Захворювання органів слуху

Багато неприємностей відчував той, у кого хоч раз у житті було запалення середнього вуха (отит). Симптоми — сильний біль, відсутність бажання їсти, спати та що-небудь робити. Зрозуміло, треба обов’язково звернутися до лікаря, але є перевірені та ефективні засоби лікування отиту народними засобами.

За визначенням згідно з енциклопедією — отит (від грец. — вухо) — запалення вуха.

Розрізняють зовнішній і середній отит. Запалення внутрішнього вуха називають лабіринтом.

Зовнішній отит
Зовнішній отит виникає в результаті проникнення мікроорганізмів у шкіру зовнішнього слухового проходу. Цьому сприяють розчісування, ушкодження при укусах комах, опіки, відмороження, маніпулювання у вусі шпильками, пальцями тощо. Частою ознакою зовнішнього отиту буває свербіж. Сильний біль відмічається рідко, звичайно тільки при натискуванні на вухо, слух страждає мало. Лікування призначає лікар, деякі процедури може робити сам хворий. Необхідний добрий гігієнічний догляд: ретельне видалення гною, промивання дезінфікуючою рідиною, змащування олією з розчином антисептика шкіри зовнішнього слухового проходу. Зовнішній отит може повторюватися, особливо, якщо хворий розчісує шкіру при свербіжу.

Середній отит
Середній отит буває гострим і хронічним. Гостра форма зустрічається доволі часто, особливо в дитячому віці, протікає тяжко, з сильним болем у вусі, високою температурою, супроводжується значним зниженням слуху, можливі ускладнення зі сторони мозкових оболонок і мозку. Гострий середній отит викликають збудники інфекційних захворювань, при яких вражаються верхні дихальні шляхи. Запалювальний процес із носоглотки по євстахієвим трубам переходить у барабанну порожнину. Гній, що утворюється, іноді проривається через барабанну перетинку та виділяється з зовнішнього слухового проходу. Утворенню гострого середнього отиту, особливо в дітей, сприяють аденоїди, поліпи, викривлення носової перетинки.

Лікування призначає лікар. Велике значення має правильний догляд за хворим вухом. При гострому середньому отиті лікар може призначити компреси, що зменшують біль та сприяють розсмоктуванню запалювального осередку в барабанній порожнині. Компрес ставлять не на вушну раковину, а навколо неї. В марлевій серветці, яку складено в кілька шарів, і змоченій горілкою або розведеним навпіл з водою камфорним спиртом, роблять проріз для вушної раковини. Серветку закривають вощеним папером або поліетиленовою плівкою з невеликим шаром вати та закріплюють бинтом. Компрес міняють кожні чотири години, в дітей частіше, оскільки може виникнути опік шкіри. Напівспиртові компреси чергують з сухими теплими пов’язками. Іноді, незважаючи на лікування, самопочуття не покращується і хворого продовжують турбувати сильні болі у вусі. В таких випадках лікарі нерідко роблять прокол барабанної перетинки (парацентез), щоби випустити гній із порожнини та зменшити тиск у ній. Хворі іноді відмовляються від процедури, боячись погіршення слуху. Ці побоювання марні: отвір від проколу затягується вже в найближчі дні. Розповсюджений метод лікування гострого середнього отиту — введення підігрітих до температури тіла лікарських засобів у слуховий прохід за допомогою піпетки, яка стерилізується кип’ятінням протягом 10 хвилин. Пляшечку з ліками занурюють на 2—3 хвилини в теплу воду. Хворий лягає на бік, хворим вухом догори. Після введення ліків слід полежати 10—15 хвилин.

Профілактика гострого запалення середнього вуха
Профілактика гострого запалення середнього вуха включає перш за все заходи по зниженню частоти захворювань верхніх дихальних шляхів: загартовування організму, заняття фізкультурою та спортом, дієту, що багата вітамінами. Куріння та зловживання алкоголем можуть привести до хронічного запалення слизової оболонки дихальних шляхів, сприяє тим самим і захворюванню середнього вуха. Важливу роль у попередженні гострого середнього отиту грає також уміння правильно сякатися при гострій нежиті (необхідно почергово вивільняти від виділень праву та ліву половину носу). Якщо лікування почато вчасно, гостре запалення середнього вуха звичайно закінчується повним одужанням і відновленням слуху, але іноді хвороба ускладнюється запаленням комірок соскоподібного відростку, а також перетинок між ними — розвивається мастоїдит. У деяких випадках хвороба може перейти в хронічну форму.

Хронічний середній отит
При хронічному середньому отиті в барабанній перетинці зберігається постійний отвір, руйнуються слухові кісточки, слух знижений, а гноєтеча час від часу повторюється. Хронічний отит небезпечний, особливо, якщо у вусі утворюється так звана костоїда (холестоатома), що поступово руйнує кістку, й гнійний процес переходить на внутрішнє вухо. В цьому випадку виникає внутрішній отит — лабіринтит. У хворого виникають запаморочення, нудота або навіть блювота, порушення рівноваги, невпевненість при ходьбі тощо. При виникненні подібних симптомів хворий із хронічним отитом повинен негайно звернутися до лікаря.

Якщо лікування не відбувається своєчасно, можуть з’явитися ще більш небезпечні внутрішньочерепні ускладнення, що погрожують життю хворого: менінгіт (запалення мозкових оболонок), сепсис (зараження крові) та навіть абсцес мозкової тканини. Нерідко хворі, що десятками років страждали на хронічний отит, не пов’язують з ними появлення таких симптомів цих ускладнень, як озноб, рясний піт, висока температура, сильний головний біль, порушення мови, та не звертаються до лікаря в той час, коли саме гнійний осередок у вусі є їхньою причиною.

Лікування хронічного запалення середнього вуха необхідно проводити систематично. Хворий повинен обов’язково знаходитися під наглядом лікаря-оториноларинголога. В зв’язку з тим, що в барабанній перетинці при цьому захворюванні зберігається постійний отвір, загострення наступає часто після попадання води в вухо. Тому при купанні та митті голови необхідно закривати вухо ватою, що змочена вазеліновою або іншою рідкою олією. В останні роки при хронічному отиті зі зниженим слухом проводять операції, що покращують слух — тимпанопластику.

Народні рецепти, рекомендовані при захворюванні
Одне з найпростіших засобів покращення слуху та зняття болю в вухах — їсти щоденно лимон із шкіркою.

Допомагає зняттю запалювального процесу сік цибулі. Для цього у вуха закладають ватні тампони, змочені щойно вичавленим її соком.

Відомий також такий рецепт. Треба приготувати тісто з пшеничного або житнього борошна на камфорному спирту. Спирт попередньо розводять: 1 частина спирту на 2 частини води. Додають збите куряче яйце та одну чайну ложку лляної олії. Робиться корж з отвором для вушної раковини та прикладається до хворого вуха. Потім накладаються вощений папір і тепла тканина, компрес залишається на всю ніч.

Полегшує стан хворого також відвар лаврового листа:
— в емальовану каструлю влити склянку води, опустити туди 5 лаврових листків, довести воду до кипіння й, знявши каструлю з вогню, укутати її на 2—3 години; закапати в хворе вухо 8—10 крапель теплого відвару та випити його 2—3 столові ложки (процедуру повторити 2—3 рази).

Також при запаленні середнього вуха (середній отит) призначають відвар цвіту лаванди. Має протизапальну дію спиртовий розчин муміє: ватку змочують у розчині, злегка віджимають, закладають у вуха.

Сторонній предмет у вусі
Діти з цікавості часто засовують у зовнішній слуховий прохід бусини, ґудзики, дрібні деталі іграшок. Дорослі нерідко залишають у вухах вату, яку потім не вдається швидко видалити. В будь-якому віці може спостерігатися попадання в вухо комах, що приносить звичайно великий дискомфорт.

Самостійних дій при наявності сторонніх предметів у вусі краще не починати. Цей стан не загрожує життю, а при невмілих діях ризик травми барабанної перетинки доволі великий. Краще звернутися в поліклініку, де ЛОР-лікар за допомогою промивання професіонально видалить сторонній предмет. У випадку попадання комахи в зовнішній слуховий прохід доцільно введення в нього 2—3 мл рослинної або вазелінової олії в підігрітому вигляді, що приведе до загибелі комахи.

Вушна сірка
Тугість слуху та неприємний шум у вухах викликають корки з вушної сірки. Їх слід видаляти після огляду вушним дзеркалом. Не маніпулювати пінцетом, інструментом, що коле або ріже, якщо нема відповідного навику в поводженні з ними. Щоби позбавитися корків із сірки, треба влити в зовнішній слуховий прохід перекис водню (1:12) і залишити рідину у вусі протягом декількох хвилин. Через день-два промити вухо кип’яченою водою або теплим розчином борної кислоти. Прийоми, що рекомендовані вище, можуть бути застосовані кожним практикуючим лікарем. Витягання за допомогою інструментів повинно бути тільки справою спеціаліста по вушним хворобам.

Післямова
Одна з ознак багатьох захворювань вуха — порушення слуху, тому для правильного їхнього розпізнання дуже важливо дослідження слуху. При цьому можна визначити не тільки гостроту слуху й ступінь його зниження, але і точне місце ураження вуха. Слух досліджують різними методами, частіше за все шепотінням або розмовною мовою, а також за допомогою камертона — приладу, який видає чистий тон із певним числом коливань у секунду. Більш точним є визначення слуху за допомогою спеціальних апаратів — аудіометрів. Також зараз використовують метод дослідження слуху — об’єктивну аудіометрію за допомогою комп’ютерів. Метод, заснований на реєстрації біотопів слухового нерву, що виникають у вусі у відповідь на звук. Особливо важливе значення має об’єктивна аудіометрія при дослідженні слуху в ранньому дитячому віці.