Юрій Пацан: «Мої роботи - це гімн красі і рідній Україні»

Юрій Пацан: «Мої роботи - це гімн красі і рідній Україні»

Чудовий подарунок наприкінці літа подарував киянам та гостям столиці заслужений художник України Юрій Пацан. У Національному музеї літератури України відкрилася ретроспективна виставка живопису «Свята Україна» до 30-річчя незалежності України.

На відкриття завітали друзі  й прихильники таланту Юрія Пацана, земляки. Захоплення  талантом художника не приховував Петро Таланчук, перший міністр освіти незалежної України, президент Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Про своє бачення й сприйняття робіт сказав добрі слова Михайло Сорока, голова правління Київської організації Національної спілки  журналістів України. Не приховував емоції від споглядання краси і Микола Подрезан, екстремальний фотомитець, який тонко відчуває прекрасне, який на сьогодні об’їхав 70 країн світу, і, зокрема,  63 – в інвалідному візку.

 

«Чарівно й надихаюче творить митець, – написала у Книзі відгуків Алла Малієнко, секретар Київської організації спілки журналістів. – Українська душа відгукується миттєво: все рідне і близьке – подих вітру, коні на бігу, босоніж по калюжах…»

Сам художник говорить про себе скромно і жартома: «Та не робіть з мене героя, я звичайний пацан на прізвище Пацан. В мистецтві немає інвалідності, адже людина творить думкою, уявою, душею». Багато полотен Юрія Пацана знаходяться  в приватних колекціях в Україні і  за кордоном. 

 

Незмінна супутниця,  натхненниця й муза Юрія Пацана – це його дружина Тетяна. А коли в родині лад, то й народжуються прекрасні роботи.

 Творить художник дивовижні полотна. В них багато світла і добра. В  них – фарби України. В них душа Юрія Пацана, художника від Бога. «Українська хата», «Місячна ніч», «Андріївський узвіз»… Розглядаючи картини, впізнаю знайомі й улюблені місця. Чую голос художника: «Мої картини для мене – це гімн красі, рідним місцям, природі України». А й справді так: душа співає, настрій поліпшується від споглядання цієї краси.

 

 

Юрій Пацан народився в селі Пархомівці, що на Київщині. Після закінчення середньої школи служив в армії, з 1985 року мешкає в селищі Чабани під Києвом. Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, із 1986 року працював в Інституті радіології, 1991 року закінчив Ірпінський індустріальний технікум, до 1999 року працював токарем на заводі. Під час автомобільної аварії отримав травму й  відтоді замість інженерних креслень перед ним мольберт… Така доля. І таке народження Таланту.

Виставка організована за сприяння і під патронатом Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» в рамках Першого Всеукраїнського конкурсу інклюзивного образотворчого мистецтва імені Марії Приймаченко започаткованого ГО інвалідів «Святий Юрій» (голова Роман Гунда) за підтримки Міністерства соціальної політики (міністр Марина Лазебна) та Київської організації Національної спілки журналістів України.

Людмила ЧЕЧЕЛЬ