Михайла Олександровича Поживанова з переважною більшістю голосів обрано головою Київської організації Національної спілки художників України (КОНСХУ). Таке рішення оприлюднене протоколом з’їзду, який відбувся нещодавно в непростих умовах варварської війни в Україні. Микола Іванович Кутняхов передав естафету правління творчою спільнотою в надійні руки.
На період каденції М. Кутняхова на посаді голови КОНСХУ, яка розпочалася у 2022 році і була ознаменована як «нова ера» в розвитку Спілки в екстремальних умовах воєнного стану. Йому вдалося не тільки провести величний корабель серед внутрішніх рифів та зберегти єдність команди, а й заангажувати новітні технології. Також замість звичного адміністративного правління його лідерство перетворилося на культурний та інституційний менеджмент кризи. Назвемо кілька ключових аспектів періоду правління Миколи Івановича. Насамперед, колектив проявив мистецьку стійкість в умовах війни попри ракетні обстріли, повітряні тривоги, виключення світла та опалення. Творчі проєкти реалізовувалися у виставкових залах Будинку художника, галереї «Митець» та в нещодавно відкритій артреабілітаційній локації «Мистецька світлиця», яка розташована на території однієї з провідних Київських клінічних лікарень.
М. Кутняхов очолив організацію, маючи величезний особистий творчий та педагогічний авторитет. Він є відомим художником-монументалістом, лауреатом премії ім. Михайла Бойчука та першим українським митцем, чиї роботи масштабно представили Україну на London Art Biennale. Його власна філософія «монументального пейзажу» та сакрального мистецтва (зокрема, створення мозаїк для храмів) підняла високо планку для спілчан.
На посаді голови КОНСХУ він активно підтримує інтеграцію українського мистецтва у міжнародний контекст, популяризуючи ідею, що презентація культури під час війни є формою інтелектуального спротиву. Ураховуючи вищесказане, для наступного керівника була створена надійна платформа виваженого компетентного правління та сформована команда однодумців, які розуміють колективну працю, спрямовану на благо суспільства. Створений Миколою Івановичем мікроклімат довіри, культури, толерантності, який сприяє творчому натхненню, дорого коштує.
Михайло Олександрович Поживанов — державний діяч, політик, народний депутат кількох скликань, колишній міський голова Маріуполя (1997–1998) та заступник міністра економіки України (2008–2010), доктор технічних наук, професор. Михайло Поживанов з 2021 року є членом Національної спілки художників України, з 2023-го — членом Національної спілки письменників України. Входить до наглядових рад Львівської національної академії мистецтв та Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
В портфоліо відомого українця чимало заслуг, які характеризують його як людину широкого спектру діяльності, лідера, який вміє бачити перспективні цілі, долати перешкоди, єднати людей для кінцевого позитивного результату. При своїй зайнятості та упорядкованому способі життя Михайло Олександрович має низку захоплень, серед яких правофланговим є живопис. Він не просто відчуває творчу душу, а розуміє формулу образотворчої мови, яку втілює у свої художні твори.
Внесок М. Поживанова в культурно-мистецький простір досить вагомий. Він засновник Київської художньої галереї «АВС-арт», ініціатор створення серії мистецьких альбомів «Імена». Мистецьку освіту здобував приватно у Фердинанда Гьотца (Австрія), в українській студії L.Studio та відомого живописця Анатолія Фурлета.
Біля Михайла Поживанова, особливо у мистецькому просторі «АВС-арт», гуртуються сучасні митці, творча інтелігенція столиці України, колекціонери, критики, журналісти, та не тільки. Добре обізнаний на світовому мистецтві, Поживанов-художник трансформує українське авангардне мистецтво у самобутні художні образи, які впізнавані за власною художньою мовою. Його живописним творам притаманна вишукана стримана палітра, спрощеність об’ємів, коли акценти формуються через лінію, пляму, загадкові красномовні силуети. Художник будує інформаційний спектр космічного виміру, наповнений позитивною енергією, динамікою руху.
М. Поживанов вміє гуртувати навколо себе яскравих творчих людей, яким щедро дає свій артпростір для персональних виставок, які об’єднують не тільки Київ, а й різні регіони України. Сам він легкий на підйом та завжди готовий летіти на край землі, щоб відрити виставку, отримати насолоду від представлених картин, привітатися з друзями.
Маємо надію, що головні принципи уставного життя Київської організації, творча діяльність, розуміння душі художника та прагнення вивести Україну на високий рівень художньо-мистецького життя зроблять свою позитивну справу. Спрямовуємо зусилля на єдність, красу, гуманність. Художній твір, споріднений маяку, на вогник якого збираються не тільки шанувальники образотворчого мистецтва, а й представники широкого соціуму. Тому виховна роль мистецтва вкрай важлива. Шануємо Рідну гавань, до якої після власних творчих подорожей повертаються великі й малі човни, сповнені нових яскравих художніх здобутків. Знову народжуються потужні проєкти з новими іменами на славу української нації.
Щасливої дороги, шановний Михайле Олександровичу, величний корабель з емблемою КОНСХУ пішов у нову подорож…
Від творчої команди КОНСХУ Валентина ЄФРЕМОВА, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України, володар мистецьких премій ім. Платона Білецького, Георгія Нарбута, Тетяни Яблонської
Валентина ЄФРЕМОВА
