Skip to main content
Як вчасно розпізнати відставання у розвитку очей і зору у своєї дитини

Як вчасно розпізнати відставання у розвитку очей і зору у своєї дитини

Сучасними реаліями технологічного світу є постійне використання монітору комп’ютера, планшета, телефону чи телевізора вже з раннього віку, що цілком закономірно призводить до поширення випадків зниження зору в дітей та дорослих. 

Одним із найважливіших органів відчуття людини є очі — віконця в навколишній світ. Зір дозволяє не лише пізнавати його, а й орієнтуватися в ньому. Понад 80% інформації про оточуючий світ людина отримує через зір. З перших днів життя пізнавальний розвиток дитини фактично залежить від стану її зору. Сприймаючи предмети, явища та людей, що оточують малюка, він розвивається, у нього починають формуватися уявлення, а на їх основі — мислення, мовлення, пам’ять. 

Щоб величезний потік інформації, яку ми отримуємо через очі, ніколи не був втрачений, батьки повинні дбати про очі та зір дитини, вчасно лікувати, оберігати від травм, систематично перевіряти зір у офтальмолога, опікуватися зміцненням здоров’я дитини тощо. Особливо це стосується розвитку та охорони зору на вікових етапах дошкільного розвитку дитини — від народження до початку навчання у школі. Не припуститися помилок допоможуть елементарні знання про те, як вчасно розпізнати відставання у розвитку очей і зору у своєї дитини, хто і що допоможе це виявити, як допомогти дитині в разі тяжких порушень зору.

Батьки мають бути надзвичайно уважними до фізичного розвитку малюка, його поведінки, перших реакцій на звуки, голос матері, іграшки. Це важливо для вчасного виявлення можливих відхилень у розвитку дитини, зокрема її зорової системи.

Стан зору дитини на основі обстеження визначає лікар-офтальмолог. Перевірку гостроти зору здійснюють за допомогою таблиці з літерами, малюнками або іншими знаками. Залежно від того, який рядок бачить дитина, не напружуючи очей, визначається гострота зору. 

З’ясувати стан зору малюка можна і в домашніх умовах. Для цього необхідно, щоб малюк був у доброму настрої і не плакав, а в приміщенні не було сліпучих джерел світла.

стан зору малюка можна і в домашніх умовах


У віці до 4 місяців ви можете перевірити, чи фокусує дитина погляд на предметі, чи стежить за переміщенням предметів. Візьміть яскраву велику іграшку і подивіться, чи зосереджує вона увагу на цій іграшці, чи слідкує поглядом за нею, коли ви переміщуєте її вправо і вліво, догори і донизу, по колу в обох напрямках; чи є реакція звуження зіниць, коли ви наближуєте іграшку на відстань 15—20 см і розширення зіниць під час віддалення іграшки на відстань 60—80 см. Зверніть увагу на те, чи слідкує малюк за іграшкою очима, чи однаково рухаються очні яблука вправо-вліво, вгору-вниз, по колу, плавно чи переривчато вони рухаються під час прослідковування.

З 6-місячного віку можете спробувати з’ясувати, чи бачить ваш малюк дрібні предмети. Для цього посадіть дитину до себе на коліна перед столом, на якому розсипте дрібні предмети (намистинки, іграшки). Важливо, щоб світлі предмети були розсипані на темній скатертині, а темні — на білій. Якщо дитина не тягнеться до них, не звертає уваги на дрібні предмети і деталі іграшок, це може бути одним з показників неблагополуччя в його зоровій сфері.

З 6 місяців можна виявити й можливі відхилення в полях зору дитини. Для цього потрібно посадити малюка на коліна до мами, перед ним на столі розкласти іграшки. Інший дорослий ззаду і збоку голівки дитини має тихенько виводити іншу, бажано яскравого кольору, іграшку. 


Межа поля зору фіксується, коли дитина, помітивши іграшку, повертає до неї очі й голівку.

Дуже важливо зрозуміти, чи рівноцінно малюк користується зором обох очей. Для цього посадіть дитину на руки дорослого, дайте їй цікаву іграшку. Закривайте долонею по черзі то одне, то друге око дитини, не торкаючись її обличчя. Виявіть, чи є у дитини спроба відвести руку дорослого чи виглянути з-під руки. Якщо так, то затуленим оком малюк бачить значно краще, воно відіграє провідну роль.

Віковий період з народження дитини до 6 місяців життя є критичним періодом формування зорової системи. Саме на етапі по­тужного розвитку зорової системи обмеження зорового досвіду стає особливо небезпечним, бо призводить не тільки до зниження рівня зорових функцій, а й до затримки психомоторного розвитку дитини.


Основні випадки, коли батькам обов’язково рекомендовано показати дитину офтальмологу:

• незвична чуттєвість до сонячного світла. Як правило, людина кліпає або мружиться впродовж кількох хвилин, коли дивиться на яскраве світло. Але якщо дитина весь час, поки знаходиться на вулиці, кліпає очима і мружить очі, може свідчити про те, що її очка потребують лікування;

• затуманені або мутні зіниці можуть означати, що кришталик став мутний, крізь нього погано проходить світло. Помутніння кришталика називається катарактою. Хоча вважається, що на катаракту хворіють літні люди, однак іноді з цим захворюванням діти народжуються. Часто це захворювання потребує хірургічного втручання;

• якщо очі у дитини весь час знаходяться в русі та злегка по­смикуються, вам необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб він встановив причину такого стану зору у дитини і вчасно допоміг їй;

• якщо очі дитини не фокусуються на одному об’єкті, то це утруднює роботу мозку з об’єднання сприйманих кожним оком зображень в одне. В цьому випадку око, яке передає нечітке зображення, поступово слабшає і може зовсім перестати бачити. В одних випадках допомагає хірургічне втручання, яке на ранніх стадіях розвитку короткозорості підсилює мускулатуру слабшого ока. В інших випадках допомагає накладання пов’язки на сильніше око (при амбліопії), що заставляє активніше працювати слабше око. 

• після виповнення одного року, знову перевірте стан зору дитини. Деякі недоліки зору вдається виправити за допомогою окулярів. Більшість маленьких дітей залюбки носить окуляри, якщо в них дійсно краще бачать.

Особливо важливим у перші місяці життя дитини є стимуляція зору. Цього можна досягти, якщо на пляшечку одягнути смугастий чорно-білий чохол, на стінку повісити чорно-білий килимок (у смужечку або клітинку), використовувати це поєднання кольорів у своєму одязі.

Мами мають вдягатися в речі яскравих кольорів, які б мали контраст з оточенням. Над ліжечком слабозорих немовлят треба підвісити контрасні іграшки, які своїм привабливим виглядом за­охочуватимуть дитину дивитися на них.

 

Ірина Гудим

Ірина Гудим, 
учений секретар Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник