Життєві історії

Неймовірна зустріч, фантастичний гість, потужні рими, вибухові панчі, довгі флоу... А головне – щире спілкування і слова, які змушують думати, мислити, приймати рішення. Незабутня зустріч у сторителінг-клубі «Камуфляж. Історії нескорених» з Артемом Лоїком – українським репером, поетом, військовослужбовцем, щирим патріотом, справжнім українцем. Громадянська позиція Артема – це усвідомлена трансформація, про яку він пише

«Мама прожила століття. Пережила одну війну – і пішла з життя під час іншої»                                                        Донька Олена Паламарчук-Тартаковська Важко писати, коли у твоїх близьких друзів траур… Відійшла в небеса Праведниця миру, дружина народного художника України Ісаака Йосиповича  Тартаковського (1912–2002), мати Анатолія Тартаковського, Олени Паламарчук, бабуся трьох онуків, прабабуся Лідія Степанівна Тартаковська

Уявімо таку ситуацію. За накопичені й непогашені борги за житлово-комунальні послуги із теплопостачання близько 60 тисяч гривень з трьох боржників жорстко стягують борги. Що ж відбулося у цій невигаданій життєвій історії? У працюючої пенсіонерки та її чоловіка, а ще й дорослого повнолітнього сина, який тимчасово не працює, заблоковані банківські картки.

Уявімо таку ситуацію. За накопичені й непогашені борги за житлово-комунальні послуги із теплопостачання біля 60 тисяч гривень з трьох боржників жорстко стягують борги. Що ж відбулося у цій невигаданій життєвій історії? У працюючої пенсіонерки та її чоловіка, а ще й дорослого повнолітнього сина, який тимчасово не працює, заблоковані банківські картки.

Саме квіти нагадують нам, що краса зовсім поряд, що краса надихає й  перемагає.  Ірина Баланюк – майстриня з Умані, що на Черкащині, виготовляє унікальні квіти, які не в’януть. Вона створює керамічні композиції, які важко відрізнити від справжніх. Вам важко? У вас опускаються руки й нічого не хочеться робити? А у

«Життя, в якому морськими вічними вузлами переплелися  мистецтво, історія, сучасність, теорія, мистецтвознавство  і моє власне мислення – продовжується» О. Роготченко Народне прислів’я стверджує, що життя прожити –  не поле перейти. Але важливо, коли є команда надійних однодумців, які цілеспрямовано працюють над спільною справою, в даному випадку, над збереженням власної історії, культури,

Ім’я Ігоря Завадського відоме не лише в Україні. Він –відомий український акордеоніст, виконавець та популяризатор творів класичної музики, заслужений артист України, володар трьох «Золотих лір» – головних призів міжнародних конкурсів акордеоністів, перший український музикант, який потрапив до Книги рекордів Гіннеса (Канада). Від початку повномасштабної війни міцно тримає «музичний фронт». Його

Руслана Лоцман, співачка, заслужена артистка України, кандидатка педагогічних наук, мама трьох славних дітей, чудова дружина. Пише вірші, пісні, казочки. Один за одним народжує і втілює цікаві проєкти. Її концертна програма не має перерв. Її волонтерство почалося з 2014 року. Її «Пісенний щоденник» щовечора збирає й гуртує справжніх українців. Її любов

Amori et dolori (лат., кохай і страждай) Історія людства – це, перш за все, історія воєн: вона забарвлена кров'ю. І ця війна не є винятком. В пам'яті людства залишилася вона як Перша світова, тому що охопила увесь світ. Гіркий її підсумок: 10 мільйонів загиблих та ще 20

Тільки українська жінка може творити такі неймовірні дива з бісеру. Бісероплетінням Наталія Артюхова займається лише сім років. На творчість майстриню надихають українські пісні. Її ґердани і силянки є по всьому світу: Японія, Канада, Америка, Індія. Мріє навчитися ткати лемківські кривульки.  Сьогодні Наталія Артюхова вже є членкинею Національної спілки майстрів народного

Скажіть, ви любите дітей? Поважаєте батьків, які прагнуть покращити матеріальний стан життя своїх дітей, з якими проживають однією родиною? Тоді ця невигадана історія стане корисною для усіх наших читачів, які зможуть у подібних випадках довести просту істину: чужих дітей не буває. А право на податкову соціальну пільгу на 2, 3

Швидко минає час. Здається, зовсім нещодавно ми розповіли нашим читачам про те, як родина Количевих із міста Харків, ховаючись від постійних обстрілів та бомбардувань, чималий період життя змушена була провести в підвалі рідного будинку в якості бомбосховища. І вони не просто пересиділи, а ще й написали цікаві сюжети на тему

Світлана Леонтьєва. Заслужений журналіст України.  Хто вона сьогодні  насамперед:  зірка з телеекранів — відома українська телеведуча,   співачка, акторка, художниця — на рахунку якої уже сотні картин й десятки виставок…  А починалося все з… фізики — Світлано, давно спостерігаю за вашою творчою діяльністю. З чого, власне, починалася Світлана Леонтьєва? — Як не дивно — з фізики!

З Любою Свіріденко я познайомилася кілька років тому в соціальних мережах. Одразу й не помітила, що ця красива жінка пересувається у візку. Багато разів ми планували нашу зустріч, та все щось ставало на заваді. І ось воно – приємне повідомлення: «Їду на семінар до Чернігова! Зустрінемося в Києві!» На мить уявила:

Художник сивий продає картини,    В очах бездонних — неба синій плин,    Він всю війну пройшов шляхом  полинним,    Та не росте над пам’яттю полин.    Ліси, байраки, сонечко ранкове,    Вуаль з туману річку сповива —    Тут мова пензля, як душі розмова,    Мені його весь всесвіт відкрива.    А небокрай у золоті закату,    І вечір

Коли познайомилася зі Світланою Винограденко, враз захотілося стати художником і малювати портрет. Використовувала б лише світлі й теплі кольори фарб. Перше, що здивувало й вразило: ця молода й симпатична жінка виховує четверо дітей, при всьому багато працює, займається громадською роботою й благодійністю, спілкується, має море друзів, у кожній людині знаходить

Національна спілка художників України у своїй когорті має яскравих, самобутніх митців, які створюють неповторне обличчя сучасного українського мистецтва. Кожній з 27 областей нашої держави є ким пишатися. Так, серед сучасних представників образотворчого мистецтва Сумщини особливе місце належить Миколі Миколайовичу Нечвоглоду.  Народився майбутній художник у Великописарівському районі, оспіваному в баладах кобзарів,

Нужденній матері з дітьми на руках, аби вижити, не лишалося нічого іншого, крім довіритися незнайомим сусідам. Вона зробила цей крок і зустріла справжніх янголів-рятівників. Таких самих злиденних і беззахисних, як і вона, але здатних на щедрі та сміливі вчинки. Разом вони в лиху годину знайшли порятунок і дружбу. Дружбу на

«Не погасне висока потуга Дніпра, Не змаліє в отецьких криницях вода, Доки є на землі хоч краплина добра, І Марія Ісуса  з небес вигляда». Б. Олійник Народився Борис Олійник 22 жовтня 1935 року на Полтавщині в селі Зачепилівка. Багатодітна родина зазнала чимало лиха, як і усі сім’ї що пережили

У конференц-залі Київського планетарію з нагоди Тижня космосу зібралися учасники клубу «До зірок», члени благодійної організації «Діти – наше майбутнє», студенти Університету сучасних знань Товариства «Знання» України. Метою клубу «До зірок», який працює уже 20 років, є популяризація знань про освоєння космосу та особистостей, причетних до цього, серед учнівської молоді та

Навчаючись в університеті, я два роки працювала в школі з дітьми. Обидва роки це були перші класи. Чого тільки від учнів не почуєш! Адже вони ще тільки пізнають світ. Перебираючи коробки зі своїм учительським і університетським «багатством», я знайшла зошит, в якому записувала цікаві історії та дитячі вислови. Читала і

20 січня відомий український акордеоніст, заслужений артист України Ігор Завадський відзначив свій день народження. Я  поспілкувалася з чудовим виконавцем популярних творів класичної музики, улюбленцем публіки. – Напередодні дня народження ми зазвичай зупиняємося, оглядаємося, підводимо підсумки, плануємо… Як проводите свій день народження? – Вже всі мої прихильники знають, що традиційно у свій день

Михайло Захаревич — народний артист України, член-кореспондент НАМ України, лауреат мистецької премії ім. М. Кропивницького та премії ім. М. Крушельницького, професор КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого. З 1992 року генеральний директор, а з 2018 року — генеральний директор, художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. Про театр, свята і будні

Відома, в Чернівцях, громадська активістка Любов Свіріденко створює унікальні ляльки.  Своє чергове захоплення Любов знайшла рік тому. Неймовірна майстриня дарує світові свою любов, незважаючи, що пересувається у візку. Долаючи  фізичний і психологічний  біль, вона усміхається і створює дивовижні образи. Своє чергове хобі: виготовлення ляльок ручної роботи, розпочала під час карантину.

Три десятки робіт, яскравих ляльок, виконаних в техніці килимарства, презентувала у Кропивницькому художньо-меморіальному музеї О. О. Осмьоркіна - заслужена майстриня народної творчості України Олександра Пренко. «Весна. Кохання. Життя» – так назвала свою першу персональну виставку майстриня. «Ця виставка проходить в рамках започаткованого минулого року арт-проєкту «Лауреати обласної премії в галузі архітектури,

Оскільки наш малюк народився влітку, то з цією проблемою ми зіткнулися чи не з перших днів його життя. Спека була неймовірна, в кімнаті – 32 градуси… Не дивно, що на попі у нього з’явилися почервоніння та прищики. Через те, що у старшого сина такого не було, то як діяти у

Світ шоу-бізнесу дуже мінливий і непередбачуваний. У ньому багато динаміки, проєкти і групи змінюють один одного наперебій, сходять і гаснуть зірки... Але незмінною залишається тільки та творчість, яка несе в собі талант і любов.  Слухаючи спів Олени Строя (Olena Sloia), співачки родом з міста Рені, а зараз солістки театру в

Знайомтесь — Ольга Ходацька — педагог. Живе й працює у столиці. За плечима понад сорок років педагогічного стажу. 25 років працювала у київській спеціалізованій школі №187 з поглибленим вивченням української та англійської мов. Із них — 17 років — заступником директора з науково-методичної роботи. Вже 3-й рік працює методистом гімназії-інтернату №13 м. Києва й

Народилася у м. Києві 11 лютого 1966 року в родині, яка в роки Великої Вітчизняної війни була зв’язана з партизанським рухом на Вінниччині. Мати Марічки, за фахом філолог, викладала німецьку мову в Київському державному університеті ім. Тараса Шевченка. Коли Марічці виповнилось 10 років, її матір вдруге вийшла заміж за

Пейзажі, квіти, натюрморти, у які закохана мисткиня, – основні мотиви полотен української художниці Ольги Самар. Мисткиня працює у жанрі реалізму та імпресіонізму. У минулому році твори художниці демонструвалися разом із  роботами  відомих художників на виставці у Франції (м. Париж та м. Баньоль-де-л’Орн). Наразі кияни можуть помилуватися квітами і пейзажами Ольги

Тетяна Юріївна Коцеба народилася в м. Кривий Ріг на Дніпропетровщині. Закінчила Криворізький технікум гірської електромеханіки (КТГЕ) у 992 році, зараз навчається в Київському університеті імені Т. Г. Шевченка на історичному факультеті. Нагороджена «Знаком Пошани» Київської міської державної адміністрації, «Золотою медаллю» Національної спілки журналістів України, грамотою Кабінету Міністрів України. Родина Тетяни