У просторі та часі з Петром Антипом

Е.Межул і П.Антип

«Небо для тих, хто має крила» (Alta alatis patent. - лат.)

    Історія людства має дивовижні приклади, коли одна людина є сіячем чогось особливого, плоди якого впливають на світогляд інших. До таких знакових постатей відноситься живописець, скульптор, філософ, публіцист, заслужений художник України Петро Антип. А розмова піде в контексті його артпроєкту «Сучасна архаїка», представленого в Українському домі. На 2,5-метровій експозиційній площі на 3 поверхах розташовано 50 творів монументальної пластики, 300 малюнків та ескізів, 60 живописних картин представника «нової хвилі» в образотворчому мистецтві. Окремі артмайданчики доповнені архітектурними проєктами, ескізами, тезами, які розкривають внутрішній стан творця самобутніх художніх образів. Знаходячись у цьому колообігу, глядач стає учасником поєднання творчої думки з підсвідомістю митця, в якій народжується щось нове, самобутнє, прогресивне.

   Культурно-мистецька подія має широкий резонанс серед творчої інтелігенції Києва. Незважаючи на карантин в он-лайн форматі йде жваве обговорення представлених творів. А може, це знак, щоб ми дочекалися виходу з друку тиражу книжок під назвою «Великі казки маленького хлопчика», автор яких стверджує, що «сокіл не буде щасливий без чистого неба». Ось і розганяє хмари, які накрили сучасний соціум, невгамовний П. Антип.

    Мені вдалося поспілкуватися з мистецтвознавцем Галиною Рубановою, яка добре знає творчість Петра Антипа ще до окупації Горлівки, де митець відкрив архітектурне бюро, мав успішний бізнес. «Петро - новатор у широкому смислі цього слова. Різнобічна глибинна творча діяльність розкриває його самобутні мистецькі грані, які представлені на виставці», - поділилася роздумами Рубанова.

    Дійсно ми бачимо представника «нової хвилі» в образотворчому мистецтві, творця самобутніх образів, наповнених філософією творчого мислення, автора повчального висловлювання «Легко бути українцем у Львові». Він легко оперує давніми цивілізаціями, стародавніми міфами, народною культурою, занурюється в історію українського народу, сповнену таємниць і водночас напоєною життєдайною енергетикою степового ландшафту.

    Мимоволі я зазирнула у мистецьке минуле П. Антипа, який народився у Горлівці у 1959 році, художню освіту здобув спочатку в Пензі, де успішно навчався в художньому училищі на відділенні скульптури, майстерня педагогів В. Цоя та О. Бема.

    Свою самостійну творчу стезю Антип розпочинає у рідному місті, де у 1989 році відкрив галерею «Схід-Арт». Вражає масштабність його творчих проєктів, серед яких три міжнародних симпозіуми зі скульптури, участь у міжнародних виставках, ряд персональних, починаючи з 1995 року в Франції, Німеччині, Україні. Про творчість художника знято три фільми, його представляють такі видання, як Енциклопедія сучасної України, Історія Українського мистецтва, ряд ґрунтовних каталогів.

    «Сучасна архаїка» – це місток між сьогоденням та історичним минулим людства. Художник приділяє увагу головному герою – людині. Це не тільки образи мудрих, мужніх, сміливих богинь степу. Червоною стрічкою проходить тема родини, де мати, батько, дитина як єдине ціле священного родоводу. Образи богинь степу вражають самобутністю та експресивністю. Автор прагне показати широкий діапазон людських образів самобутніх та експресивних, які створюють цілісне мистецьке явище. Кількість піднятих тем вражає глибиною творчого задуму та яскравим потоком художньої виразності.

    «Для мене це приклад, як треба працювати, незважаючи на обставини. Пам’ятаю його виставку ще в музеї Тараса Шевченка, коли митець вразив нас своїм монументальним творчим висловлюванням. І ось перед нами масштабна презентація нового творчого мислення. Малюнки, ескізи, архітектурні проєкти, скульптурні образи у своїй застиглості торкаються глибинної історії людства», – зазначив у спілкуванні художник Едуард Межул.     

    Митець використовує алегоричні мотиви, які наповнюють його твори значимістю, спонукають глядача до роздумів. Він і вона, Інь і Янь, душа і плоть у циклічності світобуття. Так виникає діалог у просторі та часі, коли відгомін історичного минулого надає вартості сьогоденню. Антип використовує порівняння, які не тільки доповнюють його творчі образи виразністю, а й роблять їх знаковими. Серія скульптур влучно спрямовує наше уявлення в часи мужніх скіфів, витоки людської цивілізації. Петро Антип прагне вплинути на мислення сучасного соціуму, спонукає переосмислити загальні цінності, показує практично, що треба жити активним творчим життям. Автор прагне, щоб ми відчули в звичайному щось особливе, тому його художня мова лаконічна по формі в скульптурі, експресивна у малюнках, красномовна в живописі.

    Все це говорить про вдумливого художника, який має неабиякий творчий дар, знає українську історію, народні прикмети, семантику, якому є що сказати людям. Через знакові наповнені символікою художні образи прокладаються містки з минулого в сучасність, де вагому роль відіграє родина, людяність, культура, відгомін рідної землі.

    Життєдайні образи впливають на настрій глядача, спрямовують уявлення сучасників до родинних цінностей. А філософська забарвленість автора формує прагнення пізнати істину, відчути значимість циклічності часу та місце людини в цьому колообігу.

    Життя без прикрас з родинним теплом, коханням, еротикою та мріями… Все у твоїх руках, тільки завжди будь напоготові нових звершень і випробувань, стверджують твори Петра Антипа. «Небо для тих, хто має крила» (Alta alatis patent) відгукується латинське прислів’я.

відкриття
відкриття

 

живопис скіфьянка
живопис скіфьянка

 

портрет з рибою
портрет з рибою

 

Валентина ЄФРЕМОВА, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України

Фото Едуарда МЕЖУЛА, художника, педагога

мистецтвознавець, заслужений працівник культури України