Skip to main content
Гурбан АББАСОВ

Новруз-свято весни

Новруз Байрам –  свято Нового року за сонячним календарем, який відзначають саме в день весняного рівнодення і початку польових робіт.

Напередодні я попросила розповісти про звичаї і обряди Новруз Байрама Гурбана АББАСОВА, голову Азербайджанського культурного центру імені  Мусліма Магомаєва, народного артиста України, Посла Миру. 

– Будь ласка, пане Гурбане,  розкажіть про це свято.                                        

  • За звичаєм, перед початком свята, люди наводять лад у будинках, готують святкову їжу та солодощі. Ритуальною стравою вважається Сумам – солодова халва. У день Новруза прийнято ходити з привітаннями один до одного в гості, співати пісні про Новруз. На свято вся родина збирається разом. Молодші члени родини вітають старших, бажаючи їм щасливого Нового року. Жінки пропонують присутнім солодощі, а глава сім'ї дарує кожному «ейді» (подарунок). Люди поважного віку, після ранкового намазу, відвідують могили померлих,  приводять їх в порядок, читають поминальні молитви, в яких просять Бога і душі померлих про гарний врожай. Обов'язковим є відвідування хворих і самотніх людей. Традиційно, стіл прикрашається блюдом з зеленими паростками пшениці (семені) і крашанками. Кульмінацією свята є обряд очищення. Люди палять багаття і стрибають через полум'я, таким чином залишаючи всі хвороби, біди і негаразди у минулому році. Новруз Байрам –  це вшанування відродження природи, свято примирення та очищення, свято мудрості, яке  закликає до солідарності, єднання, терпимості й прощення.
  • Коли почали відзначати це свято як міжнародний день?
  • 30 вересня 2009 року Новруз був включений ЮНЕСКО у Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства поряд з 76 елементами нематеріальної спадщини всього світу. Це рішення було прийнято 24 державами - учасниками Міжурядового комітету зі збереження нематеріальної спадщини.

23 лютого 2010 на 64-тій сесії Генеральної Асамблеї ООН в рамках пункту 49 порядку денного «Культура світу» консенсусом була прийнята резолюція, озаглавлена як «Міжнародний день Новруза». Відповідно до тексту резолюції Генеральна Асамблея ООН визнає 21 березня як Міжнародний день Новруз. Відзначається це свято в Ірані, Азербайджані, Албанії, Афганістані, Грузії, Індії, Киргизії, Македонії, Туреччині, Туркменістані, Узбекистані, Казахстані, Таджикистані, а також в Татарстані, Башкирії та Дагестані.

Таким чином Новруз Байрам - свято не релігійне, а міжнародне та загальнонаціональне.

За спостереженнями, Новруз Байрам у багатьох своїх традиціях перегукується із ритуалами та традиціями з українськими обрядовими святами?

– Так, дуже багато подібного. Наприклад, стрибки через багаття – так в Україні святкують Івана Купала. Або ж, наприклад, фарбування яєць -  а в Україні це Великдень. Чи, приміром, діти ходять по домівках зі співом пісень, а в Україні так колядують на Різдво. Та ще багато інших спільних традицій ми можемо знайти між українськими святами та Новрузом. Це пояснюється тим, що коріння українських обрядових свят та Новрузу спільне.  

– Ви вважаєте, що потрібно проводити  такі культурно-мистецькі заходи?

– Так. Це дуже важливо сьогодні. Ці заходи об’єднують у спільній культурній діяльності різні народи та національності, які проживають в Україні.

В Україні сьогодні понад 124 національності.  І всі вони проживають у мирі за взаємоповазі. На території України немає місця нацизму, шовінізму та дискримінації з національних ознак. Навіть під час трагічних подій на Майдані у 2014 році була спроба посварити національні товариства, створити міжнаціональну різню. Але населення України в той буремний час рухалось єдиним фронтом проти ворога, незважаючи на різницю у віці, расі, віросповіданні та національності. 

Для формування на міжнародній арені іміджу України, як мультикультурної держави, обов’язково потрібно виявляти шану та повагу до традицій усіх народностей, що живуть та працюють на благо України.

 В доковідні часи, коли були дозволені великі масові заходи, Новруз із великим розмахом святкували по всій Україні. Він був внесений у план державних культурних заходів. Наша команда неодноразово його організовувала в самісінькому серці столиці – у колонній залі Київської міської держадміністрації. 

Людмила ЧЕЧЕЛЬ