Українська майстриня прикрас з бісеру
Тільки українська жінка може творити такі неймовірні дива з бісеру.
Бісероплетінням Наталія Артюхова займається лише сім років. На творчість майстриню надихають українські пісні. Її ґердани і силянки є по всьому світу: Японія, Канада, Америка, Індія. Мріє навчитися ткати лемківські кривульки.
Сьогодні Наталія Артюхова вже є членкинею Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Міжнародної організації народного мистецтва IOV WORLD. Вона неодноразова учасниця Всеукраїнської виставки традиційного народного мистецтва «Кращий твір року».
Нещодавно українська майстриня у столичному музеї видатних діячів української культури представила персональну виставку прикрас з бісеру. Родзинкою стали відтворені прикраси, які полюбляла Леся Українка та її сестри.
Її ґердани, силянки, котільони (чоловіча прикраса-оберіг) вражають естетичною довершеністю і скрупульозною майстерністю.
Свою місію вона вбачає в тому, щоб донести і втілити в сьогоденні вікові традиції цього жанру народного мистецтва. ЇЇ надихають унікальні зразки народної творчості минулого і вона їх реконструює.
Наталія знаходить натхнення в символіці і колориті української вишивки, візерунках кераміки і декоративного розпису і на їх основі створює вже свої авторські твори. Тим самим вона не тільки продовжує, а й розвиває традицію, не даючи їй згинути.
- Чому саме бісер і чому саме ґердани, - цікавлюся в Наталії: «Колись давно, у романтичному Львові побачила ці дивовижні прикраси, які переливалися на сонці. Вони мене заворожили на певний час. Я тоді навіть не знала як називається цей вид мистецтва. Згодом мама привезла мені у подарунок ґердан з Трускавця. За фахом я гірничий інженер, а сім років тому заявила в родині, що буду займатися бісероплетінням. За тиждень купила станок, бісер і вже за два тижні виткала перший ґердан. До речі, він і до сьогодні зберігається в моїй колекції. А ще зберігаю роботи, які брали участь у конкурсах, виставках» .
Досить часто Наталія Артюхова благочинно проводить майстер-класи. А вже скільки інформації може розповісти про бісер, прикраси. Досить часто її запитують: «Це ручна робота?» На що пані Наталія говорить: «Ви думаєте, що коли на столі стоїть станок, то він сам нанизує бісеринки й розбирає їх за кольорами». Людина творить красу своєю творчою фантазією, своїми руками. Прикраси вона робить яскравими, життєрадісними і свято вірить, що символіка має оберегову силу. Наприклад, на Буковині створювали сонячні ґердани, щоб відвести увагу від природньої краси.
Вона створює ґердани під мелодії українських пісень. І співає її душа, коли народжується краса. І мета не просто робити ґердан, а головне – відтворити візерунки й мотиви старовинних прикрас, які представлені в музеях.
