Є художні образи, які створюють підґрунтя української історії, культури, духовності. До них відноситься образ козака Мамая, відомий ще з сивочолої давнини. Чимало художників зверталися й звертаються до цього унікального архітипу, в якому синтезовані важливі риси українського народу — сила духу, мужність, вірність ідеалам, відповідальність. Окремо слід відзначити творчу обдарованість, інтелект, гострий розум. Словом, розповідь піде про збірний образ українського героя, який отримав у творчості Вадима Михальчука нове прочитання.
Колосальні знання В. Михальчука — кандидата мистецтвознавства, народного художника України, викладача, колекціонера та різнобічна громадська діяльність виводять його ім’я в ранг вагомих київських творчих особистостей. Його слово експерта досить вагоме, він завжди компетентно підводить риску під час аналізу художніх творів.
Михальчук-художник впевнено прокладав свою стезю в царині живопису, де серед «веселих картинок», наповнених іронією, жартами, театральними постановками, з’являються тематичні цикли, серед яких вагоме місце займає період козаччини. Це окреме місце в історії українського народу, коли Запорозька Січ вивела українську спільноту на міжнародний рівень.
В. Михальчук живе і працює в Києві. Саме тут, у серці Європи, митець створює козака Мамая, сповненого гідності, мужності, гуманності. Митець наділяє свого персонажа унікальними рисами. Він насамперед ватажок, розумний, освічений, вільний, іронічний. Для нього немає перешкод, він готовий захищати рідну землю, мову, культуру.
В. Михальчук має авторський погляд на постать козака Мамая, додає його образу характерних рис воїна-захисника, наповненого внутрішньої сили. Такі риси притаманні козацьким отаманам, коли потрібна миттєва реакція на події державного значення. При поступовому прочитанні картин циклу «Мамаї», ми відкриваємо індивідуальні особливості створеного образу. В процесі творчого формування героя автор насамперед приділяє увагу композиційній побудові, де важливу роль відіграє лаконічність, спрощення об’ємів, декоративність живописного письма. Перед нами воїн-захисник, інтелектуал, який має гострий розум, миттєву реакцію для прийняття вірного стратегічного рішення. Щоб вивести таку формулу через художній образ, потрібно досконало знати історію, і Михальчук в цьому фахівець.
У цьому контексті слід відзначити відчуття психологічної напруги, яка створює потужну енергетичну хвилю. Художник інколи через гротеск перетворює сюжет картини в особливе дійство. Перед нами веселий мужній козак, але він господар своєї землі, вільна людина. Вище сказане підтверджують серії картин 2021, 2023, 2025, 2026 років, особливо в таких творах, як «Козак Мамай», «Козак Мамай, кобила Марічка і голуб Юсуф» або «Козак Мамай у пеклі». Важливим в цих образах є те, що автор через атрибутику показує, що дійство проходить в Україні. Також через переосмислений сучасний мистецький дискурс він прагне показати національну ідентичність, свободу та воїнську гідність,
Звернемо увагу на символіку та її головне значення, які використовує митець для розкриття характеристики образу козака Мамая. Перед нами воїн і філософ. В. Михальчук намагається поєднати мужність і войовничість захисника з глибокою душевною м'якістю, мудрістю та спокоєм. Це є не тільки творчою знахідкою, а й розкриттям узагальнених рис, притаманних українському народові.
Є кілька акцентів, які додають образу багатогранності. Поза східного типу, коли людина сидить зі схрещеними ногами по-турецьки або «по-буддистськи», що символізує рівновагу, медитативний спокій та внутрішню свободу. Зображення кобзи (бандури), яка уособлює поетичну душу народу, пам'ять про минуле та любов до прекрасного. До важливих персонажів слід віднести коня та спис, які символізують готовність до бою, хоробрість і постійне прагнення до свободи. Дійство проходить під дубом, древо якого утілює могутність роду, силу та незламність української нації.
Автор не тільки поєднує глибоку сакральність, східні мотиви та козацьку філософію. Він прагне підкреслити, що Мамай суто український герой, виходець славетного мужнього козацтва. Саме тієї спільноти, яка створила Запорозьку Січ, та її вагомий вклад в історію боротьби за волю українського народу. Вадим Михальчук не драматизує, навпаки наділяє свого Мамая життєлюбними рисами, він співає, грає га бандурі, поряд чарка, штоф міцного напою та трубка добрячого тютюну. Можна подумати, що це відпочинок, але ні, це пам'ять про загиблих побратимів та філософське ставлення до життя та смерті. А ще це стан очікування. Вірний кінь та шабля поряд, бо козак розуміє, що є загроза й потрібно бути напоготові. Красномовні сюжети останніх років «Я козак Мамай, тільки не займай!», «Козак Мамай душа правдива», «Козак Мамай і дівчинка Гюзель». Зображені штоф і чарка означають пам'ять за загиблими побратимами та філософське ставлення до життя й смерті.
Слід нагадати, що образ козака Мамая — це центральний етносимвол української культури, який уособлює духовну силу, волелюбність, незламність і життєздатність українського народу. Що є вкрай важливим для сучасного драматичного періоду українського народу, пов’язаного з війною.
Митець бере за основу широковідомий образ народного героя та формує власний історичний типаж в українському культурологічному форматі. Що з цього вийшло? В. Михальчук згадує про народну ікону із зображенням козака Мамая, яка XVII–XIX століттях була в кожній українській хаті на Полтавщині, Чернігівщині та Харківщині. Такі картинки з безліччю композиційних варіантів служили родинними оберегами та передавалися у спадщину. Я особисто пам’ятаю народні картинки в зібранні Роменського краєзнавчого музею, на які спрямував мою увагу в студентські роки Платон Олександрович Білецький.
Особливе виховне значення образу козака Мамая для збереження ідентичності. В епохи поневолення цей образ нагадував українцям про їхню свободу та козацьке коріння. Через це радянська влада цілеспрямовано знищувала та забороняла ці картини, називаючи їх «буржуазним націоналізмом». Але майже кожна хата навіть маленького хуторка була прикрашена народною картинкою із зображенням улюбленого героя. Глибока сакральність переходить у розкриття менталітету українського народу, який формувався ще з сивочолої давнини.
Світ багато чого не знає про український народ, сповнений незламного духу, високих моральних чеснот, унікальної культури. Тому звернення до таких тем, як козак Мамай, збагачує підґрунтя могутньої та вільної держави Україна. Інтелектуальна спадщина ідеологів української історії доповнилася творчими візіями Вадима Михальчука — народного художника України.
Фото власність В. Михальчука
Валентина ЄФРЕМОВА
