Моя мама найкраща
Федоренко Герман 7-А
--------------------------------------------------------------
Мама - це перше слово, яке ми сказали в дитинстві. Мама-це та людина, яка тебе кохає, допомагає тобі, піклується про тебе. Матуся-це найдорожча людина у світі. Немає такої людини, яка не любить свою матусю. Мама може замінити всіх, але її ніхто не замінить ! Сенс нашого життя- це мільйон її поцілунків, посмішок, заради цього й живемо.
Моя мама найкраща у світі! Ми з моїм братиком її дуже любимо, вона енергійна жінка, сучасна. Моїй матусі тридцять років. Вона дуже добре виглядає, займається спортом та фітнесом, любить відвідувати басейн, грати в волейбол та в футбол. Моя матуся обрала професію бухгалтера. Вона підраховує матеріали які потрібні, які не потрібні. Моя мама дуже багато працює, аж десять годин на день. Щоб приготувати нам їжу моя матуся підіймається в 6.00 і готує нам їжу. Їжа в неї дуже смачна, поживна та корисна, вона любить готувати різноманітну і поживну їжу: кекси, піцу, пиріжки, рибу. Іноді буває так, що мама не вспіває готувати нам їжу ми готуємо її самостійно, і обслуговуємо себе самостійно. Іноді це буває нам на користь, вона привчає нас до самостійності. Коли у мами є час вона в’яже, моєму молодшому братику вона зв’язала светр, а зараз в’яже мені. Іноді ми всією сім’єю граємо в сімейні ігри. Також моя матуся дуже полюбляє орхідеї, і вирощує їх у себе на підвіконні. Для нас з братиком наша мама-це справжній друг, ми розповідаємо їй про свої проблеми, і вона нам допомагає, вона нас слухає та допомагає нам у важких ситуаціях. Іноді матуся буває в поганому настрої, ми її розвеселяємо, і в неї підіймається настрій. Моя мама добра та спокійна. Але вона не тому найкраща, а тому що вона наша матуся. Найдорожча та рідна. Та цей твір я хочу завершити рядками вірша: Мама- це радість,
Мама – це свято
Мама – це пісня, це сонячний світ
Вам рідним найкращим
Вам любим коханим,
дарують малята весняний привіт.
Мама – найкраща людина у світі!
Знають це всі – і дорослі і діти.
Морок не ляже на рідний поріг,
Мама не пустить, вона – оберіг!
Матусю!