Українське мистецтво здавна віддзеркалює тему Великодня як перемогу над смертю, добра над злом. Біблійне тлумачення смерті та воскресіння Сина Божого Ісуса Христа єднає людство своєю переможною ідеєю. Тому усвідомлюючи сьогоднішні події, пов’язані з війною, творча спільнота свято вірить у перемогу, додаючи всяких зусиль для визволення своєї землі від ворога. Сьогодні важко назвати цей святий день святковим, бо щоденно проливається кров наших солдат, гинуть невинні люди, діти страждають, страх від смертоносних ракет робить реалії сумними та болючими.
Але життя продовжується, наближення Великодня єднає людство різноманітними обрядами, відомими ще з язичницьких часів. Це також привід пережити й дедалі усвідомити біблійну історію як перемогу світла над темрявою. Тому для творчої спільноти це час особливої місії створення образів Христового Воскресіння. Є безліч самобутніх сюжетів, які вже увійшли в золоту скарбницю українського мистецтва, але щороку добавляються нові твори, які вражають внутрішньою силою новаторських ідей. У цьому можна переконатися відвідавши Всеукраїнську ретроспективну виставку «Світ Божий як Великдень», яка відкрилася нещодавно у Будинку художника в Києві.
Голова секції декоративно-прикладного мистецтва Київської організації НСХУ Володимир Балибердін з командою доклали чимало зусиль для організації масштабного культурно-мистецького проєкту. Особливу вдячність хочеться висловити оздоблювачам експозиції, яка свідчить про неабиякий смак та фаховість при формуванні цілісної думки. Загальна врівноваженість та вдалі яскраві акценти додають особливої магії представленим творам. Політ творчої думки авторів, приправлений позитивним станом, додає особливо урочистого настрою. Відчувається, як на окремих артлокаціях відбуваються мініспектаклі. Головну увагу бере на себе величний образ «Великодня» авторки Галини Дігас, розташований на центральній стіні. Вона широко відома як в Україні, так і за межами держави своїми глибокими за філософським тлумаченням творами, самобутнім авторським стилем, глибиною думки, в якій вирує Україна.
Складність формування експозиції в тому, що поруч з іменами таких відомих митців, як Володимир Прядка, Олена Владимирова, Лідія Мітяєва, Марта Базак, Ніна Саєнко, Наталка Борисенко, Олена Куца-Чапенко, Галина Дігас, Наталка Пікуш, Володимир Хижинський, Стефан Нагірняк, Микола Лампека, потрібно розташувати твори молодого покоління — Марини Кривонос, Леоніда Нагірняка, Ольги Саєнко, Марини Ващенко та ін. Організаторам це вдалося. Також у рамках проєкту експоновано творчі роботи викладачів та студентів кафедри художньої кераміки, дерева, скульптури та металу Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.
Виставка вражає різноманітними творчими знахідками, складними суто технічно композиціями, глибокими за змістом художніми образами. За кожним твором зі скла, металу, соломки, кераміки, вишитих рушників, ткацтва, ювелірних прикрас, писанок, виробів з металу, шкіри — унікальний автор. Створені образи підкреслюють творчий дар митців, розкривають характерні риси, притаманні даному автору.
Урочисту подію відкривали голова секції декоративно-прикладного мистецтва КО НСХУ Володимир Балибердін, відома мисткиня творчий координатор проєкту Галина Дюговська, генеральний директор Національного музею народного мистецтва Людмила Строкова, автор ідеї створення проєктів, присвячених Великодню, заслужений діяч мистецтв Микола Кіщук, кандидат мистецтвознавства Володимир Хижинський та ін.
Все, що ми бачимо на виставці, єднає нас етнічно, історично, родинно, розкриваючи невичерпні джерела творчих дарів українського народу, сповненого гуманних рис великої нації. Перед нами потужні твори-обереги «Берегиня», «Ляльки-мотанки», «Калина», «Лелеки», «Сонце», «Древо роду», «Соняшники», відомі ще з прадавніх часів. І сьогодні вони дивують новим прочитанням сучасної інтерпретації через самобутні твори таких майстрів, як Наталка Борисенко, Іванна Ділета, Лідія Мітяєва, Олена Куца-Чапенко, Лідія Борисенко, Олена Дворак-Галік, Ніна Майданець, Стас Кадочніков, Таміла Московка, Олена Суходолова, Юрій Кафарський та ін. Представлені твори можна поєднати в символічний цикл «Пам’ять поколінь», в якому вдало показана краса Великодніх традицій через ретроспективну призму творчості митців. Слід підкреслити, як використання новітніх технологій у поєднанні зі стародавніми символами, кодовими знаками трансформуються у яскраві сучасні художні образи. Більшість із них стають брендами української культури та мистецтва, як прекрасний образ «Риби», створений Олександром Івановим, який зараз на фронті виборює нашу незалежність та мирне життя. Слід назвати такі позитивні твори, як «Відродження Всесвіту» Леоніда Нагірняка, «Хай буде весна», витинанка Наталії Аксьоненко, «Спадщина», таріль Іванни Ділети, «Трипільські сни» Стефана Нагірняка, «Торкаючись небес», витинанка Марини Ващенко. Самобутні ювелірні прикраси вражають красою та вишуканістю унікального митця Володимира Балибердіна. А його потужні твори як Крила, не просто творчі знахідки, а цілий скарб художніх образів незламної нації, яка несе світло, мир та гуманність людству.
Ми бачимо майбутню Україну, осяяну проміннями Перемоги, через унікальні образи «Золотий оберіг», «Місячне сяйво», «Слов’янська Берегиня» Галини Дюговської. Твори музейного рівня наповнені не тільки самобутньою красою, фаховістю, а й вірою у щасливе мирне життя.
В цілому кожен представлений твір — окрема історія, створена талановитими руками, сповнена натхнення, любові та бажання наповнити світ красою, миром та злагодою.
Валентина ЄФРЕМОВА
