Матусі рідної я бачу очі

Більченко Анастасія
-------------------------------------------------------
Матусі рідної я бачу очі.
У житті кожної дитини є дві найважливіших людини - це мама і тато. Я вдячна неньці за своє життя, люблю та ціную матусю. Адже вона вчить розуміти навколишню дійсність, допомагає порадами в скрутну хвилину, захищає від негараздів.

Скільки безсонних ночей випало на долю моїй мами! Матуся доглядала мене, коли я була маленькою, хвилюватиметься, коли я виростала. Недарма приказка говорить: «Малі діти – малі біди, великі діти – великі біди».

Нам , дітям, хочеться швидше закінчити школу та піти в доросле, самостійне життя. Ми не розуміємо, що наші матусі будуть завжди хвилюватися за нас, де б ми не були.
Швидкоплинний час. Незабаром і я виросту, залишу родинне гніздо. Однак моя ненька буде завжди підтримувати мене своїми думками, де б я не знаходилася. Тому я хочу подарувати їй ці рядки:

Мамо, матусю!
До тебе горнуся
Я твоя квіточка,
Я твоя зірочка,
Доня кохана
Назавжди жадана.

Люба матінко, я вдячна тобі за турботу та ласку, ти найцінніший скарб у моєму житті, тож я буду берегти його завжди!

Матуся
Моя матуся золота,
мене голубила щодня,
пісеньку вночі співала,
таким чином колисала.
Вдячна тобі, ненько, я,
що у нас така сім’я.
Дружна, сильна, гомінка,
талановита та дзвінка.
Також вдячна, ненько, я
що ти, як квіточка, щодня,
любитиму тебе завжди
тому , що скарб для мене - ти!