Чи зустрічали ви янгола в своєму житті?
Ритікова Олеся, 5-А
-----------------------------------------------------
Чи зустрічали ви янгола в своєму житті? Чи були зігріті його крильми? Чи відчували, як незвідана сила рятує там, де порятунку могло вже й не бути?
Так от, я знаю хто цей янгол. Чула якось притчу про нього.
За день до свого народження дитина запитала у Бога:
- Навіщо я йду в цей світ?
І Бог відповів:
- Я подарую тобі янгола, він все пояснить.
- А як я буду розуміти його?
- Він навчить тебе своєї мови.
- А як звуть мого янгола?
- Ти будеш називати його Мамою!
З того часу у кожної дитини є свій янгол-охоронець. А в мене свій – моя матуся. Проста й дивовижна водночас.
Кажуть, ми з нею дуже схожы зовнішньо. Погляну в дзеркало – усе знайоме: очі, вуста, ніс. Погляну на маму – і красивішої людини для мене немає в світі. Особливо люблю розглядати її, коли вона спить. Мені здається, що разом із нею спочиває увесь світ.
Вона – звичайна, як і будь-яка матуся на світі зі своїми порадами й настановами. Весела, бадьора, лагідна… Вона – незвичайна, бо тільки до неї прислухаюся і тільки з нею в моїй душі панує спокій. Навіть якщо вона мене сварить, я не ображаюся, тому що мама завжди говорить мудрі слова, до котрих прислухаюся й роблю висновки.
Вона – найсильніша, бо ладна заради мене на все. Вона – найслабкіша, бо ранити її може навіть дрібниця, та вона про те ніколи не скаже. Тільки по очах матусиних часом розумію більше, ніж можуть вимовити її вуста.
Вона – найтихіша в усьому світі, бо своєю нечутною ходою ніколи не розбудить мене. Вона – «найгучніша», бо навіть коли її немає поруч, серцем відчуваю її присутність.
З неї все почалося – мій перший крик, моє перше слово, мої перші кроки. Нею все завершується – мій відхід до школи з поцілунком, моє «Добраніч» перед сном.
Вона, одним словом, – найкраща! Та найголовніше це те, що я безмежно вдячна їй. Вона зробила мені найкращий подарунок. Вона подарувала мені життя!
Спускається нечутно янгол
До мене ніжно на плече,
Я знаю, він мій охоронець,
Допоки мама в мене є!
