Цукровий діабет

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, майже чверть мільярда населення Земної кулі страждає на цукровий діабет.

Що стосується України, то ще на початку 2008 року більше мільйона її громадян стали жертвами «солодкого» ворога. Близько 1 095 000 жителів країни було тоді зареєстровано як хворі на цукровий діабет. На жаль, багато хто хворіє на нього, але не знає про це.

Причини виникнення цукрової хвороби

У походженні цукрового діабету велику роль грає спадковість. Іншим важливим фактором у розвитку захворювання є систематичне переї­дан­ня, надлишкове вживання з їжею легкозасвоюваних вуглеводів. Постійно підвищений рівень цукру в крові — основного  подразника клі­тин островків підшлункової залози, що синтезують інсулін, може привести до їхнього функціонального виснаження.

У ряді випадків цукровий діабет обумовлений ураженням підшлункової залози запального (панкреатит), судинного, травматичного та іншого характеру. Нерідко хвороба розвивається після нервово-психічних перевантажень і потрясінь, інфекційних захворювань, а також при наявності інших захворювань залоз внутрішньої секре­ції (наприклад, пухлинах кори надниркової залози).

Ознаки діабета

При нестачі в організмі інсуліну або зниженні його активності печінка та м'язи втрачають здатність перетворювати цукор, що надходить, у глікоген (полісахарид). У результаті цього тканини не засвоюють цукор і не можуть використати його в якості джерела енергії, що веде до підвищення рівня цукру в крові (гіперглікемія) та виділення його із сечою (глюкозурія).

Перші скарги хворого, як правило, — постійна сильна спрага та занадто велике (до 6 літрів і більше за добу) виділення сечі. Сеча хворого містить цукор, тому має високу питому вагу. Часто відмічається стійкий шкірний свербіж, особливо в області промежини. Для цукрового діабету характерна схильність до гноячкових захворювань шкіри, можливі порушення статевої функції.

Методика лікування 

Цукровий діабет є хворобою обміну речовин. І це одна із найбільш розповсюджених хвороб, яка характеризується пожиттєвим перебігом. Вона є сприятливим фактором виникнення інших гострих і хронічних захворювань, що взаємно обтяжують одне одного. Лікування цукрового діабету складне, тому що потребує не тільки систематичного нагляду лікаря, але, що особливо важливо, активного та свідомого ставлення до нього самого хворого.

Саме систематичний самоконтроль за лікуванням, дотримання режиму харчування, призначеного лікарем, а також фізичних навантажень, введення інсуліну або прийому цукрознижуючих таблеткованих препаратів, своє­часна самостійна корекція лікування з урахуванням змін характеру харчування, умов праці, фізичних і психоемоційних навантажень визначають вреш­ті-решт успіх лікування. 

Все це можливо тільки в тому випадку, якщо хворий володіє достатніми знаннями про цукровий діабет, вміє визначати набір продуктів, замінювати їх при необхідності, розраховувати енергетичну цінність їжі, а також знає, як правильно вводити інсулін, застосовувати таблетковані препарати, що понижують надлишок цукру, а при необхідності змінювати їхню дозу.

При неправильному або недостатньому лікуванні, захворювання прогресує, супроводжуючись появою болів у кінцівках через ураження переферійних нервів. Тяжкі ускладнення цукрового діабету — розлад зору в результаті змін судин сітчатки ока, а також ураження ниркових  клубочків із порушенням функції нирок (сечовипускна система). Цукровий діабет звичайно сприяє розвитку атеросклерозу,  прогресуванню його клінічних проявів (наприклад, ішемічна хвороба серця). 

При відсутності своєчасного лікування, порушення обміну речовин невпинно прогресують, поступово накопичуються продукти неповного окислення жирів — так звані кетонові тіла. Підвищення концентрації їх у крові веде до отруєння організму. У хворих понижується апетит, підвищується спрага, слабкість, свербіж, відмічається сухість шкіри та слизових оболонок, збільшується кількість сечі, що випускається, з'являються нудота, блювота, біль у животі, запах ацетону з рота. Самопочуття прогресивно погіршується, в'ялість, сонливість пе­ре­ходить у несвідомий стан. Розвивається найтяжке ускладнення цукрового діабету — діабетична кома. При погіршенні перебігу хвороби слід негайно звернутися до лікаря. 

Лікування проводиться під постійним наглядом лікаря протягом всього життя хворого. Вперше виявлений цукровий діабет, як правило, потребує госпіталізації хворогого для детального обслідування та вибору методу лікування. Основні засоби лікування — дієта, інсулін або цукрознижуючі препарати, а ціль його — нормалізувати обмінні процеси в організмі, показником чого служить зниження рівня цукру в крові до величин, що наближаються до нормальних, відсутність або мінімальний зміст його в сечі. Звичайно, одночасно з цим покращується самопочуття хворого: змен­шується спра­га, слабкість, кількість сечі, що виділяється, тощо. При виборі засобів лікування лікар враховує форму (тип) захворювання, його пере­біг, наявність ускладнень. 

Дієта нобхідна для лікування будь-якої форми цукрового діабету. У багатьох хворих з легким перебігом захворювання вдається добитися його компенсації за допомогою дієти без застосування ліків.

Типи цукрового діабету

Існують різні типи цукрового діабету. Двома основними типами цього захворювання є діабет 1-го типу та діабет 2-го типу. Перший тип цукрової хвороби ще називається інсулінозалежним цукровим діабетом, тому пацієнти повинні робити щоденні ін'єкції інсуліну. Цей тип діабету звичайно виникає у молодих людей до 40 років.

Діабет 2-го типу (або як його раніше називали — інсулінонезалежний цукровий діабет) частіше за все виникає у людей старшого віку. На початку захворювання із симптомами діабету можна справитися без допомоги інсуліну. Однак з часом пацієнти із 2-м типом діабету переходять на терапію інсуліном просто тому, що інші види лікування стають недостатньо ефективними.

Якщо ви пацієнт із діагнозом цукровий діабет 2-го типу, то ви маєте вибрати можливість контролювати своє захворювання. Вам необхідно усвідомити власну роль у підтримці здоров'я. Якщо ви вибираєте шлях контролю над хворобою, тоді вам допоможуть наступні короткі рекомендації:

— Необхідно змінити спосіб (режим) харчування.

Слід знизити колорійність їжі до 1200—1500 ккал/день. Їсти 5—6 разів на день дрібними порціями.

— Регулярно підтримувати фізичну активність.

Кожного дня мінімум 30 хвилин активного руху (ходьба).

— Контролювати вагу тіла та праг­нути понизити її надлишкову масу на 10—15% (від вихідних значень).

Індекс маси тіла = маса тіла (кг)/ зріст (м). Норма: 18,5—24,9 кг/м.

Надлишкова маса тіла: 25—29,9 кг/м. Ожиріння — більше 30 кг/м. 

— Розпочати медикаментозне лікування.

Препарат першого вибору — метформін:

1) ефективно контролює рівень цукру у крові, понижує надлишкову масу тіла;

2) понижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань (інфаркту, інсульту);

3) не викликає гіпоглікемії.

Необхідно пам'ятати одне постійне та безперечне правило: ліки, дози та режим прийому препаратів, у тому числі тих, які понижують цукор, призначає тільки лікар.

Рекомендації з харчування

Слід підкреслити, що необхідно також обмежити вживання вершкового масла та жирних сортів м'яса. Рекомендується: знежирене  молоко та молочні продукти — 1—2 рази на день, 5—8 склянок води щоденно, бобові — 1—2 рази на день. Суцільнозернові продукти, хліб грубого помолу — 4—8 разів на день, овочі — 3—6 разів на день. Також необхідно обмежити вживання продуктів з великим змістом глюкози: білий хліб, макаронні та кондитерські вироби, картоплю. Яйця, рибу, птицю та рослинні білки — 1—2 рази на день, злаки та горіхи — 1—2 рази на день, рослинну олію —  2—4 рази на день, фрукти —  2—4 рази на день. Слід приймати також і мультивітамінні препарати.

Протипоказання

Окрім вищеназваних обмежень і рекомендацій, треба особливо зупинитися на несумісності алкоголю та куріння з цукровим діабетом. Алкоголь і алкогольні напої здійснюють негативний вплив на перебіг цукрового діабету та його  ускладнень. Це  пов'язано в першу чергу з частим ураженням при діабеті печінки (жирове переродження, хронічний гепатит, цироз). Печінка є основним органом, де відбувається знешкодження не тільки алкоголя, але й інших токсичних продуктів, що потрапляють з їжею або утворюються в організмі в процесі його життєдіяльності. Звідси виходить, що вживання алкоголю ускладнює патологічні змі­ни в печінці, обтяжує їхній перебіг.

Прийом алкоголю може спровокувати розвиток кетоацидозу та діабетичної коми (втрати свідомості в результаті глибокого порушення обмінних процесів, значного підвищення рівня глюкози у крові, накопичення в ній кетонових тіл), гіпоглікемії (зниження концентрації глюкози у крові) і гіпоглікемічної коми (втрати свідомості внаслідок різкого зниження рівня глюкози у крові). Особливо слід уникати прийому алкоголю при наявності діабетичної ангіопатії, ішемічної хвороби серця, атеросклерозу, облітеруючого атеросклерозу судин ніг, атеросклерозу судин мозку. Якщо у здорових осіб невеличкі дози алкоголю справляють судинно-розширюючу дію, то при ураженні судин у хворих цукровим діабетом прийом навіть незначних доз алкоголю може викликати парадоксальну реакцію — замість розширення судин у них виникає спазм (звуження). В результаті цього різко погіршується кровопостачання органів, у тому числі серця, що може привести до інфаркту міокарда, інсульту, крововиливу в сітчасту оболонку ока із втратою зору та інших тяжких ускладнень.

Щодо куріння, то воно справляє несприятливий  вплив на перебіг бага­тьох захворювань, у тому числі й цукрового діабету. Негативний вплив нікотину на судини на багато разів сильніший дії на них алкоголю. Якщо зареєструвати пульсацію артерій ніг до і після викурювання сигарети, то в усіх хворих на цукровий діабет можна відмітити значне зниження амплітуди пульсації судин, їхнього кровозаповнення. Крім того, порушується кровотік у капілярах (дрібних судинах).

Нікотин значно знижує або повністю ліквідує дію лікарських засобів, що приймаються хворими. Несприятливий вплив нікотин справляє на венечні судини серця, судини мозку, нирок та інших органів. Тому хворим на цукровий діабет куріння категорично заборонено.