Онкологічні захворювання

Онкологія — галузь медицини, що вивчає причини, механізми розвитку та клінічні прояви пухлин, а також методи розробки їх діагностики, профілактики та лікування.

З’ясовано, що багато видів раку ми накликаємо на себе самі. Як? Усталені звички нашого способу життя та постійне зіткнення з певними факторами зовнішнього середовища сприяють розвитку цих захворювань. Чим ми харчуємося, що п’ємо, де живемо та працюємо, чим дихаємо — все це може мати вирішальне значення для того, щоби попасти або не попасти в статистичні дані по раку.

Існування злоякісних пухлин було відомо людству ще в глибокій давнині. Гіппократ та інші засновники давньої медицини виділяли пухлини серед інших хвороб. Новоутворення були знайдені в єгипетських мумій. Разом з тим до кінця ХІХ ст. пухлини вважали порівняно рідким захво­рюванням, а уявлення про причини та механізми їх розвитку, будови і розповсюдженості були доволі не­точними.

Яким чином жири та клітковина впливають на захворюваність раком?
Ще не на всі питання наукою отримані відповіді, але відомо, що рак пов’язаний із канцерогенами — хімічними подразниками, які з часом викликають утворення ракових ушкоджень в організмі. Прикладом можуть слугувати жовчні кислоти. Чим більше жирів у нашій дієті, тим більше знадобиться організму виробити жовчі для їх переробки. В кишковому тракті деякі з цих жовчних кислот можуть утворювати канцерогенні речовини. Подразнююча дія цих речовин тим більша, чим довше залишаються вони в контакті з внутрішньою поверхнею товстого кишечника.
 

Як зменшити ризик виникнення деяких видів раку?
З усіх видів раку більше за все людей гине від раку легень. Усім нам давно відомо, що рак легень напряму пов’язаний із курінням. Міль­йони людей кинули цю шкідливу звичку, але все ж не менше однієї третини дорослого населення продовжує курити.

Майже 90% раку легень, губ, порожнини рота, горла та стравоходу можна попередити, якщо люди відмовляться від куріння. Таким же чином можна уникнути половини випадків раку сечового міхура. У чоловіків впевнено лідирує рак трахеї, бронхів, легень, а на другому місті — рак шлунку. У жінок же основними причинами смерті від злоякісних новоутворень є рак молочної залози, рак шлунку, а також рак трахеї, бронхів, легень.

Рак молочної залози
Рак молочної залози — перша причина смертності жінок у віці 35—55 років.

Як виявити рак молочної залози? Одним із симптомів раку молочної залози може бути, коли спочатку утворюється болісний вузлик, частіше за все в верхньому зовнішньому квадранті залози. Звичайно при рості рухливість його втрачається, шкіра над ним стає схожою на апельсинову шкірку, спостерігається утягнення всередину. Це не завжди легко побачити, але стає помітним, коли хвора піднімає руку над головою: сосок потовщується та втягується. При деяких формах пухлин із соска з’являються виділення та навкруги нього утворюються кірочки, що нагадують екзему. Не слід, виявивши будь-які з цих симптомів, в тому числі й кров’янисті виділення, відразу підозрювати в себе рак молочної залози. Це може бути і доброякісна пухлина.

Жінки можуть виявити в себе пухлину на ранніх стадіях розвитку простим і доступним методом самообстеження молочної залози:
1. Станьте перед дзеркалом прямо. Уважно огляньте свої молочні залози — чи немає будь-яких випинань, утягнень або інших порушень форм грудей.
2. Поверніться впівоберта праворуч і огляньте ліву грудь.
3. Поверніться впівоберта ліворуч і огляньте праву грудь.
4. Закладіть руки за голову і огляньте обидві молочні залози в положенні прямо, впівоберта праворуч і ліворуч.
5. Правою долонею плиском обмацайте ліву молочну залозу — чи немає затвердінь, пухлини.
6. Якщо грудь великих розмірів, підтримайте її знизу лівою рукою, обмацайте долонею правої руки. Теж саме зробіть і з правою груддю.
7. Лягайте, праву руку закладіть за голову, а долонею лівої руки обмацайте праву грудь, і навпаки.

При виявленні стовщень, пухлин, виділень із соска негайно зверніться до лікаря.

Тільки своєчасно встановлений діагноз плюс додаткові методи досліджень (маммографія, ультразвукове дослідження молочної залози, пункційна біопсія з цитологічним дослідженням) дадуть можливість своєчасно та правильно вилікувати вас.

Якщо ви виявили пухлину…
Рак — один з найбільш розповсюджених і жорстоких «бичів» нашого часу. Але рак грудей у жінки — це особлива біль, трагедія та часто втрата. Коли ви при огляді виявляєте в себе щось схоже на пухлину, дуже часто відразу припускаєте найгірше: «Напевно, рак!» Але не поспішайте: згідно з дослідженнями американських вчених (Раковий центр Андерсена в Хьюстоні), не менш 80% пухлин грудей доброякісні або зовсім не шкідливі та є особливістю тканин грудей.

«Гра» гормонів може привести до появи пухлин, під дією яких тканини грудей наповнюються водою, що робить їх пухкими навпомацки. Ці зміни доволі звичайні для жінок у віці від 30 до 50 років. При тривалій або частковій сексуальній помірності вони щезають або зменшуються. Пухлини, що викликані гормональними змінами, можуть бути охарактеризовані лікарем, що вас лікує, як доброякісні. Такі пухлини або щезають, або зменшуються по закінченні вашого місячного циклу. Існує також можливість, що виявлена пухлина — лише частина структури тканини ваших грудей. Явним свідоцтвом цього є поява пухлини в аналогічному місці іншої груді.

Початок процесу лікування
Процес лікування починається після виконання різних обстежень і проведення аналізів, коли лікар переконається в діагнозі злоякісного новоутворення, а також після бесіди з пацієнтом.

При будь-якій хворобі існує трикутник: хворий, хвороба і лікар. Якщо людина стала на бік хвороби, їй не допоможуть жодні ліки. Якщо ж вона стала на бік лікаря, то ймовірність одужання різко підвищується.

Чого чекає від вас хвора людина?
Перемога над хворобою не можлива без бажання і сили духу самого пацієнта. Саме тут участь близьких людей і підтримка медичного персоналу є однаково важливими і необхідними. Звичайно консультація психолога теж дуже корисна, але примушувати до неї не варто.

Набагато важливішим для хворої людини є тепло і розуміння близьких.

Перш за все секрет полягає в тому, щоб надати хворій людині можливість висловитися і зуміти її уважно вислухати. Постарайтеся її аргументовано заспокоїти і ні в якому разі не ділитися з нею у розмові вашими власними переживаннями чи страхами, пов’язаними з її хворобою.

Присутність близької людини поруч значно зменшує напругу хворого, як під час консультації з онкологом і фахівцями, так і під час хіміотерапії, радіотерапії або іншого виду лікування.
 
Як допомогти хворому пережити лікування?
Якщо хворий згодний і для вас це не складає труднощів, — супроводжуйте його упродовж кон­сультацій фахівців. Ви зможете почути інформацію, яка, можливо, вислизнула від хворого через його страх і тривоги. Це також допоможе зняти напругу при спілкуванні з лікарем. Ви самі зможете поставити лікарю питання, які хворий може забути чи, які він просто не наважується поставити.

Зрозуміло, лікар не може давати вам інформацію безпосередньо, без згоди хворої людини, це є частиною лікарської таємниці. З іншого боку, лікарі будуть більш відкриті, бачачи свого пацієнта в оточенні близьких або родичів, і дадуть всі необхідні вказівки, щоб полегшити щоденне життя під час його лікування або після госпіталізації.

Коли ви відчуваєте, що у хворого з’явилися якісь сумніви, поспішайте допомогти йому їх розвіяти.

Присутність близької людини поруч значно зменшує напругу хворого, як під час консультації з онкологом і фахівцями, так і під час хіміотерапії, радіотерапії або іншого виду лікування. Ваша присутність підбадьорить і підтримає його, а вам допоможе дізнатися і зрозуміти перебіг лікування. Звичайно, першою спонтанною реакцією хворого може бути відмова від вашої присутності. У такій ситуації не варто надто наполягати, але необхідно дати зрозуміти, що його одужання стосується не тільки його, але й всіх близьких.

Питання, які ви задаєте собі щодня
Не слід різко змінювати щоденне життя хворого. Потрібно обережно адаптувати не лише його домашній побут, але й сімейне життя, шлюбні стосунки. Необхідно постаратися врахувати все, щоб у родині було й безпечно, й комфортно.

Після проходження лікування стан хворого іноді погіршується (зменшується рухливість, погіршується апетит, з’являється запаморочення, нудота…). І тут родина відіграє чільну роль, зберігаючи при цьому делікатність і повагу до хворого. Потрібно зрозуміти всі зміни, що сталися, і не потрібно квапити події, роблячи вигляд, ніби нічого не сталося.

Також, якщо ви вирішили залишити хворого дома для лікування або догляду, потрібно ясно розуміти, що це забере багато часу і зусиль у всіх членів сім’ї. Тому подумайте ще раз, чи справитесь ви з цим. У разі невдачі, ваша родина буде дуже переживати, а хвора людина страждати від цього.

Різні види лікування, такі, наприклад, як гормонотерапія, можуть нести за собою фізичні зміни і погіршення настрою. Також лікування може вплинути на сексуальне життя. Але розуміння і ніжність супутника життя допоможуть впоратися з цими труднощами і знайти гармонію у подружньому житті, іноді його зробити по-новому квітучим. У разі необхідності, не соромтеся отримувати поради у лікуючого лікаря, гінеколога чи психолога.

Цей період сумнівів і невідомості важко переживається всіма, але хвора людина не несе відповідальності за свою хворобу. То вам вона ніколи не дорікне, якщо відчуватиме навколо себе згуртованість і розуміння.

Якщо лікування супроводжується сильними болями, пам’ятайте, що сьогодні існує безліч ліків, які допоможуть притамувати біль. Біль не є забороненою темою, про це завжди потрібно говорити з лікарем. Він скаже, що робити. Тільки хворий може охарактеризувати свій біль, і саме завдяки цьому призначене лікування буде максимально ефективним. Навпаки, якщо не боротися з болем, результатом може стати відчуття втоми і безвиході, хворий може втратити бажання боротися з хворобою.

Рак — це хвороба, яка розвивається повільно. І якщо говорити про її психологію, то мова йде про внутрішнє зло, яке потрібно приручити і зрозуміти, навіть якщо іноді це важко зробити під час лікування.

Лікарня є для хворого безпечним середовищем. Ритм життя тут організований і досить суворий, він сповнений різними приписами та діями.

У разі, якщо хворий замкнувся в собі й закрився, думаючи, що він залишився незрозумілим, існує «терапевтичний набір», який зможе допомогти йому потихеньку відновити свою індивідуальність і ритм життя.

Кілька порад
Лікар пояснить вам суть медичних термінів, які потрібно зрозуміти в ці тривожні хвилини. Лікар зможе оцінити стадію, ступінь і тяжкість захворювання. Якщо хворий не зрозуміє, лікар може пояснити все більш детально. У цьому полягає важливість ролі лікаря в момент надання хворому інформації про наявність у нього раку. Необхідно переконатися в тому, що ситуація, яка виникла, максимально зрозуміла людині, яка тільки що дізналася про свою хворобу.

Ніколи не порівнюйте хворобу вашого близького того чи іншого родича або друга. Це може з певною ймовірністю зробити тільки лікар, так як рак може мати цілком відмінні характеристики (у тому числі і прогноз) навіть у схожих за перебігом хвороб пацієнтів.

Остерігайтесь статистики. Вона часто небезпечна. Ніхто не може передбачити майбутнє. У статистики (відсотків) лише інформативна і медична мета. І їх інтерпретація людиною, яка не є лікарем чи медиком, може стати джерелом сум’яття, песимізму чи надії, які є абсолютно суб’єктивними. Так, якийсь рак лікується краще, ніж інший. Так, медицина робить величезний прогрес у лікуванні онкологічних захворювань. Але хвора людина зможе швидше побачити перед собою наполовину порожній стакан, ніж наполовину наповнений. Кожний пацієнт по-різному сприймає власне захворювання.

Важливо завжди зберігати контакт і довіру, спілкування має відбуватися «на рівних», без явних «підігравань» з вашого боку.

Оскільки руйнування пухлин не можливо без присутності певних доз вітамінів А і С в органічному вигляді, хворим необхідно перші 10-12 місяців приймати овочеві соки в кількості 0,5 л на добу. Фруктові ж соки дозволяються тільки неослабленим хворим з хорошим тонусом і апетитом.

У той же час кожного дня росте підтвердження зв’язку раку і таких факторів харчування, як надлишок жирів і нестача клітковини. В тих країнах світу, де жирів вживають мало, а клітковини — багато, захворюваність раком товстого кишечнику, молочної залози та простати незначні. Медична наука цікавилася цим питанням. Дослідники встановили, що, приміром, японці, що живуть в Японії, дуже рідко хворіють цими видами раку. В Японії споживання клітковини дуже високе, жири ж займають в дієті 15—20%.

Вживання великої кількості жирів пригнічує активність важливих клітин імунної системи (захисних сил організму).

Непомірне споживання алкоголю збільшує ризик захворювання раком стравоходу та підшлункової залози. Цей ризик різко зростає для тих, хто ще й курить.

Надлишкова вага підвищує вірогідність виникнення раку молочної залози, товстого кишечника та простати. Певну роль грає контакт з азбестом, токсичними хімічними речовинами та вдихання сигаретного диму тими, хто не курить (так зване «пасивне куріння»).

Всього лише чотири фактори способу життя — не курити, не вживати алкоголь, дотримуватися дієти, що багата клітковиною та вміщує низьку кількість жирів, а також підтримувати свою вагу в нормі — змогли би попередити 75% випадків раку, що виникає в сьогоднішньому розвинутому суспільстві.

Післямова
Діагноз рак — не є вироком. З цією недугою можна та потрібно боротися. Більш страшним є незнання та невіра у власні сили. Дуже важливо, щоб у боротьбі з цією хворобою ви та ваші близькі або друзі не були самотні.

В силу ряду причин турбота про себе, про своїх рідних чи друзів під час лікування хвороби є дуже важливим фактором.

Ваше розуміння характеру та протікання онкологічного захворювання збереже якість життя після комплексного лікування й допоможе подолати страх перед хворобою. Крім того, виконання простих порад і рекомендацій позитивно вплине на стан вашого здоров’я та здоров’я ваших близьких. Така допомога сприяє зменшенню фізичних і психологічних страждань і негативних емоцій. В свою чергу, все це допоможе розсіяти тривогу та страх, пов’язані з діагнозом «рак», дозволить знайти вам і вашим близьким силу й мужність для подолання усіх труднощів, які виникли в зв’язку з цією тяжкою недугою.

Незнання та самолікування ніколи не зможуть замінити кваліфіковану медичну допомогу. В разі виникнення будь-яких запитань стосовно діагностики, лікування, перебігу захворювання та реабілітації обов’язково звертайтеся до лікарів-онкологів спеціалізованих медичних закладів.

Медицина продовжує робити великі успіхи в справі раннього виявлення та удосконалення методів лікування багатьох видів раку. На жаль, все це — зусилля вже після того, як «грім прогримів». Загальний рівень захворюваності раком продовжує впевнено зростати. Однак це можна змінити. Якщо б тільки люди відважилися на деякі прості зміни в своєму способі життя, то від 70 до 80% випадків захворювань раком можна буде попередити.

Головне, пам’ятайте: ні в якому випадку не можна «відмахуватися» від проблеми, що виникла. Навіть якщо один лікар стверджує, що немає причини для хвилювання, зверніться до іншого лікаря за новою думкою, та, якщо у вас залишиться хоча би тінь сумніву, наполягайте на біопсії. Адже мова йде про ваше здоров’я, а іноді — про життя.