Щитовидна залоза. Чи вистачає вашому організму йоду?

Йододефіцит сьогодні став всесвітньою проблемою, що гальмує соціальний та економічний розвиток людства. Зараз головний світовий лікар в особі ВООЗ визнає, що 90% захворювань пов’язано з йододефіцитом.

На думку експертів ВООЗ, проблема йододефіциту зараз настільки велика, що подолання її стане такою ж перемогою охорони здоров’я, як і ліквідація натуральної віспи та поліомієліту. Різке погіршення екологічного стану та якості нашого життя приводять до погіршення обмінних процесів в організмі, виникнення нових і збільшення захворювань, пов’язаних з органами ендокринної системи, в тому числі щитовидною залозою.

Сумна статистика про йодний дефіцит

Ще в 1990 році, зі звіту ВООЗ, стало відомо, що в світі з причин йодного дефіциту 655 млн людей мають зоб. Найбільш відомим спадком йодного дефіциту є епідемічний зоб. Рідше зустрічається певна розумова відсталість, яка також викликана йодним дефіцитом. Різні ступені розумової відсталості виявлено в 43 млн, з яких 11 млн мають наявний кретинізм. Щорічно 100 тис. дітей народжуються з кретинізмом, причиною якого є йодний дефіцит.

Більше двох третин дітей, що проживають в йододефіцитних районах, мають відхилення з показників інтелектуального розвитку. Вони погано засвоюють шкільну програму, при цьому особливо страждає увага, сприймання інформації, темп розвитку розумової діяльності в порівнянні з нормою.

Патологічний стан, пов'язаний з йодним дефіцитом, сприяв створенню міжнародних програм, які розглядали ліквідацію нестачі йоду до 2000 року, як одне з пріоритетних завдань системи охорони здоров’я. У вересні 2000 року Кабінетом Міністрів Укра­їни була затверджена державна програма профілактики нестачі йоду в населення, що розрахована на 2002—2005 роки. Однак результати дослідження, проведеного експертами ВООЗ у 2007 році, були шокуючими: Україна зайняла останнє місце за рівнем йодного забезпечення в Європі. На сьогоднішній день ситуація залишається сумною: лише 18% українських сімей вживають якісь заходи по усуненню йодного дефіциту. Щодо нашої країни, то біля 38 млн українців відчувають йодний дефіцит різного ступеня. За неофіційною статистикою майже всі діти України мають патологію щитовидної залози (ЩЗ). Отже, ми недооцінюємо та при­діляємо недостатньо уваги проб­лемі йододефіциту.

Що таке щитовидна залоза?

Щитовидна залоза — це залоза внутрішньої секреції, яка синтезує та накопичує гормони, що вміщують йод, під контролем яких знаходяться важливі фізіологічні функції організму (зріст, розвиток організму, обмін речовин, швидкість метаболізму). Синтезований залозою ряд гормонів, необхідний для підтримки гомеостазу (рівноваги) в організмі людини.

Щитовидна залоза (ЩЗ) розміщується на передній поверхні шиї, має підковоподібну або півмісячну форму й складається з двох бокових часток і перешийка. Перешийок прилягає до трахеї спереду, бокові частки — збоку (праворуч і ліворуч). Форма та розміри часток підпадають значним варіаціям. У жінок щитовидна залоза більша, ніж у чоловіків. Розміри її збільшуються при вагітності. Верхньою границею залози є зовнішня поверхня щитовидного хряща, нижньою — 5—7 кільце трахеї.

Захворювання щитовидної залози

Гіпотиреоз

Захворювання щитовидної залози — найчастіша ендокринна патологія, що зустрічається у жінок у 10 разів частіше, ніж у чоловіків. Серед най­більш поширених з них — гіпотиреоз (зниження функції щитовидної залози). Симптомами гіпотиреозу є швидка втомлюваність, мерзлякуватість, сонливість, зниження пам’яті, спо­віль­нення мови, рухів, болі в суглобах (артралгія), захриплість голосу. Шкірні покрови сухі, бліді, з жовтуватим відтінком. Характерна набряклість обличчя та кінцівок. Особ­ли­вістю набряків є те, що при натискуванні пальцем в області передньої поверхні гомілки ямки не залишаються. Спостерігається набряклий стов­щений язик зі слідами вдавлювань від зубів по краю. Типові ламкість і випадіння волосся на голові тощо. Відмічаються зниження температури тіла та запори.

Тиреотоксикоз (дифузний токсичний зоб, хвороба Грейвса, базедова хвороба)

Дифузний токсичний зоб — захворювання, що характеризується гіперпла­зією (розростанням тканини) та гіперфункцією (підвищенням функції) щитовидної залози. В розвитку захворювання мають значення спадкові фактори, часті та тривалі інфекції, інтоксикації, психічні травми. Для людей з даним захворюванням характерні дра­тівливість, підвищена збудли­вість, плак­­сивість, порушення сну, слабкість, піт­ливість, втомлюваність, тремтіння рук і всього тіла. При збереженому чи навіть підвищеному апетиті прогресує схуднення. Втрата маси тіла супроводжується м’язовою слабкістю, атрофією м’язів, втратою координації, схильністю до діареї. У частини пацієнтів молодого віку може відмічатися збіль­­шення маси тіла. Є типові зміни зі сторони очей.

Основний обмін підвищується, спостерігається гіпертермія (підвищення температури). Відмічаються дистрофічні зміни шкіри, ранішнє посивіння, депігментація шкіри (білі плями) на обмежених ділянках (вітиліго).

Ендемічний зоб

Ендемічний зоб — захворювання жителів певних географічних регіонів (із нестачею йоду в оточуючому середовищі), що характеризується збільшенням щитовидної залози. При нестачі йоду в ґрунті, воді, харчових продуктах відбувається компенсаторне збіль­шення щитовидної залози. Якщо збільшення щитовидної залози не пов’язане з недостатнім вмістом йоду в оточуючому середовищі, зоб називається спорадичним. Звичайно, спорадичний зоб обумовлений генетичними порушеннями обміну йоду в щитовидній залозі або порушенням біосинтезу тиреоїдних гормонів.

При недостатньому надходженні йоду в дорослих розвивається зоб (збільшення щитовидної залози). Розрізняють дифузну, вузлову та змі­шані форми зобу. Функція щитовидної залози може бути не порушена (еутиреоз), знижена (гіпотиреоз) або підвищена (гіпертиреоз). Частіше за все розвивається гіпотиреоз. При знач­них розмірах зобу можуть з’являтися симптоми стиснення органів шиї, розладу дихання, захриплість голосу, затруднення ковтання. При загрудинному розташуванні зобу можуть бути симптоми стиснення бронхів, стравоходу, верхньої порожнистої вени. Якщо зоб розташований у передньому середостінні (внутрішньо­грудинний зоб), визначити його можна тільки шляхом рентгенологічного дослідження. Основною профі­лактичною мірою при ендемічному зобі є заповнення дефіциту йоду в їжі, тобто застосування йодованої со­лі, антиструміну в ендемічних осеред­ках, використання продуктів, які вміщують йод.

Тиреоїдити

Тиреоїдити — запалювальні захворювання щитовидної залози, різні за походженням і механізмом розвитку. Запалення дифузно збільшеної щитовидної залози називають струмітом.

Гострий тиреоїдит може бути гнійним або негнійним, дифузним або осередковим. Гострий гнійний тиреоїдит розвивається на фоні гострої або хронічної інфекції (тонзиліт, запа­лення легень і т. д.). При захворюванні з’являється біль в області передньої поверхні шиї, що іррадіює в потилицю, нижню або верхню щелепу, який посилюється при рухах голови, ковтанні. Відмічається збіль­шення ший­них лімфатичних вузлів, підвищення температури, озноб.

При зовнішньому огляді та пальпації знаходять хворобливе збільшення частини або цілої частки щитовидної залози. В аналізах маються ознаки гострого запалювального процесу (високий лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ — швидкості осідання еритроцитів). При скануванні щитовидної залози запалювальний осередок виз­начається як «холодна область», що не поглинає ізотоп.

Гострий негнійний тиреоїдит може розвинутися після травми, крововиливу в залозу, променевої терапії. Симптоми менш виражені, стерті в порівнянні з гострим гнійним тиреоїдитом.

Причини росту кількості захворювань щитовидної залози

Причини росту кількості захворювань щитовидної залози багаточисленні.Складно вказати основну причину, скоріше це буде комплекс факторів, які обтяжують. Має значення неблаго­получна радіологічна обстановка, нестача йоду, що яскраво виявила себе саме після аварії на ЧАЕС. Щитовидна залоза гостро реагує на будь-яку інтоксикацію в організмі. Тому погіршення екологічних умов, збіднення ґрунтів, нездатність дотримуватися здорових принципів у харчуванні (та в житті взагалі) зіграли не меншу роль. Не слід забувати й про значне зниження імунітету сучасної людини з частими запалювальними захворюваннями. Багаторазові простуди та хронічний тонзиліт стали цілком звичайною справою. Щитовидна залоза розташована близько до горла й чутливо відгукується на неполадки в цій області. Взагалі, що стосується причин росту кількості захворювань ЩЗ, то частина причин є плодами цивілізації, а частина факторів (харчування, спосіб життя, часті хвороби) — банальною відсутністю знань про здоров’я та небажанням займатися ним.

Харчування хворих з порушеною функцією щитовидної залози

Ендокринна функція щитовидної залози залежить від надходження в організм йоду та його з’єднань. Лікування зводиться до вживання пацієнтом продуктів харчування та цілющих рослин, які вміщують природний йод, а також продуктів з високим вмістом мікроелементів, необхідних для нормальної роботи ендокринної системи: цинк, кальцій, фтор, залізо, золото, кремній.

Пацієнту необхідно створити спо­кійну обстановку. Їжа повинна бути молочно-рослинною. Небажано вживати м’ясо, м’ясні бульйони. Виключити куріння, алкоголь, каву, міцний чай. Якщо є можливість, то краще перейти на харчування продуктами моря, хоча би на місяць. Ще краще пожити в цей час біля моря, купатися, дихати морським повітрям. Рекомендується два рази на тиждень вживати в їжу рибу: хек, минтай, скумбрію, камбалу, мерлузу, лососеві та інші продукти моря, наприклад, креветки, кальмари, мідії.

Включити в раціон харчування моркву, червоний буряк, редьку, по­мідори, шпинат, ревінь, крес-салат, ка­пусту, особливо, морську та червонокачанну, цибулю, часник, яєчні жовтки, гриби, полуницю, суницю лісову, ананаси, цитрусові, спілі яблука, в тому числі, райські (сорти яблук, що вміщують велику кількість йоду), калину, шипшину, горобину чорноплідну, фейхоа, вишню, малину, смородину, насіння льону. В салати рекомендується додавати листя красолі (настурції), або вживати її окремо. Вона має присмак хріну та є дуже корисною.

Негативно впливають на захворювання ЩЗ вироби з білого борошна, цукор, жирні та смажені м’ясні продукти, консерванти, спеції. Треба слід­кувати за роботою кишечника. У випадку необхідності приймати проносне. Отже, при захворюванні на ЩЗ велике значення має правильне харчування, дієта з достатнім вмістом йоду в їжі, що повинен бути присутнім в органічній формі.

Лікарські рослини для лікування щитовидної залози

Рекомендації по фітотерапії захворювань на ЩЗ часто включають рослини, що вміщують йод. На збіднілих ґрунтах рослини можуть вміщувати цей мікроелемент у незначній кількості, особливо овочі, фрукти, ягоди. Дикі рослини більш живучі й можуть накопичувати більше йоду. Максимальну кількість йоду вміщують мор­ські водорості. Крім того, терапія захворювань ЩЗ зводиться не тільки до заповнення дефіциту йоду. Також у неї нема необхідності при нормальній кількості йоду та засвоєнні його організмом. Прийом рослин із достовірно високим вмістом йоду (нап­риклад, ламінарії) повинен бути су­мір­ним із потребами організму.

Практично всім людям завжди треба турбуватися про своєчасне та достатнє надходження йоду й каль­цію в їхній організм. Існують окремі види продуктів, насичених цими мікроелементами, в тому числі й рослина «золотий вус», рецептура настойки з якого приводиться нижче:

Золотий вус (настойка)

15—20 суглобиків (менше 4 мм — 20 шт., більше 4 мм — 15 шт.) подрібнити та засипати в скляний посуд, залити горілкою. Настоювати в темряві 2 тижні, потім процідити.

Приймати отриману настойку слід щоденно по 20—40 крапель (доза підбирається індивідуально в залежнос­ті від маси тіла), розмішуючи їх у одній столовій ложці води.

Горіх волоський. Настойка сухих перетинок

1 ст. ложку сировини на 200 мл 70%-ного спирту настоюють 2 тижні в темному місці, періодично струшуючи, проціджують, віджимають. Приймають по 1 ч. л. 2—3 рази на день за тими ж показниками ЩЗ, а також при діабеті, хронічному коліті, гіпертонії, нервових захворюваннях.

Конюшина лучна

Препарати конюшини благотворно впливають на стан лімфатичної системи та крові, сприяють дезінтоксикаційним (очисним) діям на кров, лімфу та лімфатичні вузли, застосовуються при простудних явищах і хворобах горла. Своєчасна санація горла та очищення крові й лімфи знижують токсичне навантаження на щитовидну залозу.

Чай з конюшиною

1 ст. л. або 4—6 висушених квіткових головок конюшини заливають 250 мл окропу, настоюють 10—15 хв., проціджують. Приймають 1—3 чашки на день протягом 3—6 тижнів. Чай має кровоочисну дію й показаний також для очищення лімфатичної системи людям із частими запалювальними явищами будь-якої локалізації, хворобами печінки. Чай показаний жінкам, схильним до запалювальних гінекологічних захворювань, багатих білей та геморою.
Чи вистачає вашому організму йоду?

Якщо ви все частіше помічаєте, що занадто почали втомлюватися, погано тямите й у вас понизився імунітет, то перш за все перевірте, чи вистачає вашому організму йоду. Вчасно відновивши його нестачу, можна уникнути дуже серйозних захворювань і стати набагато бадьоріше, активніше в житті. Дефіцит йоду позначається на роботі не тільки щитовидної залози, але й усіх органів і систем.

Усім давно відома прописна істина про те, що хворобу легше попередити, ніж лікувати. Це дійсно так. Виходячи з цієї незаперечної істини. Треба завжди слідкувати за станом свого організму та в якості профілактичних заходів систематично пере­віряти за допомогою тесту стан щитовидної залози, в даному разі, на достатність в ній йоду. Чи вистачає вам йоду чи ні, ви можете з’ясувати, коли ознайомитесь із наступними питаннями та зможете самі собі на них відповісти.

— Чи відчуваєте ви клубок у горлі?

— Чи мав хто-небудь із ваших рідних захворювання щитовидної залози?

— Чи помічаєте ви, що в останнім часом ваша вага зменшилася без істотних причин?

— Чи навпаки, ви харчуєтесь, як звичайно, а ваша вага збільшується?

— Чи ваш апетит останнього часу зростає, ви відчуваєте постійний голод?

— Чи не втратили ви апетит й їсти не хочете зовсім?

— Чи не почали ви останім часом частіше потіти?

— Чи помічаєте ви, що стали мерзнути незалежно від погоди, навіть одягнувшись досить тепло?

— Чи не залишаються ваші руки та ноги постійно холодними, хоча ви носите рукавички та теплі шкарпетки?

— Чи відмічаєте ви, що у вас виникає пришвидшене серцебиття навіть у стані спокою, що пульс останнього часу почастішав?

— Чи спостерігається сонливість, повільність, постійна втома або, навпаки, безпричинне роздратування та нервозність?

— Чи не погіршилась у вас останнього часу пам’ять?

— Чи не охоплює вас неприємне тремтіння?

— Чи часто у вас виникає невиразне занепокоєння без причин?

— Чи не помічаєте ви, що шкіра стала сухою, а волосся — тьмяним і ламким?

— Чи не змінився ваш стул, чи проноси не змінюються запорами?

— Чи не з’являється у вас задишка, навіть після невеликих зусиль?

— Чи не виникають у вас періодично неприємні відчуття в області серця?

— Чи нема у вас набряків на обличчі, особливо під очима, а також на руках?

— Чи не відчуваєте ви м’язову слабкість і болі в спині?

Отже, якщо хоча б на шість питань тесту ви відповіли ствердно, то, можливо, прийшла пора перевірити щитовидну залозу. Велика вірогідність, що вам не вистачає йоду. Тільки не треба займатися самодіагностикою (самолікуванням) та не починайте налягати на багаті йодом продукти й тим більше йодомістивні препарати. Зверніться до ендокринолога та пройдіть необхідні обслідування. Ці вищенаведені питання тесту — тільки підказка, що пора це зробити. Слід пам’ятати, що надлишок йоду не менш небезпечний, ніж його нестача.

Станіслав СМІРІН