Мама… Усе найрідніше, найдорожче, наймиліше увібрало в себе це дивовижне, сонячне слово. Без сонця не цвітуть квіти, без матері немає ні поета, ні героя.Вона народжує дитину, пестить її, голубить, учить добра й любові.
У кожної людини своя доля, мета, досвід і життєва правда. Але, мабуть, усі мають одну спільну рису — хочуть залишити свій слід на землі. Як правило, такі люди є цікавими особистостями й часто прикладом для наслідування. Моя матуся за професією лікар. Вона - справжній кулінар. Усі колеги телефонують їй, щоб дізнатися новий рецепт.
Ненька - вольова людина, але разом із тим має добре серце. Ви жодного разу не почуєте з її вуст образливих слів. Мама навпаки розвесилить і не дасть сумувати, заспокоїть, поцілує - вмить на душі тепло. Коли я хворію, мама доглядає за мною, дарує свою безмежну любов і турботу.
Так, іноді ми сваримося через дрібниці, але дуже швидко миримося, бо розуміємо, що близькі люди не повинні лаятися між собою. Я точно знаю, що моя мама - дуже хороша людина, яка готова на все заради своєї сім'ї. Я пишаюся тим, що в мене така турботлива, розумна, любляча матуся. Вдячний їй за все, що вона для мене робить.
У нашому житті буде багато друзів, подруг, але ми не повинні забувати її,найголовнішу жінку в житті – матусю,а промовляти такі короткі, але бажані та прекрасні слова: «Я люблю тебе, рідненька»
