Моя мама найкраща
учениця 9-А класу Охтирської гімназії Сич Каріна
----------------------------------------------------------------
Серце матері - невичерпне джерело чудес.
П'єр-Жан Беранже
Мамочка, мама ... Таке рідне, таке душевне слово несе стільки спогадів, стільки тепла й доброти. Вимовляєш слово " мама"- і серце наповнюється прекрасним, ні з чим не порівняним почуттям - почуттям любові до неї, до однієї єдиної. І хай у кожного вона своя, мама, але краще моєї мами немає нікого на світі.
З перших кроків життя мене оточує материнська любов та ласка. Саме мама читала мені казки, вона повела мене в дитячий садок, а потім у перший клас. Так почалося моє навчання. Мати завжди зі мною поруч: і в радощах, і в труднощах. І ось вже п'ятнадцять років ми крокуємо разом по життю. Як швидко летить час.
Коли чую від когось: «Каріна вся в маму», я пишаюся цим. Мама навчила мене любити ближнього… Своїм прикладом довела мені, що є в житті справжня дружба й вірність, заслужене щастя , і що все це народжується з любові до людей.
Та й дійсно, хто, як не мати, дає мудру пораду, захищає нас від неправильного кроку? А так легко помилитися й піти не тією стежиною, а ще гірше зламати й перекреслити всі матусині мрії. Мені так хочеться здійснити всі ті таємні бажання, досягти вершин у цьому житті, аби тільки мама мною пишалася. Вона радіє кожним моїм успіхам, і так приємно бачити посмішку на її обличчі.
Я стільки зобов'язана мамі. Не знаю як, але вона материнським серцем завжди відчуває, коли погано: мене образили, не помітили, не зрозуміли. Моє щастя в її слушних порадах, у її теплих руках, у її посмішці.
Пробач, матусю, за всі образи, що я заподіяла тобі. Пробач, коли інколи залишаюся байдужою. Мама завжди говорить мені: «Ось станеш мамою - зрозумієш мене!» Звичайно, вона має рацію. Я не все ще розумію в цьому житті. Пройдуть роки, і тільки тоді збагну , що вже пізно просити вибачення…
Я хочу подякувати за всю ту ніжність , за недоспані ночі біля мого ліжка , за любов і ласку. Проте ніяких слів не вистачить , щоб передати безмежну любов до найпрекраснішої людини у світі – моєї матусі, світлого мого ангела, ніжної моєї зіроньки. Мабуть, це пояснюється дуже просто: коли промовляє серце, слова зайві…
