Україна візьме участь у Празькому квадрієнале 2027 року.
Дві кураторські команди отримали схвальне рішення організаторів Празької квадрієнале сценографії/Prague Quadrennial of Performance Design and Space, або просто PQ`27, взяти участь в основних секціях майбутньої виставки.
Організатором Українського павільйону у секції Exhibition of Countries and Regions PQ’27 виступає організація UAScenography (ГО «Театральні простори»), яка існує з 2020 року та опікується галуззю сценографії, робить виставки та діджіталізує спадщину сценографів.
Кураторську команду Українського павільйону PQ’27 представляють:
Анна Духовична, художниця, сценограф Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка та Лілія Волошина (Данилейко), театрознавиця, кандидатка мистецтвознавства, викладачка кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.
Організатором Студентського павільйону виступає Львівська Галерея сценографії, яка вже брала участь у PQ`23, створивши Український павільйон під назвою «Сад живих речей» (авторська концепція сценографа Богдана Поліщука).
Кураторська команда Студентського павільйону PQ`27 :
Олег Татаринов, сценограф, головний художник Київського академічного театру юного глядача на Липках, викладач кафедри сценографії та мультимедіа НАОМА, Марія Погребняк, сценографка, членкиня UNIMA-Україна, головна художниця Київського академічного драматичного театру на Подолі, викладачка кафедри мистецтва театру ляльок КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого, Олена Поліщук, сценографка, членкиня ГО «Галерея сценографії», завідувачка виставкового відділу Музею книги і друкарства України.
Наступного року PQ cвяткує своє 60-річчя. Лілія Волошина зазначила, що Празьке квадрієнале вперше відбулося у 1967 році й відбувається що чотири роки (тому і квадрієнале).
У фокусі PQ`27 — дослідження низки питань: як сценографія, простір вистави та кураторські практики взаємодіють із відсутністю та тишею, як вони спрямовують нашу увагу, що відкривають, а що приховують? Або ж, приміром, яку роль відіграє тіло в сценографіях відсутності та тиші, як сценографи можуть співпрацювати з іншими митцями, щоб осмислювати досвід конфлікту через мовчання?
Найважливіше — відсутність і мовчання можуть створити можливість уявити те, що ще тільки зароджується або ще має статися або з’явитися. У контексті повномасштабної війни в Україні ці поняття переосмислюються, перестають бути порожнечею й постають як простір досвіду, пам’яті та невисловленого.
Людмила Чечель
