«КИЇВСЬКІ ВЕЧОРИ»: Улас Олексійович Самчук
Ще до карантину ми почали досліджувати творчість відомого у світі українського письменника, журналіста, публіциста Уласа Олексійовича Самчука, а зараз із задоволенням перечитуємо і пригадуємо окремі його твори. Хоча публіцистика цього самобутнього автора невичерпна для подальших роздумів та інтерпретацій. Це цікаві та рідкісні твори, яких немає у просторах інтернету та у шкільній програмі. Ексклюзивна цінність, бо вони опубліковані у книжці «Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941―1943 років».
Пропонуємо вашій увазі образотворчі інтерпретації на тему публіцистичного твору «Чорні ночі. Прощання» Уласа Самчука у виконанні Марини Харченко, десятикласниці 126-ї харківської школи, учасниці гуртка «Моя майбутня професія» Центру дитячої та юнацької творчості №5 з міста Харкова.
Що ж сьогодні особливо хвилює та привертає увагу сучасної молоді ХХІ століття? Авторка артмалюнку обрала найбільш вражаючі цитати з першоджерела.
«Темні будови, чорні силуети руїн, зловіща, моторошна тиша, і час від часу зрив і сяйво пожежі. Ось одна така ніч, яка отам далі обнята попелясто-бронзовим сяйвом, яке виривається з глибин мертвого міста. І новий вибух вогню...
Ця згущена, ця розмашна трагедія, що так вишукано і свавільно твориться на колосально великому тлі історії, вкладає у наші душі й наші серця надмірно потужні думки: ми вийдемо з його вогню гартовані. Гартовані свідомістю, гартовані образою, гартовані упослідженням, гартовані тугою. Ми перейдемо цей втиканий гострими тернями шлях. Ми вичуємо силу розлитої крові. Ми тричі і більше пізнаємо наших предків.
Це ті думки... Думки, які згадуються з якоюсь тугою, ніби тоді вони родились наново. І те народження, та сильна палка любов, те трагіщастя... Все те зіллється у одне суцільне враження тих чорних ночей...
А після, коли приходить день... Знов життя... А думки все ще не тут, а там... А думка міцно тримається багатьох місць, а серце повне, глибоке, схвильоване, закохане... Як неймовірно тяжко висловити у такі буряні дні радість... Але вона все таки десь далеко у мене є. Вона обнялась з тугою, з вірою, й вона веде мене, ніби добрий провідник, через непроглядний пралист подій нашої страшної, неповторної, великої доби».
…Сам письменник і журналіст Улас Олексійович Самчук згадує про київські вечори і ночі, коли за вікнами ховається увесь Київ, а залишається людське серце. Воно схвильоване й закохане. У такі дні важко виразити радість. Нехай кожного з нас віра у живу й непідроблену дійсність, за висловлюваннями Уласа Самчука, веде ніби добрий провідник, крізь будні подій нашої страшної, неповторної і водночас великої доби…
Добре, що наші гуртківці встигли скористатися можливістю не лише зробити власні інтерпретації на теми творчості Уласа Самчука у текстовому форматі та за допомогою малюнку, але й подати творчі роботи на розгляд всеукраїнського журі, яке потім передало свої оцінки до української діаспори в Канаді. І учасниця гуртка «Моя майбутня професія» Марина Харченко на всеукраїнський конкурс, присвячений творчості цього автора, підготувала артмалюнок «Київські вечори: трагедія та щастя» ― інтерпретації на тему публіцистичного твору «Чорні ночі. Прощання» Уласа Самчука (25 грудня 1941 року) із циклу репортажів «Крізь бурю і сніг» із книжки «Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941―1943 років».
Цікаві і доволі креативні, із великою динамікою емоційного забарвлення та щирості почуттів інтерпретації літературного сюжету, які створила Марина Харченко, були помічені на всеукраїнському та міжнародному рівні поважними представниками української діаспори у Канаді. Так, від керівництва КЗ «Рівненський обласний краєзнавчий музей» Рівненської обласної ради, від керівництва літературного музею Уласа Самчука (м. Рівне), від імені розпорядниці літературної спадщини і виконавиці останньої волі Уласа Самчука пані Оксани Бризгун-Соколик (Канада) член гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ №5 Харківської міськради, 10-класниця 126-ї школи Марина Харченко відзначається дипломом за участь у конкурсі імені Уласа Самчука «Мої враження від творчості/твору Уласа Самчука» з нагоди 115-ліття від дня народження письменника.
