб вона хотіла ходити сюди та не відчувала себе самотньою й нещасливою. Важливо, щоб батьки та керівники гуртків побачили її реальні проблеми, захотіли їй допомогти і, головне, зрозуміли, як це зробити. Тому для покращення навчального процесу не тільки в цілому з метою оптимізації, а й з урахуванням конкретних труднощів, що виникають у процесі навчання, взаємин у тріаді «дитина — батьки — педагог» на базі нашого закладу 15 років працює клуб вихідного дня «Мрія» — клуб спілкування дітей та батьків. Уся діяльність клубу здійснюється у сфері дозвілля — вільного від роботи (навчання) часу. Під час роботи клубу реалізуються організаторські й творчі здібності вихованців гуртків та їх батьків, їхні потреби у спілкуванні, організації змістовного відпочинку, у відродженні, збереженні національної культури, фольклору, народних традицій і звичаїв; охорони здоров’я, природи і навколишнього середовища, пам’яток історії культури; розвитку художньої творчості, заняттях спортом і фізичною культурою. Метою заснування клубу було поліпшення та поглиблення відносин у спілкуванні дітей з батьками, для організації найбільш сприятливих умов для розвитку особистості, розкриття здібностей дитини, формування духовно-моральних і естетичних почуттів.

Запобігти домашньому насильству можливо

У січні 2019-го набули чинності окремі норми Закону від 7 грудня 2017 року №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Почнемо «знайомство» із цікавими нововведеннями, які стосуються кожного? Аби розвіяти різні стереотипи з цієї проблеми, одразу звернімо увагу на поняття домашнього насильства та його види. Так, ст. 1 Закону під домашнім насильством визначає діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

«Тарас. Повернення»

31 січня в кінотеатрі «Жовтень» пройшов передпрем’єрний показ художнього фільму «Тарас. Повернення», режисер Олександр Денисенко. Після перегляду кінострічки вперше пожалкувала, що я не кінокритик. Але натомість це і добре, немає потреби та і бажання щось порівнювати, вишукувати недоліки операторської чи акторської роботи, хоча, потрібно зауважити, вони, ці роботи, — геніальні! Просто без зайвого блюзнірства і філософствування хочу сказати, що фільм зачепив за душу, ой, як глибоко зачепив!

Сад, город у березні

Прийшла весна, стало тепліше. Вище піднімається сонце. Перша половина місяця ще зберігає зимовий режим, а друга переходить на весняний. Починається танення снігу. З теплих країн повертаються пернаті помічники — птахи. Прилітають граки, за ними шпаки, журавлі. Але не завжди березень був першим місяцем весни. Колись з нього починався відлік нового року, та й назва була іншою. Його називали «зимобором», «березоломом», «капельником» і «протальником». Новий рік до 1492-го зустрічали в перший березневий день, а древні християни вважали, що наш світ створений 1 березня 5508 року до Різдва Христового. Так само, як і кілька століть тому, березень задає ритм усій весні. Затримавшись на день, легко «запізнитися на всю весну». У цей період починаються активні весняні роботи в саду і на городі. Березень — час обрізання дерев і чагарників. Проводити її слід в теплі дні, при температурі не нижче –10 °С, бо в морозні дні деревина крихка, легко ламається, а при необережному русі можна поламати потрібні для дерева гілки.