Одягни камуфляж-вишиванку – хай захищена буде душа…
У бібліотеці Центрального будинку офіцерів Збройних cил України відбулася презентація Всеукраїнської акції «Вишиванка – оберіг для воїна» ХV форуму «Формула успіху правової держави очима дітей», естафету якої прийняла гімназія-інтернат №13 міста Києва.
Цю акцію було розпочато у травні 2024 року Тернопільським правовим ліцеєм №2. Ініціювала її другокласниця Софійка Іванюк, яка відправила в подорож містами України вишиванку свого загиблого на війні дідуся. Тато дівчинки і його брат, випускники гімназії, теж захищають Україну на фронті. Слідом за Тернополем до цієї акції долучилися в містах Кривий Ріг, Рівне, Бахмут (навчальний заклад виїхав з окупації), Чорноморськ, Симонів, Харків, Кам’янське, Чернігів, Полтава, Луцьк. Київ став дванадцятим містом, яке продовжує цей символічний ланцюжок єднання через український оберіг для воїна – вишиванку.
Саме такою ця акція і є: у кожному місті до вишитих сорочок прикріплюють своєрідний символ – сердечко, що свідчить про єдність українців у боротьбі з ворогом, підтримку захисників і захисниць, любов до України і віру в Перемогу!
Київська гімназія-інтернат №13 прийняла естафету від 27 луцького ліцею, що на Волині, і додала аж три вишиванки – чоловічу, жіночу й дитячу, що символізують міцну українську родину, родовід, народ, націю, об’єднану спільною метою – здобути Перемогу над ворогом і відродити, відбудувати зруйновану рашистами нескорену, незламну Україну.
– Вишиванка – духовний символ українців, символ щасливої долі, родової пам’яті, національної гордості, здоров’я, краси, чеснот, любові, святковості – нині набула ще й інших сенсів, стала символом захисту нашої держави від московитського ворога, оберегом, тож воїни разом із військовою формою, під камуфляжем, бронежилетом, носять і вишиванки, – зазначила модераторка, ведуча заходу письменниця, педагог, заступниця голови правління київської «Просвіти» Ольга Ходацька.
Як саме і чому колектив гімназії долучився до Всеукраїнської акції «Вишиванка – оберіг для воїна» та як спрацювала ініціативна група, повідомила директорка освітнього закладу Світлана Возненко. Вона розповіла щемливу історію, котра розчулила до сліз учасників презентації акції про чоловічу вишиванку і загиблого воїна з батальйону «Лють» Максима Змаєва, з яким учителі та учні тривалий час підтримували дружні стосунки. Ця вишиванка стане подарунком мамі в пам’ять про сина-героя.
Колектив гімназії підтримує багатьох захисників з різних бригад: збирає кошти для придбання необхідного спорядження, учні роблять обереги, ляльки-мотанки. Тож, дізнавшись про акцію, вирішили придбати не лише чоловічу, а ще й жіночу сорочку – білу, з вишитим золотим колоссям – символічним оберегом для всіх захисниць, які мужньо боронять рідну землю на фронті та забезпечують міцний тил, докладаючи зусиль у боротьбі з ворогом. Про неї розповіла педагогиня Олена Горюнова:
– Війна з ворогом – це також і жіночий фронт. Нині чимало жінок захищають Україну поруч із чоловіками. Одні боронять наші рубежі, інші забезпечують міцний тил та є надійною опорою для своїх побратимів і посестер, які перебувають на передовій. Вони плетуть маскувальні сітки, створюють прихистки для переселенців, готують гарячі обіди, організовують постачання гуманітарних вантажів, доставляють карети «швидкої» з-за кордону, збирають кошти для війська та доглядають дітей. Це і матері, і доньки, і сестри, і бабусі. Кожна докладає зусиль у боротьбі з ворогом. І робить це так, як уміє найкраще.
Нині мільйони українських дітей унаслідок рашистської агресії втратили домівки, позбавлені можливості навчатися, не мають доступу до медичних послуг, а часом навіть до питної води. Сховища замінили їм дитячі кімнати, лавки на станціях метро – ліжечка, а повітряні тривоги – шкільні дзвінки. Як же вони мелодійно лунали, скликаючи школярів на урок, в мирній Україні!
А тепер війна забирає дитинство в маленьких українців. Ворог продовжує вбивати не лише на полі бою, а й прицільно влучає в дитячі садочки, школи, лікарні… Рашистська ракета 8 липня зруйнувала дитячу лікарню «Охматдит». Страшні трагедії щодня відбуваються по всій Україні. Тому й вирішено було долучити до вишиванок для захисників і захисниць ще й дитячу сорочечку, про яку розповіла вчителька гімназії Людмила Сірак.
«Нехай ця маленька дитяча вишиванка символізує силу і мужність дітей війни, жагу до життя і прийдешньої Перемоги», – додала вона.
Ця акція не залишилася поза увагою та схвилювала багатьох. Зокрема, ГО «Федерація жінок за мир у всьому світі» (голова – Тетяна Коцеба) додала 2 вишиванки для захисників України і одну – Національна рада жінок України (Людмила Порохняк-Гановська).
У затишній залі бібліотеки Центрального будинку офіцерів ЗСУ зібралася команда однодумців, які висловили одностайність на підтримку акції та поділилися щемливими історіями про героїзм патріотів, які відважно захищають нашу Батьківщину на фронті, і тих, хто, на жаль, поліг на полі бою: Кирило Стеценко, голова Київської «Просвіти», народний артист України, композитор, скрипаль; Світлана Кас’яненко, членкиня НСПУ, заслужений діяч естрадного мистецтва України; «Український репортер» – Леонід Фросевич (головний редактор) і Світлана Фросевич – журналістка; Тетяна Кондратенко, редактор-видавець часопису для дітей «Я сам/а»; Манана Абашидзе, журналістка грузинського медіа «Формула» та українського каналу «Я є Україна»; Людмила Грабовенко, членкиня наглядової ради ГО «Федерація жінок за мир у всьому світі»; Михайло Мельник, офіцер Національної гвардії України; Василь Линник, фотомитець.
Завідувачка бібліотеки Тетяна Алісова висловила слова вдячності воїнам, які захищають Україну, і запропонувала хвилиною мовчання вшанувати пам’ять загиблих за Україну в борні з ненависним ворогом.
Змістовними були виступи очільника Київської «Просвіти» Кирила Стеценка та його віртуозне виконання як скрипаля «Думи одвічної» і «Шалених коломийок»; Манани Абашидзе, чоловік якої на передньому краї фронту, а брат поліг у бою. Слава Герою!
Щемливу історію про грузина, який віддав життя за Україну, розповіла Світлана Фросевич. Людмила Грабовенко передала вітання від очільниць НРЖУ і Федерації жінок за мир у всьому світі та принесла з власної колекції вишитий рушник єдності (1939 р.), який символізує міцність духу незламних українців у протистоянні ворогу. Цей рушник теж став своєрідним ланцюжком єднання під час заходу.
Не менш цікавими були виступи Михайла Мельника, Василя Линника, Тетяни Кондратенко, яка зворушила авторським віршем «Охматдит», висловила слова вдячності на підтримку такої потрібної для дітей і дорослих акції її ініціаторам та організаторам і подарувала журнали «Я сам/А» всім учасникам заходу, а також книжки бібліотеці.
Окрасою акції були глибокозмістовні авторські пісні Світлани Кас'яненко в її емоційному виконанні. Кожна – як окрема розповідь, окрема доля героїв і героїнь її пісень, написаних під час подій на Майдані, на фронті, коли вона їздила як волонтерка ще від початку війни на сході у 2014 році та під час повномасштабного вторгнення рф. Пісні, що глибоко проникають у душу, зворушують, знаходять відгук у серці кожного, викликають бажання слухати ще і ще… Як було й цього разу, коли замість запланованих трьох на прохання захоплених шанувальників вона виконала аж сім пісень! С. Кас’яненко також подарувала читачам до книжкового фонду бібліотеки три збірки власних пісень та поезій.
Під час презентації акції звучали хвилюючі вірші («Охматдит», «Оберіг», «Вечірнє сонце») поетеси Ольги Ходацької, яка доклала багато зусиль до її організації і проведення.
Наприкінці акції її учасники створили символічне коло єднання незламної України, віддаючи шану захисникам і захисницям, з мрією і впевненістю – ми переможемо! Хай добротворення через «Вишиванку – оберіг для воїна» збільшує цей ланцюжок у єднанні українців навколо нашого тепер спільного бажання і мети – здолати ворога! Наближаймо нашу Перемогу разом!
Вишиванка має пройти всією Україною, створивши своєрідний ланцюг єднання міст України, яка в жорстокій війні виборює право бути вільною і незалежною, а також висловити слова вдячності захисникам і захисницям та підтримати їхній бойовий дух та повернутися додому, до музею «Криївка», з сердечками єднання, любові й шани Героям. Кожен має право розпорядитися своєю вишиванкою на власний розсуд. Головне – вона слугуватиме духовним оберегом і захистом для душі українців. Тримаймо освітньо-просвітницький культурно-мистецький стрій, підтримуймо незламний дух наших Воїнів!
Після завершення заходу учасники акції ще довго не розходилися, ділилися враженнями, спілкувалися, розчулені і зворушені, зі сльозами на очах, але й щирими усмішками, теплими дружніми обіймами.
